Рішення

від 22.07.2019 по справі 546/627/18

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/627/18

номер провадження 2/546/199/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №546/627/18 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вказана вище позовна заява, у якій позивачі просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 11729,16 грн відшкодування упущеної вигоди та 20000 грн відшкодування за завдану моральну шкоду, а також на користь ОСОБА_2 - 11729,16 грн відшкодування упущеної вигоди та 20000 грн відшкодування за завдану моральну шкоду.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_5 і до складу спадщини після його смерті входить земельна ділянка площею 4,9242 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району; спадщину прийняли позивачі фактично; ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачів - ОСОБА_6 . Після смерті матері ОСОБА_1 , яка досягла повноліття, призначено опікуном малолітнього ОСОБА_2 . В той же час відповідач звернувся до Решетилівського районного суду із заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_2 відумерлою. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 04.04.2014 спадщину після смерті їх батька у вигляді вказаної земельної ділянки визнано відумерлою та передано Новомихайлівській сільській раді. Відповідач зареєстрував право власності на земельну ділянку та уклав договори оренди, згідно з якими отримував орендну плату за користування земельною ділянкою (у 2015 році відповідачем отримано 2833,92 грн, у 2016 - 10312,20 грн, у 2017 - 10312,20 грн). 05.12.2016 Апеляційним судом Полтавської області скасовано рішення від 04.04.2014, у задоволенні заяви відмовлено. 07.08.2017 позивачами отримано свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька - на 1/2 частину вказаної вище земельної ділянки за кожним. З метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено лист з проханням надати розрахунок отриманих коштів за передачу в оренду земельної ділянки, а також повернути отримані відповідачем кошти позивачам, як спадкоємцям, проте 16.02.2018 відповідач надав письмову відмову. Враховуючи, що своїми діями відповідач завдав позивачам моральних страждань та матеріальних збитків, вони звернулися до суду з цим позовом.

Провадження у справі відкрито 30.07.2018 суддею ОСОБА_7 Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_7 у відставку 27.09.2018.

У зв`язку з відсутністю у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення автоматизованого розподілу справи між суддями було неможливим, що підтверджується відповідним протоколом від 18.10.2018.

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 22.02.2019 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

Ухвалою судді від 02.04.2019 справу прийнято до розгляду і призначено повторно в порядку спрощеного провадження до розгляду на 16.07.2019.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала вимоги позовної заяви у повному обсязі і додатково пояснила, що її батько мав пай з 2002 року, а в ІНФОРМАЦІЯ_5 він помер. При цьому вся сім`я була зареєстрована в одному будинку та проживали разом. Брат ОСОБА_2 був неповнолітнім, тому спадщину прийняв автоматично. Вона прийняла спадщину фактично шляхом вступу у володіння іншим спадковим рухомим майном, що підтверджено нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Пізніше померла мати позивачки і вона стала опікуном малолітнього брата ОСОБА_2 та забрала його до себе на постійне проживання. Сільська рада знала ситуацію в сім`ї, на обліку у них перебував її малолітній брат як сирота, проте звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Вона дізналась про судове рішення та звернулась до сільради щодо земельної ділянки, однак сільрада передала землю в оренду. на звернення їй відповіли, що вона документів не має, а земельна ділянка належить сільраді. Про наявність у батька земельної ділянки вона дізналась випадково від знайомої вже після судового рішення. Вважає, що сільрада, яка повинна була опікуватись сиротою, незважаючи на те, що вони з братом втратили батьків, ще й позбавила їх майна та доходів від земельної ділянки. Врегулювати конфлікт добровільно сільрада не бажала. Договір оренди сільрада розірвала лише у 2018 році.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, а також надані ОСОБА_1 пояснення, позов просив задовольнити.

