Рішення

від 11.07.2019 по справі 1.380.2019.001701

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001701

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники - Крохта Р.В.,Омелян С.Б.

відповідача: представник - Гавриляк Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512 винесене ГУ ДФС у Львівській області;

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг отримало податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512, де зазначено, що згідно з підпунктом 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 05.12.2018 року №000889/13-01-55-12/38502265 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 182724,41 грн. застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 18272,46 грн.

04 січня 2019 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512, проте скаргу залишено без задоволення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512 винесено з грубими порушеннями норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, оскільки відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 у разі складання податкової накладної неплатнику податку на додану вартість, то вона не підлягає видачі такому покупцю, відтак зазначені в Акті податкові накладні виписані для кінцевого споживача та не видаються покупцю неплатнику податку на додану вартість.

Крім того, позивач зазначає, що посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області порушено вимоги пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу щодо порядку складання та термінів вручення або надсилання акту камеральної перевірки, оскільки за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, однак такий акт був надісланий в термін, який перевищував три робочих дні.

Також позивач вказує, що в спірному податковому повідомленні-рішенні від 05.12.2018 року №0024535512 зазначено, що на підставі підпункту 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України ревізором виявлено порушення несвоєчасної реєстрації податкових накладних, проте цей підпункт немає жодного відношення до даного порушення, а тільки надає право контролюючому органу визначити суми податкових грошових зобов`язань у разі неподання податкової декларації. Звертає увагу на те, що вказаний підпункт не був зазначений і в акті камеральної перевірки від 05.12.2018 року №000889/13-01-55-12/38502265.

Позивач стверджує, що форма податкового повідомлення-рішення Н від 05.12.2018 року №0024535512 не відповідає формі податкового повідомлення-рішення Н , яка визначена Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, оскільки в спірному податковому повідомленні-рішенні не зазначено номер додатку та до якого нормативного документу має відношення дана форма повідомлення, а також не вказано відповідно до якого пункту статті 120-1 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції та відсутні нарахування штрафних санкцій за порушення вимог пунктів 120-1.2, 120-1.3, 120-1 Податкового кодексу України.

Звертає увагу на те, що ні Податковим кодексом України, ні положеннями Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 не надано право посадовим особам контролюючого органу змінювати форму податкових повідомлень-рішень або скорочувати чи приймати нові форми податкового повідомлення-рішення.

Отже, форма спірного податкового повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №002453512 не пройшла реєстрації у Міністерстві юстиції України та не відповідає затвердженій чинним законодавством формі, відтак, не може мати статус нормативного документа, а тому підлягає скасуванню.

Саме тому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512 винесене ГУ ДФС у Львівській області.

У поданій 22.05.2019 року відповіді на відзив, позивач додатково зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512, підписане заступником керівника Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, прийняте на підставі невідомого нормативного документа, який не пройшов державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, не відповідає затвердженій чинним законодавством формі Н Міністерства фінансів України і не може мати статус нормативного документа для його виконання позивачем, відтак підлягає скасуванню.

Також стверджує, що контролюючим органом в порушення вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, не було надано позивачу право на подання заперечень на акт перевірки №000889/13-01-55-12/38502265 від 05.12.2018 року, як це передбачено зазначеною нормою, оскільки цього ж дня прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0024535512.

Разом з тим, позивач вказує, що зазначені в акті перевірки від 05.12.2018 року №000889/13-01-55-12/38502265 порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг не є суттєвими, не вплинули на повноту та своєчасність сплати до бюджету податку на додану вартість та відшкодування контрагентами сум ПДВ, оскільки податкові накладні були виписані за наслідками реалізації товарів не платникам ПДВ.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити.

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечує з підстав, що позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0024535512 від 05.12.2018 року, при цьому, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на Акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.12.2018 року №000889/13-01-55-12/38502265. Відповідач зазначає, що такий акт не породжує юридичних наслідків для відповідача, оскільки має констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, позаяк не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника. Недотримання контролюючим органом строку надіслання акта камеральної перевірки не може слугувати підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним порушення податкового законодавства.

Щодо неправомірного зазначення у податковому повідомленні-рішенні п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України відповідач вказує, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, платник податку зобов`язаний зареєструвати в установлені терміни податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. У разі порушення таких строків реєстрації податкових накладних, застосовуються штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України.

