Рішення

від 22.07.2019 по справі 580/1752/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року справа № 580/1752/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

31.05.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач-1), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач-2) до Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (19100, Черкаська обл., м.Монастирище, вул.М. Грушевського, буд.4; код ЄДРПОУ 03195760) (далі - відповідач) про:

визнання протиправним рішення відповідача від 02.05.2019 №БА-9296792 про відмову у нарахуванні позивачу-1 пільг, а позивачу-2 субсидії за адресами їх проживання;

визнання правомірності нарахування позивачу-1 пільг, а позивачу-2 субсидії;

зобов`язання відповідача провести нарахування і виплату позивачу-1 пільг, а позивачу-2 субсидії за опалювальний період 2018-2019 роки без урахування доходів позивача-1;

зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу-1 моральну шкоду у сумі 2000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що позивач-1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг у належному йому домоволодінні. У жовтні 2018 року після звернення його дружини ОСОБА_2 до відповідача для призначення субсидії для оплати житлово-комунальних послуг субсидію їй нарахували, але позбавили позивача-1 його пільг. Позивач-1 стверджує, що він та його дружина зареєстровані та проживають у різних домоволодіннях. Тому питання призначення субсидії ОСОБА_2 не має впливати на отримання пільг позивачем-1. У зв`язку з цим просили задовольнити позов.

Ухвалою суду від 25.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, доказів; повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідач та позивач 1 отримали 02.07.2019, а позивач 2 - 05.06.2019.

17.07.2019 відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що оскільки позивачі перебувають у шлюбі їх спільні доходи враховуються для призначення субсидії. Позивачу, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, нараховувались пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до вимог постанови КМУ від 27.04.2018 №329 у разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії. Оскільки за заявою ОСОБА_2 у грудні 2018 року їй призначено субсидію, нарахування пільг її чоловіку ОСОБА_1 припинено на підставі вищезазначеної постанови КМУ. У подальшому за заявою ОСОБА_2 від 17.01.2019 їй припинено дію житлової субсидії та поновлено пільгу ОСОБА_1 .

Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) суду не надали, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без такого виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з даними паспорта позивача-2 серії НОМЕР_3 вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних паспорта позивача-1 серії НОМЕР_4 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Посвідченням від 12.05.2003 серії НОМЕР_5 підтверджується, що позивач-1 є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії .

Даними штампів у паспортах підтверджується перебування позивачів у шлюбі одне з одним.

25.01.2019 (вхідний №69-01) позивач-2 звернулась до відповідача листом, в якому повідомила, що після нарахування їй субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у січні 2019 року було припинено нарахування пільг її чоловіку ОСОБА_1 , що зумовило її звернутися із заявою про припинення нарахування субсидії. Оскільки вони проживають у різних будинках, просить здійснити обстеження соціальним інспектором її житлового юудинку та будинку її чоловіка, заяву про припинення нарахування субсидії відмінити та здійснити нарахування їй субсидії, а її чоловіку - пільг.

Станом на час вирішення спору доказів прийняття рішення за наслідками розгляду цієї заяви суду не надано.

Доданими до матеріалів справи рахунків на сплату комунальних послуг підтверджується нарахування з жовтня 2018року до квітня 2019 року позивачу-1 до сплати послуг Монастирищенського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" та Монастирищенського центру обслуговування споживачів ТОВ "Черкасиенергозбут" без нарахування йому пільг.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року №329) (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Пунктом 2 Положення зазначено, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Згідно з п.3 Положення призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

На підставі п.8 Положення житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).

За рішенням Комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

За рішенням Комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами. У такому випадку склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії.

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства .

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.

Отже, вказане у вищевказаній заяві позивача-2 провести обстеження будинків (її та чоловіка) стосувалося владних повноважень відповідача. Відповідач не підтвердив жодним доказом вчинення таких дій, у тому числі розгляду заяви зі всіх порушених у ній питань.

Нарахування пільг та субсидій у спірних правовідносинах є дискреційними повноваженнями відповідача, втручатися в які суд не має права. Водночас до вчинення відповідачем дій з обстеження оцінювати правомірність нарахування пільг і субсидій є передчасним.

Відповідно до п.9 Положення житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства . При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Позивач-1, як особа, постраждала внаслідок Чорнобиської катастрофи, 1 категорії на підставі п.11 ч.1 ст.20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном.

Пунктом 13 Положення передбачено, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

На підставі абз.21 Положення структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:

призначення житлової субсидії;

відмову в призначенні житлової субсидії;

подання документів на розгляд комісії.

