Постанова

від 09.07.2007 по справі 6/671-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/671-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" липня 2007 р.                                                     Справа № 6/671-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

при секретарі Кондренко О.А.

за участю представників сторін

від позивача Беляневич В.Е. - дов. № 582 від 19.04.07

Стельмащук А.В. - дов. № 584 від 19.04.07

від відповідача Башинська О.А. - дов. № 16/1/16-15/157 від 05.01.07

від третьої особи: Тімофєєва О.В. - дов. № 19981 від 09.07.07

                               Дмитерко І.О. - дов. № 9943/10 від 26.03.07  

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (м. Новоград - Волинський)  

до Житомирської митниці (м.Житомир)

Третя особа: Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція (м. Новоград-Волинський)

про визнання недійсним податкового повідомлення №1 від 24.01.2007р.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення Житомирської митниці № 1 від 24.01.07р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 996 395,27 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 819,76грн. Вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення винесене в порушення вимог ст.19 Конституції України. Митниця не вправі визначати податкові зобов'язання відповідно до пп.”в” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, так як камеральна перевірка проводиться на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, які подаються до податкового органу, а митниця не є таким органом. Митний орган не уповноважений вживати заходи щодо погашення податкових зобов'язань з ПДВ та стягнення податкового боргу після здійснення митного оформлення. Відповідальність за достовірність та повноту нарахування ПДВ при імпорті товарі в Україну несе митний орган. Відповідачем правомірно була застосована пільга зі сплати ПДВ при імпорті позивачем пробок гумових.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечує. Вважає, що податкове повідомлення митницею винесено правомірно згідно вимог чинного законодавства та у межах наданої законом компетенції.

Ухвалою суду від 18.06.07 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію, оскільки за результатами планової перевірки ТОВ „Юнік Фарма”, яка проводилась податковою інспекцією в квітні 2007 року (після винесення позивачем оскаржуваного рішення), порушень правильності застосування пільги по ПДВ згідно п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” не встановлено.

В судовому засіданні представники третьої особи такі результати перевірки з вказаного питання пояснюють тим, що товар, який імпортується позивачем за кодом 4014 90 90 00 (пробки гумові), на підставі вказаної норми Закону та постанови КМУ № 1949 від 17.12.03 звільняється від обкладення ПДВ. А оскаржуване податкове повідомлення Житомирською митницею в податковий орган не направлялось, так як було оскаржене платником в адміністративному та судовому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Житомирська митниця (відповідач) при проведенні камеральної перевіркиправильності визначення податкових зобов'язань ТОВ „Юнік Фарма” (позивач) за раніше поданими вантажними митними деклараціями (ВМД) дійшла висновку, що застосування „002” преференції при здійсненні митного оформлення товару „Пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами”, імпортованого позивачем по ВМД за період з 21.04.05 по 07.12.06, є неправомірним та методологічно неправильним, про що зазначено в акті перевірки від 22.01.07 (а.с.91-94 т.1). За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення № 1 від 24.01.07р. про донарахування позивачу податку на додану вартість в загальній сумі 996 395,27 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 819,76грн. (а.с.13 т.1).

Зазначене рішення прийняте на підставі пп.”в” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ) в зв'язку з порушенням вимог пп.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” від 01.04.07 №168/97 (далі Закон №168/97) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.03 №1949, якою затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість (далі Перелік), так як в даному Переліку відсутній товар, імпортований позивачем - „пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами”.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону №168/97 (в редакції, яка діяла до 01.04.05) звільнялися від оподаткування операції з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у  встановленому  законодавством  порядку,  в  тому числі поставки послуг з такої поставки аптечними установами. (Дію  підпункту  5.1.7 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2004 рік   крім   продажу   лікарських  засобів  та  виробів  медичного призначення,  допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається  Кабінетом  Міністрів   України   згідно  із  Законом N 1344-IV від 27.11.2003).          

Імпортований позивачем товар - „пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами” зареєстровані у встановленому порядку для застосування у медичній практиці, що підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с.111-114 т.1).

