Рішення

від 08.07.2019 по справі 756/544/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

08.07.2019 Справа № 756/544/19

Унікальний № 756/544/19

Провадження № 2/756/3009/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 червня 2019 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Яценко Н.О.,

за участі секретаря - Хоменко І.І.,

представника позивача адвоката Строєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Аріс-Інвест про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, грошову компенсацію за невикористану відпустку, моральну шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в січні 2019 року звернувся до суду через свого представника з вищевказаними позовними вимогами до ПП Аріс-Інвест та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату в розмірі 1 864 грн. 29 коп.; середнього заробітку за весь час затримку розрахунку у розмірі 43 338 грн. 80 коп., грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 585 грн. 89 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.08.2015 року узгодивши умови трудової угоди він приступив до виконання трудових обов`язків у ПП Аріс-Інвест .

В кінці червня 2016 року ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням, підставою написання заяви про звільнення було систематична невиплата позивачу заробітної плати.

Відповідно до наказу №10 від 08.07.2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач вказує, що за час роботи на підприємстві, директор ПП Аріс-Інвест повідомляла про те, що заробітна плата затримується не з її вини, проте, повністю буде виплачена згодом. В підтвердження цього, був складений акт про заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2015 року по перше червня 2016 року відповідно до якого, позивачу буде сплачено заробітну плату у розмірі 52 000 грн. за графіком погашення, де ПП Аріс-Інвест зобов`язаний сплатити вказаний борг до 15 серпня 2016 року.

Проте, відповідач ПП Аріс-Інвест у добровільному порядку не сплатив ОСОБА_1 заробітну плату за період з серпня 2015 року по перше червня 2016 року, у зв`язку з чим він звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 до ПП Аріс-Інвест про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ПП Аріс-Інвест на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 52000 грн. 00 коп., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач зазначає, що заробітна плата у розмірі 52 000 грн. 00 коп. охоплювала період з серпня 2015 року по перше червня 2016 року. З червня по липень 2016 року ОСОБА_1 здійснював свої трудові обов`язки у приватному підприємстві Аріс-Інвест , проте, також не отримав нараховану заробітну плату.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 був звільнений з посади головного інженера ПП "Аріс-Інвест" 08.07.2016 року, при цьому, з ним не було проведено розрахунку при звільненні, як це передбачено ст. 116 КзпП України, тому відповідач повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Окрім того, враховуючи, що позивачу не була виплачена грошова компенсація за щорічну відпустку, він має право на таку компенсацію за судовим рішенням.

Представник вказує, що неправомірними діями відповідача відносно порушень трудового законодавства позивачу була завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 10 000 грн.

З вищезазначених підстав позивач звернувся до суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року відкрито спрощене провадження по справі.

В судовому засіданні 25.06.2019 р. представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання 02.04.2019 р. та 25.06.2019 року не з`явився про дату, місце та час судових засідань був повідомлений належним чином та своєчасно, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 наказом № 25/12 від 21.12.2015 року був прийнятий на посаду головного інженера в ПП Аріс-Інвест (а.с.10).

Наказом №10 від 8.07.2016 року позивач був звільнений із займаної ним посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.10).

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 07.08.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства Аріс-Інвест про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задоволені частково, стягнуто з ПП Аріс-Інвест на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 52000 грн. 00 коп., у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди відмовлено (а.с.11-14).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначеним рішенням суду встановлена сума заборгованості по заробітній сплаті в розмірі 52 000 грн. за період з серпня 2015 року по червень 2016 року, однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснював свою трудові обов`язки у ПП Аріс-Інвест з червня по липень 2016 року, що підтверджується відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України за Формою ОК-5 (а.с. 15).

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України Про оплату праці оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку.

Відповідно до положення ст.21 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП Аріс-Інвест у частині стягнення заборгованості із заробітної плати за червень 2016 року по липень 2016 року в розмірі 1864 грн.29 коп. необхідно задовольнити, оскільки вказані кошти не були виплачені позивачу роботодавцем в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньоденна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (надалі - Порядок) за два повні останні місяці роботи позивача.

Відповідно до п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

1450 грн. (нарахована заробітна плата за травень 2016 року) + 1450 грн. (нарахована заробітна плата за червень 2016 року):45 (кількість відпрацьованих робочих днів протягом двох місяців ) = 64 грн. 44 коп. (середньоденна заробітна плата).

З урахуванням відпрацьованих днів за два останні місяці перед звільненням 08.07.2016 р., а саме за травень і червень 2016 р. середньоденна заробітна плата позивача складає суму 64 грн. 44 коп.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці, тобто, 45 (робочі дні за травень та червень 2016 року) : 2 = 22,5.

1450 (середньомісячна заробітна плата) * 29 (кількість повних місяців) = 42 050 грн. 00 коп.; 64 грн. 44 коп. (середньоденна заробітна плата) *17 (кількість робочих днів у липні 2016 року) = 1 095 грн. 48 коп.; 64 грн. 44 коп. (середньоденна заробітна плата) * 3 (кількість робочих днів у січні 2019 року) =193 грн. 32 коп.

42 050 грн. 00 коп. + 1 095 грн. 48 коп. + 193 грн. 32 коп. = 43 338 грн. 80 коп.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнути з ПП Аріс-Інвест на користь позивача суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 43 338 грн. 80 коп.

Щодо позовних вимог в частині компенсації за невикористану відпустку в розмірі 585 грн. 89 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до положення ст.2 Закону України Про відпустки , право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про відпустки , щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно змісту ст.10 Закону України Про відпустки , право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Враховуючи, що позивачу не була виплачена грошова компенсація за щорічну відпустку, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти за невикористану щорічну відпустку в розмірі 585 грн. 89 коп.

Вирішуючи позовні вимоги стягнення з ПП Аріс-Інвест на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн, суд вважає необхідним задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн з огляду на таке.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В судовому засіданні представник позивача посилався на ту обставину, що рішення Оболонського районного суду м.Києва від 07.08.2018 року до цього часу не виконано, що спричиняє позивачу моральних страждань.

З огляду на те, що внаслідок невиплати відповідачем позивачу заробітної плати останній зазнав душевних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості, на думку суду, моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_1 , може бути оцінена в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 116, 117 КЗпП України, ст.1, 15, 21 Законом України Про оплату праці , ст.ст. 2, 6, 10, 24 Закону України Про відпустки , Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 Про порядок обчислення середньої заробітної плати , ст.ст. 4-6, 12, 133, 141, 223, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Аріс-Інвест про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, грошову компенсацію за невикористану відпустку, моральну шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвест (код 33345578, м.Київ, вул.Амвросія Бучми, 5, офіс 409) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) заробітну плату в розмірі 1864 грн.29 коп. (за червень 2016 року по липень 2016 року).

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвест (код 33345578, м.Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, офіс 409) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 43338 грн. 80 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвест (код 33345578, м.Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, офіс 409) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 )грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 585 грн. 89 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвест (код 33345578, м.Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, офіс 409) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвест (код 33345578, м.Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, офіс 409) на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 липня 2019 року.

Суддя Н.О. Яценко