Рішення

від 09.07.2019 по справі 640/5215/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2019 року № 640/5215/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Ніколайчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Делішес Фуд Рітейл Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2019 року,

за участю:

представника позивача: Мартинов К.В.

представники відповідача: Грицаєнко М.М., Чуєв Р.М.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Делішес Фуд Рітейл Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0002091404 від 17.01.2019 року, щодо зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за вересень 2018 року у розмірі 9797782,00 грн, та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 2449445,50 грн; №0002101404 від 17.01.2019 року, щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2018 року у розмірі 1959206,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, на те, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на фактичних обставинах господарської діяльності позивача. Господарські операції вчинені позивачем із контрагентами мали реальний характер, послуги надані позивачу, використані в господарській діяльності, а господарські операції для визначення податкового кредиту є фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій. Відповідачем не надано належних доказів щодо підтвердження наявності будь-якого порушення з боку позивача та не спростовано надані первинні документи.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду на 25.04.2019 року. Запропоновано відповідачу подати до суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідно до протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.05.2019 року.

Відповідно до довідки Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд адміністративної справи № 640/5215/19 відкладено.

Згідно довідки Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року, у зв`язку зі зміною проведення графіку судових засідань, розгляд адміністративної справи № 640/5215/19 відкладено.

Відповідно до довідки Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд адміністративної справи № 640/5215/19 відкладено.

Згідно протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2019 року суд за клопотаннями учасників справи долучає до матеріалів справи первинну документацію та за клопотанням представника відповідача оголошує у судовому засіданні перерву до 04.07.2019 року для ознайомлення з матеріалами справи відповідача.

Відповідно до протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 року суд за згодою учасників справи, ухвалив дослідити докази в порядку письмового провадження. Суд оголосив у судовому засіданні перерву до 09.07.2019 року.

09.07.2019 року в судове засідання з`явились представник позивача, представники відповідача. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Представники відповідача заперечили проти позову та просили відмовити в повному обсязі.

Згідно протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Обставини, встановлені судом.

У період з 21.11.2018 року по 04.12.2018 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Делішес Фуд Рітейл Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2019 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, за наслідком якої складено акт №1213/26-15-14-04-01/409 від 11.12.2018 року, в якому встановлено порушення позивачем п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за вересень 2018 року на 9797782 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на 1959206 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.01.2019 року №0002091404, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9797782,00 грн, у тому числі 5136659,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 2449445,50 грн; №0002101404, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1959206 грн.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, нереальності господарських операцій з контрагентами та прийняття на підставі цих висновків рішенням, вважає їх протиправними, такими, що порушують його права, свободи та інтереси, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Делішес Фуд Рітейл Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів є Всеукраїнська громадська організація Народна академія творчості інвалідів .

В липні 2018 року на Підприємстві за основним місцем роботи працювало 4 працівники в тому числі 3 осіб з інвалідністю (що становить 75%), в серпні 2018 року за основним місцем роботи працювало 9 працівники в тому числі 8 осіб з інвалідністю (що становить 89%) та в вересні 2018 року за основним місцем роботи працювало 14 працівники в тому числі 13 осіб з інвалідністю (що становить 93%).

Між позивачем та ТОВ IPC СІСТЕМ було укладено договір оренди №01/08/18 від 01.08.2018 року, відповідно до якого позивач орендує виробничі та складські приміщення загальною площею 146,00 м.кв., за адресою Волинська область, Луцький район, село Тарасове, вул. Жовтнева 2а .

Також, позивачем та ТОВ АКТИВ-ЗАХІД було укладено договір оренди № 09-ОР від 01.08.2018 року за умовами якого позивач орендує нерухоме майно: частину приміщення по вул. Д.Галицького, 16, смт. Торчин. Луцького району Волинської області , площею 100 кв.м.

Згідно умов Договору суборенди від 01.10.2018 року укладеним між позивачем та ТОВ Альянс-112 , позивачем орендовано приміщення, розташоване за адресою: Волинська область, м. Рожище, вул. Мазепи, 2 .

Крім цього, позивачем та ТОВ БІ-3С було укладено договір оренди виробничого обладнання № 03-09 від 03.09.2018 року, згідно якого позивач отримав в користування обладнання для виготовлення цукрового сиропу та для виробництва джемів.

Також позивачем укладено з ТОВ БВС-НЬОРДС договір суборенди від 03.09.2018 року за умовами якого було орендоване приміщення площею 119,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 102 (літ. Б).

Як вбачається з акту перевірки, причиною виникнення від`ємного значення з ПДВ є придбання винограду столового, нектарину, моркви, полуниці, цукру білого, преформи, виробництво сиропу цукрового, джемів, придбання одягу та взуття, що було у використанні, ремонт одягу та взуття, що було у використанні, продаж якого звільнена від оподаткування відповідно до п. 197.6 ст. 197 Податкового кодексу України.

Під час проведення перевірки, директору позивача було вручено лист від 21.11.2018 року №106523/10/26-15-14-04-01-12 щодо призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників, що здійснюють перевірку.

У період з 21.11.2018 року по 11.12.2018 року лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників, що здійснюють перевірку від позивача не надходив,

28.11.2018 року працівниками податкового органу було здійснено виїзд за адресою вул. Д.Галицького, 16, смт. Торчин. Луцького району Волинської області та Волинська область, м. Рожище, вул. Мазепи, 2 для встановлення факту здійснення виробничого процесу по виробництву сиропу цукрового/джемів, наявності залишків товарно-матеріальних цінностей та залишків готової продукції (сиропу цукрового). Фактично встановлено відсутність сировини, виробничих потужностей, складських приміщень, матеріалів, готової продукції, про що складено акт від 28.11.2018 року №1830/26-15-14-04-01.