Представниця позивачів в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, позов просила задовольнити у повному обсязі і додатково пояснила, що ОСОБА_1 стала опікуном малолітнього брата ОСОБА_2 після смерті їхніх батьків і, знаючи таку ситуацію в сім`ї, сільська рада, як орган опіки та піклування, не прийняла жодної участі у житті малолітнього, навмисно визнала спадщину відумерлою, оформила право на неї та передала в оренду земельну ділянку. Розмір майнових вимог визначений виходячи із умов договорів оренди землі, у яких визначено щорічний розмір орендної плати, шляхом їх сумування за 2015, 2016, 2107 роки. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду - виходячи із розміру упущеної вигоди, з урахуванням того, що сільській раді було відомо, що в будинку, де на момент смерті проживав спадкодавець, зареєстровані його діти, що підтверджується довідкою цієї ж сільської ради. Доказів на підтвердження завдання моральної шкоди позивачі не мають.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він зайняв посаду сільського голови лише з 19.11.2015, рішення про визнання спадщини померлого ОСОБА_5 відумерлою постановлено також у 2015 році, оскільки ніхто не звертався за паєм, що належав померлому. Після рішення суду про визнання спадщини відумерлою сільською радою проведено аукціон, за результатами якого земельну ділянку передано в оренду ПАФ Подоляка . Попередній сільський голова розшукував спадкоємців, писав їм листи, проте не міг їх знайти, тому звернувся до суду. Облік дітей сиріт у сільській раді вели і ОСОБА_2 дійсно перебував у них на обліку, як сирота. Земельна ділянка була передана сільській раді за рішенням суду, тому відповідач мав право укласти договір оренди. До укладення договору оренди землю обробляла ПАФ "Подоляка", однак орендну плату не сплачувала.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с. 5).

З копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 07.08.2017 вбачається, що ОСОБА_5 за життя належала земельна ділянка площею 4,9242 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Решетилівською РДА 30.12.2002 (а.с.20,22).

Довідка, видана Новомихайлівською сільською радою 20.02.2017, свідчить, що на день смерті ОСОБА_5 він був зареєстрований та проживав в с АДРЕСА_1 району та разом з ним були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 (дружина), ОСОБА_8 (дочка) та ОСОБА_2 (син) (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку зі смертю обох батьків та на підставі заяви ОСОБА_1 , рішенням Новосанжарської селищної ради встановлено опіку ОСОБА_1 над її малолітнім братом ОСОБА_2 , при цьому закріплено за ОСОБА_2 житло за адресою: с. Потеряйки Решетилівського району. Новомихайлівського сільського голову Писанку В.І. зобов`язано взяти на контроль збереження житла в с. Потеряйки, в якому зареєстрований малолітній, а персональну відповідальність за збереження закріпленого житла, покладено на ОСОБА_1 (а.с. 8).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05.12.2016 скасовано рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 04.04.2014, яким задоволено заяву прокурора Решетилівського району, подану в інтересах Новомихайлівської сільської ради, про визнання спадщини померлого ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки площею 4,9242 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району, відумерлою; у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Рішення мотивовано тим, що до правовідносин спадкування судом першої інстанції невірно застосовано положення ЦК України 2003 року, тоді як підлягає застосуванню ЦК України 1963 року, яким не перебачено визнання спадщини відумерлою (а.с. 9-10).

Право власності на вказану земельну ділянку (комунальна власність) було зареєстроване за сільською радою 09.07.2015, що встановлено із копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; підставою для реєстрації було рішення суду від 04.04.2014 (а.с. 11, 12).

15.05.2012 між Решетилівською районною державною адміністрацією та ПАФ Подоляка було укладено договір оренди землі щодо невитребуваної земельної ділянки площею 4,9242 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району, пунктом 9 якого встановлено орендну плату у розмірі 2833,92 грн на рік, що підтверджується копією договору (а.с.13-15).

04.10.2016 проведено земельні торги (аукціон) з продажу права оренди на вказану земельну ділянку, переможцем яких визнано ПАФ Подоляка (а.с.18).

В цей же день між Новомихайлівською сільською радою та ПАФ Подоляка укладено договір оренди землі, згідно з яким Новомихайлівською сільрадою, як власником, передано в оренду ПАФ Подоляка вказану земельну ділянку. Згідно п.9 цього договору орендна плата становить 7,53% нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 10 312,20 грн на рік (а.с. 16-17).

Право оренди зареєстроване в реєстрі (а.с. 19).

07.08.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_5 , а саме на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,9242 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району, кожному (а.с. 20, 22).

З копії цих свідоцтв вбачається, що позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 на підставі ст. 529 ЦК України 1963 року, тобто є такими, що прийняли спадщину.

Право власності кожного із позивачів на земельну ділянку зареєстроване 07.08.2017, про що свідчать копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 21, 23).

Задовольняючі позов частково, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 529 ч.1 ЦК України 1963 року, яким регулюються правовідносини щодо спадкування майна після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ч.2 ст. 548 ЦК України 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Отже, позивачам належить право власності на зазначену земельну ділянку з часу відкриття спадщини, тобто з 18.03.2003 року.