З 01.04.05 підпункт 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону №168/97 викладений у наступній редакції: „поставки (у тому числі аптечними  закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року”. ( Дію підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5  зупинено на 2004 рік крім продажу лікарських засобів та виробів медичного  призначення, допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України згідно із Законом  N  1344-IV від 27.11.2003; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 ).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.03.03 затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість. В цьому Переліку зазначені наступні товари за кодом УКТЗЕД 4014 90 90 00, які звільняються від обкладання ПДВ: вироби гігієнічні з вулканізованої гуми: молоковідсмоктувачі; предмети догляду за хворими (судна підкладні, круги від пролежнів тощо).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що товар - „пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами”, який ним імпортується, входить до цього переліку, оскільки він не є вичерпним.

Однак, з таким твердженням позивача не можна погодитись, оскільки до слова „тощо” в Переліку за вказаним кодом УКТЗЕД відносяться предмети догляду за хворими. А „пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами” не можна віднести до таких предметів як судна підкладні, круги від пролежнів та інші згідно вказаного призначення. Наявності в Переліку коду УКТЗЕД 4014 90 90 00, за яким кодуються "пробки гумові", недостатньо для надання пільги, оскільки Перелік звужує найменування виробів, які звільняються від сплати ПДВ.

Отже, відповідач правомірно з огляду на приписи чинного законодавства дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від обкладення податком на додану вартість при ввезенні ним товару - „пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами”.

Що стосується повноважень митного органу на проведення камеральної перевірки та винесення податкового повідомлення слід зазначити наступне.

Згідно підпункту 1.12 ст.1 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю,  повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та   погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік  контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 ст.2 цього Закону визначено, що  контролюючими органами є: митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану  вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх  стягнення  або  контролю  покладається  на  податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів),  які  відповідно  до  законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів  і предметів на митну територію України або вивезенні  (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Підпунктом „б” пункту 10.1 статті 10 Закону №168/97 передбачено, що особами,  відповідальними за нарахування,  утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є: митний  орган при справлянні податку з осіб,  визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

Пункт 2.4 статті 2 Закону №168/97 визначає, що платником податку є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб – ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну  територію  України для  їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари  (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного  поштового  союзу  на митну територію України, та отримувачів таких поштових  відправлень.

Згідно пункту 10.4 статті 10 Закону №168/97 контроль за   правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до  бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Таким спільним рішенням є Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.01 та зареєстрований в Мінюсті України 22.03.01 за № 261/5452, підпунктом 2.1 пункту 2 якого передбачено, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Відповідно до п.п. „в” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:   контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки  виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником   податків податковій декларації, які призвели до заниження або  завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається  перевірка, яка проводиться контролюючим органом  виключно на підставі даних, зазначених у податкових  деклараціях,  без  проведення  будь-яких інших  видів перевірок платника податків.

Підпункт 1.11 статті 1 Закону № 2181-ІІІ визначає, що податкова  декларація, розрахунок - це документ, що подається платником  податків до контролюючого органу у строки, встановлені  законодавством, на підставі якого здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу).

Отже, вантажна митна декларація за своєю правовою природою прирівнюється до податкової декларації.  

Оскаржуваним податковим повідомленням крім донарахування ПДВ до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 49 819,76грн. відповідно до п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ.

Однак, підпунктом „г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

А підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у разі  коли  контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання  платника  податків  за  підставами, визначеними у підпункті "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону,  штрафні  санкції  не  застосовуються,  за  винятком випадків, які підпадають під дію підпункту 17.1.7 цього пункту.

Оскільки, як зазначалось вище, митний орган є відповідальним за нарахування ПДВ, то з огляду на вказані норми закону застосування до відповідача штрафних санкцій є неправомірним.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення Житомирської митниці № 1 від 24.01.07 слід визнати недійсним в частині застосування штрафних санкцій в сумі 49 819,76грн. В іншій частині стосовно донарахування ПДВ в сумі 996 395,27грн. оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим відповідно до приписів чинного законодавства та у межах встановленої компетенції контролюючого органу.   

Керуючись ст.ст. 94, 153-168, 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення Житомирської митниці № 1 від 24 січня 2007 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 49 819 грн. 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (м. Новоград - Волинський) судовий збір в сумі 3,40грн.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                         

Дата викладення постанови у повному обсязі: 12 липня 2007 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3, 4 - сторонам