Аналогічний виїзд працівниками податкового органу було здійснено за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 102 (літ. Б) та встановлено відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, працівники Товариства через КП не проходили про що складено акт від 03.12.2018 року №1844/26-15-14-04-01.

На підставі вищевикладених обставин, контролюючий орган дійшов до висновку про заниження суми податкового зобов`язання з ПДВ за серпень та вересень 2018 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом із тим, аналізуючи зміст акту перевірки, суд дійшов до висновку, що контролюючим не було виявлено жодних порушень в правильності декларування Підприємством податкового кредиту у розмірі 2126948,00 грн за серпень 2018 року та у розмірі 11756988,00 грн за вересень 2018 року, по отриманих від контрагентів податковим накладним, що підтверджується самим Актом перевірки (п.3.2 - п.3.15 Акту перевірки)

Крім того, згідно п. 197.6 ст. 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зважаючи на те, що засновником позивача є Всеукраїнська громадська організація Народна академія творчості інвалідів , працівниками підприємства є особи з інвалідністю, то всі виготовленні та реалізовані Підприємством товари та послуги в серпні, вересні 2018 року, були звільнені від оподаткування на підставі п. 197.6 ст. 197 Податкового кодексу України.

Також, відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, Контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;

Згідно п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом від 02.09.2014 року № 879 Міністерства фінансів України, проведення інвентаризації є обов`язковим на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

З системного аналізу, даних норм випливає, що податковий орган має право направити вимогу на проведення інвентаризації, а юридичні особи, що отримали таку вимогу, за умови, що вона відповідає вимогам законодавства, зобов`язані провести таку інвентаризацію.

Разом із тим, директором було отримано саме листа податкового органу від 27.11.2018 року № 106523/10/26-15-14-04-01-12, а не належним чином оформлену вимогу на проведення інвентаризації.

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом від 02.09.2014 року № 879 Міністерства фінансів України, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 року на підприємстві, на виконання вимоги Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом від 02.09.2014 року № 879 Міністерства фінансів України, була створена інвентаризаційна комісія.

Однак, жодним нормативно правовим актом не передбачено, що Підприємство повинно направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників,

В даному випадку, податковим органом самостійно визначено коли повинна розпочатися інвентаризація, але проігноровано початок такої інвентаризації, посилаючись на не отримання листа (повідомлення).

Представником відповідача у судовому засідання також не було зроблено посилання на норму Закону, яка покладає обов`язок на платника податків проводити інвентаризацію виключно в присутності працівників контролюючого органу.

Позивачем, на підтвердження виготовлення товару та його подальшої реалізації до суду було надано замовлення покупця, видаткові накладні, договори купівлі-продажу, договори поставки (т.2 а.с.1-198, т.3 а.с.1-225, т.4 а.с.1-207, т.5-7).

Надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

Таким чином, посилання контролюючого органу на акти від 28.11.2018 року №1829/26-15-14-04-01 та від 03.12.2018 року № 1844/26-15-14-04-01 судом не беруться до уваги, оскільки не спростовують надані позивачем первинні документи про виготовлення продукції та її реалізацію.

В судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, рух активів та зміну стану зобов`язань суб`єкта господарювання.

В акті перевірки відсутні посилання на ухилення контрагентів позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов`язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, вищезазначені договори були виконані, послуги надано, сторони претензій одна до одної не мають.

Факт придбання та оплати товару підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

При цьому, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами у повному обсязі підтверджується реальність здійснених господарських операцій при придбанні товарів (послуг) у контрагентів.

Доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205, 212 КК України відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Дослідженні господарські операції по правочинах між позивачем та контрагентами були реально (фактично) здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, такі операції пов`язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладених правочинів є таким, що не відповідає дійсності, та не ґрунтується на нормах законодавства України, а ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання доходу, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Факту наявності у позивача податкових накладних, складених у відповідності до вимог податкового законодавства, відповідачем не оспорюється.

Надані суду письмові докази та наведені в судовому засіданні доводи підтверджують реальність господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит спростовують підстави збільшення грошових зобов`язань позивачу.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 року.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеним договором, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про не підписання договорів та фінансового-господарських документів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність законних висновків суб`єкта владних повноважень про їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про завищення позивачем заявленої суму бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника за вересень 2018 року на 9797782,00 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на 1959206,00 грн, є безпідставним та незаконним, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2019 року №0002091404, №0002101404 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, аналізуючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень в розрізі положень ст.2 КАС України дійшов до висновку, що оскаржувані рішення прийнято не на підставі, не у межах та не у спосіб визначений законодавством, а також буз врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, крім іншого вважає, що у межах вирішення даної справи повною мірою забезпечено право позивача на розгляд його адміністративного позову з дотриманням принципу рівності, справедливості та безсторонності, з урахуванням приписів частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, з висновками щодо застосування цих положень, викладених у рішеннях ЄСПЛ Бочан проти України (№2), заява № 22251/08, рішення від 15 лютого 2015 року, Волошин проти України , заява № 15853/08, рішення від 10 жовтня 2013 року, Чуйкіна проти України , заява № 28924/04, рішення від 13 січня 2011 року.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає, що судові витрати підлягають стягненню шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 року №0002091404.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 року №0002101404.

4. Стягнути судові витрати в сумі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп на користь Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Делішес Фуд Рітейл Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів (01050, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, код ЄДРПОУ 40969682) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (04655, с. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін :

Позивач: Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Делішес Фуд Рітейл Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів (01050, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, код ЄДРПОУ 40969682)

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980)

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2019 року.

Суддя В.І. Келеберда