Новомихайлівською сільською радою, як органом місцевого самоврядування, 04.10.2016 передано в оренду належну позивачам з 18.03.2003 земельну ділянку.

За цим договором оренди відповідачем отримано орендну плату за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 9832,56 грн., що підтверджується листом ПАФ Подоляка від 05.10.2017 (а.с.24).

З дня ухвалення рішення Апеляційним судом Полтавської області, тобто з 05 грудня 2016 року, підстави набуття відповідачем права власності на земельну ділянку з часу його набуття відпали. Однак, відповідачем продовжено орендні правовідносини з орендарем до жовтня 2017 року, що підтверджується листом ПАФ Подоляка та визнано представником відповідача.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Отже, відповідач має відшкодувати позивачам доходи, отримані за рахунок належного їм майна, у виді орендної плати за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року за договором оренди від 04.10.2016, у розмірі 9832,56 грн.

Факт отримання відповідачем орендної плати за зазначений період у вказаному розмірі підтверджується листом ПАФ Подоляка від 05.10.2017 (а.с.24). Інших доказів на підтвердження отримання відповідачем доходів від земельної ділянки позивачами не надано.

Суду позивачами не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем орендної плати за 2015, 2016 роки.

Так, договір оренди землі від 15.05.2012, на який посилається представник позивача, укладено між Решетилівською РДА та ПАФ Подоляка , тобто цей договір не стосується Новомихайлівської сільської ради та не встановлює для неї права і обов`язки, в тому числі право на отримання орендної плати.

За таких обставин, підстави стягнення з відповідача орендної плати за 2015, 2016 роки з посиланням на договір оренди землі від 15.05.2012 відсутні, Новомихайлівська сільська рада не є належним відповідачем щодо цих вимог.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди є обґрунтованими частково в розмірі отриманих відповідачем доходів від оренди землі у сумі 9832,56 грн., на які мають позивачі у рівних частках відповідно до часток у праві власності на земельну ділянку.

При цьому, суд зауважує, що підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

З огляду на те, що ст. 175 ЦПК України не містить прямої вимоги вказати норми закону, на яких ґрунтується позов, враховуючи вказані у позові та підтверджені стороною позивача в судовому засіданні фактичні обставини, які саме і є підставами позову, суд не бере до уваги у позові перед прохальною частиною на ст. 1166, 1173 ЦК України.

З огляду на фактичні обставини справи та зміст правовідносин, які виникли між сторонами, суд для вирішення цього спору застосовує норми глави 83 ЦК України Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави , якими регулюються дані правовідносини.

Окрім того, частково задовольняючи вимоги про відшкодування доходів, одержаних за рахунок безпідставно набутого майна, суд бере до уваги рішення Європейського Суду з прав людини від 15 січня 2019 року у справі Віра Довженко проти України (заява №26646/07), яке набуло статусу остаточного 15 квітня 2019 року, яким констатовано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме незаконне втручання у мирне володіння заявницею її майном (земельною ділянкою).

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Позивачами не надано доказів на підтвердження протиправності передання земельної ділянки відповідачем в оренду за наявності чинного судового рішення, а отже відсутні передбачені цивільним законодавством підстави для відшкодування моральної шкоди.

Окрім того, постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачами не зазначено у чому саме полягає завдана їм моральна шкода та не надано жодного доказу на підтвердження її завдання.

Враховуючи викладене вище, у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що суд частково задовольняє позовні вимоги і стягує 9832,56 замість заявлених позивачами 63458,32 грн, то пропорційно до цього суд стягує з відповідача на користь кожного із позивачів частину понесеного ними судового збору - 54,61 грн.

На підставі викладеного, відповідно до статей 526 і 549 ЦК УРСР, 388 ЦК України, керуючись ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області, ідентифікаційний код 21043982) про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області, ідентифікаційний код 21043982) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на відшкодування майнової шкоди 4 916 (чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) гривень 28 копійок.

Стягнути з Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області, ідентифікаційний код 21043982) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на відшкодування майнової шкоди 4 916 (чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) гривень 28 копійок.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області, ідентифікаційний код 21043982) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у сумі 54 (п`ятдесят чотири) гривні 61 копійка.

Стягнути з Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області, ідентифікаційний код 21043982) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати у сумі 54 (п`ятдесят чотири) гривні 61 копійка.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скорочене рішення суду проголошено 16.07.2019, повне рішення суду складено 22.07.2019.

Суддя І.В. Лизенко