Отже, питання призначення субсидії за наслідками розгляду поданих документів має бути вирішене шляхом прийняття відповідачем одного з вищевказаних рішень за встановленою процедурою, у т.ч. за наслідками обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

З огляду на вказане суд звернув увагу, що лист від 02.05.2019 №БА-9296792, яким позивачі обгрунтовують наявність рішення відповідача щодо відмови у нарахуванні субсидій та пільг, не відповідає ознакам рішення, як акту розпорядчого характеру суб`єкта владних повноважень, оскільки не має владного припису на вчинення дій, виконання обов`язку тощо. Натомість цей лист від Монастерищенської районної державної адміністрації Черкаської області містить інформацію про те, що у разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, з огляду на що рекомендовано для більш детальної інформації звернутися до фахівців управління соціального захситу населення Монастерищенської районної державної адміністрації Черкаської області.

Наявність будь-якого рішення відповідача про відмову у нарахуванні позивачу-1 пільг, а позивачу-2 субсидії сторонами не доведена, у зв`язку з чим позовна вимога визнати його протиправним не є обгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Водночас відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав жодного доказу в обгрунтування своїх заперечень, у тому числі, що діяв у спірних правовідносинах в межах, спосіб та порядку, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Отже, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а суд позбавлений можливості задовольняти позовні вимоги на майбутнє.

Оскільки доказів прийняття будь-якого з вищевказаних рішень за наслідками розгляду заяви позивача-2 від 25.01.2019 (вхідний №69-01) суду не надано, відповідач у спірних правовідносинах допустив бездіяльність. Оскільки такої позовної вимоги не заявлено, виконуючи завдання адміністративного суду, вказане у ст.2 КАС України, з огляду на заявлені підстави та обгрунтування позову суд дійшов висновку для повного захисту порушених прав вийти за межі позовних вимог та визнати вказану бездіяльність відповідача протиправною.

Враховуючи, що відповідач не прийняв жодного рішення за наслідками розгляду заяви позивача-2 від 25.01.2019 (вхідний №69-01) щодо проведення обстеження для нарахування їй субсидії та повернення пільг позивачу-1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання правомірності нарахування позивачу-1 пільг, а позивачу-2 субсидії, зобов`язання відповідача провести нарахування і виплату позивачу-1 пільг, а позивачу-2 субсидії за опалювальний період 2018-2019 роки без урахування доходів позивача-1, - є передчасними, а отже, не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог і для повного та належного судового захисту порушених прав позивачів зобов`язати відповідача у встановленому законом порядку розглянути заяву позивача-2 від 25.01.2019 (вхідний №69-01) та у строк, в порядку і в межах встановлених законом повноважень здійснити заходи і прийняти рішення за наслідками розгляду порушених у ній питань.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу-1 моральну шкоду у сумі 2000,00 грн. задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, підлягають з`ясуванню: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, чи наявний причинно-наслідковий зв`язок між діями та завданою шкодою, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд звернув увагу, що надана позивачами довідка від 19.06.2019 №186 КП Монастирищенська центральна районна аптека №17 підтверджує отримання позивачем-1 ліків у період з січня до березня 2019 року. Водночас не підтверджено сукупністю достовірних, належних і допустимих доказів причинно-наслідкового характеру між таким придбанням ліків та винними діями (бездіяльністю) відповідача.

Жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких позивачі зазнали, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров`я тощо позивачі не надали.

Тому твердження про завдання позивачам моральної шкоди не є обгрунтованим,а позовна вимога про її стягення задоволенню не підлягає.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов частково.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене сплачений позивачем-2 відповідно до квитанції від 14.06.2019 №0.0.1381247893.1 судовий збір у розмірі 768,40грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - в розмірі 384,20грн.

Клопотання про стягнення на користь позивача-2 поштових витрат в сумі 7,68грн. не є обгрунтованим, оскільки відповідно до ч.1 ст.138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Оскільки суду до часу вирішення спору не надано доказів понесення позивачем-2 поштових витрат в сумі 7,68грн., відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 25.01.2019 (вхідний №69-01).

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (19100, Черкаська обл., м.Монастирище, вул.М. Грушевського, буд.4; код ЄДРПОУ 03195760) у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 25.01.2019 (вхідний №69-01) та у строк, в порядку і в межах, встановлених законодавством повноважень, здійснити заходи і прийняти рішення за наслідками розгляду порушених у ній питань.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (19100, Черкаська обл., м.Монастирище, вул.М. Грушевського, буд.4; код ЄДРПОУ 03195760) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 384,20грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 22.07.2019.