Щодо невідповідності спірного податкового повідомлення-рішення формі Н затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, відповідач зазначає, що окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнаним судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими. Відповідач вказує, що оскільки зі спірного податкового повідомлення-рішення можливо встановити його зміст, враховуючи наявність розрахунку штрафу, то таке податкове повідомлення-рішення слід розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Щодо доводів позивача про реєстрацію податкового повідомлення-рішення у Міністерстві юстиції України, відповідач зазначає, що Податковий кодекс України та Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 не містить такої обов`язкової вимоги щодо податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не заперечується той факт, що реєстрація вказаних податкових накладних відбулася з пропуском встановленого законом п`ятнадцятиденного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також вказує, що доказів їх своєчасної реєстрації суду не подано.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 11 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху, ухвалою судді від 24 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання. Ухвалою судді від 11.06.2019 року, яка занесена в протокол судового засідання закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

05.12.2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг щодо термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведення камеральної перевірки відповідачем було складено акт про результати камеральної перевірки термінів реєстрації податкових накладних, або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.12.2018 року №000889/13-01-55-12/38502265, в якому встановлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 розділу ІІ Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків передбачена п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.12.2018 року №0024535512, яким застосовано до позивача штраф в сумі 18272,46 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності винесеного Головним управлінням ДФС у Львівській області спірного податкового повідомлення-рішення від 05.12.2018 року №0024535512.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Разом з тим, відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених норм законодавства вказує, що Податковим кодексом України передбачено право платника податків у разі його незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки на подання своїх заперечень та/або додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу до контролюючого органу, який проводив перевірку такого платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) і обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення та/або додаткові документи протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та надіслати платнику податків відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. При цьому, податкове повідомлення-рішення за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, акт про результати камеральної перевірки №000889/13-01-55-12/38502265 та спірне податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області №002453512 прийняті контролюючим органом в один день - 05.12.2018 року, що позбавило позивача його права, передбаченого абзацом першим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України на подання своїх заперечень та/або додаткових документів до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Крім того, Податковий кодекс України надає платнику податків право брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів у разі зазначення ним про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу і обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про місце і час проведення такого розгляду.

Отже, прийнявши спірне податкове повідомлення-рішення в один день з актом про результати камеральної перевірки, відповідач фактично позбавив позивача його права не тільки на подання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, а й можливості безпосередньо взяти участь розгляді таких заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів.

Суд зазначає, що в даному випадку контролюючим органом грубо порушена процедура прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яке відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки відповідачем в порушення вимог 86.7 статті 86 Податкового кодексу України позбавлено позивача права на подання своїх заперечень та/або додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), а відтак і на безпосередню участь у розгляді таких заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Разом з тим, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідно до якої порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми права вказує, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України наявна необхідність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд зазначає, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, одночасно, позивач стверджує, що податкові накладні не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Оскільки позивача було позбавлено права на подання заперечень на акт камеральної перевірки, відповідачем передчасно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення без урахування підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача в частині, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає формі податкового повідомлення-рішення Н , затвердженій Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204) суд враховує правову позицію Верховного Суду від 06.08.2018 року у справі №802/1198/16-а.

Контролюючим органом в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказана загальна сума штрафних санкцій, відсоток застосованих штрафних санкцій, зазначено підставу для застосування таких санкцій та сума податку відповідно до якої здійснюється обрахунок штрафних санкцій. Крім того, в матеріалах справи наявний розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача, що відповідно до абзацу шостого пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України додається до податкового повідомлення-рішення.

Отже, суд погоджується із доводами відповідача, що зі спірного податкового повідомлення-рішення можливо встановити його зміст та, враховуючи наявність в матеріалах справи розрахунку штрафу, а також ту обставину, що факт порушення не заперечується позивачем, таке податкове повідомлення-рішення слід розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення, проте, враховуючи грубе порушення контролюючим органом порядку прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України суд вважає за необхідне визнати таке податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано приписи пп.1, 3, 9 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з грубим порушенням вимог Податкового кодексу України та не у спосіб, що визначений ним, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - Товариства з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг (81086, Львівська область, Яворівський район, с. Вороців, вул. Івасюка, 71) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0024535512 від 05.12.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галицький фармацевтичний холдинг (81086, Львівська область, Яворівський район, с. Вороців, вул. Івасюка, 71, код ЄДРПОУ 38502265) 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повне рішення складено 22.07.2019 року.

Суддя Клименко О.М.