Рішення

від 22.07.2019 по справі 640/11422/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2019 року № 640/11422/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомМіністерства аграрної політики та продовольства України до третя особа проДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Земліна Олена Іванівна визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03.06.2019 року № 58791027,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про:

визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.06.2019 року № 58791027 про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у сумі 10 200, 00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем у межах строків, встановлених постановою держаного виконавця від 03.05.2019 року, виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 826/24201/15 та поінформовано про даний факт відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а тому на думку позивача, постанова про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення від 03.06.2019 року є протиправною та незаконною, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд та запропоновано відповідачу не пізніше дати призначення судового засідання надати суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 та запропоновано подати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Відповідач вимоги ухвали про відкриття провадження не виконав: відзиву та матеріалів виконавчого провадження до суду не надав.

Третьою особою також не надано суду письмових пояснень щодо змісту позовних вимог.

У зв`язку з поданням позивачем заяви про подальший розгляд справи в письмовому провадженні та неявки у судове засідання відповідача та третьої особи, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2019 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 58791027 з виконання виконавчого листа №826/24201/15, виданого 05.03.2018 року Окружним адміністративним судом м. Києва про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України з 28 вересня 2015 року.

11.04.2019 року Мінагрополітики звернулося до відповідача з листом №31-4/446 яким повідомило останнього про відсутність можливості належним чином виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 року у справі №826/24201/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики з 28.09.2015, оскільки така посада з 26.09.2017 відсутня у штатному розписі Міністерства.

Одночасно, Мінагрополітики просило відповідача зупинити виконавче провадження №58791027 до отримання роз`яснення судового рішення у справі №826/24201/15 за його заявою від 11.04.2019 року.

23.04.2019 року Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за результатами розгляду звернення позивача, листом за №9478-26-19/20-1 відмовлено у зупиненні провадження та зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України Про виконавче провадження рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

03.05.2019 року відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Вказаною постановою також зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом трьох робочих днів з дня отримання вказаної постанови.

24.05.2019 року Мінагрополітики звернулося до відповідача листом №31-4/506/а, яким просило закрити виконавче провадження № 58791027, у зв`язку з виконанням рішення суду Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 826/24201/15 від 05.03.2019 року. Додатком до вказаного лита було додано належним чином засвідчену копію наказу Мінагрополітики від 20.05.2019 року № 294-к.

03.06.2019 року відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10 200, 00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення на роботі.

Незгода позивача з постановою про накладення штрафу від 03.06.2019 року обумовила на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон№ 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 1 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 статті 65 Закону № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

За приписами ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону №1404-VIII).

Як встановлено вище, позивач оскаржує до суду постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.06.2019 року № 58791027 про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у сумі 10 200, 00 грн.

З оскаржуваної постанови встановлено, що підставою винесення вказаної постанови стало прийняття державним виконавцем 03.05.2019 року постанови про накладення штрафу на Міністерство аграрної політики та продовольства України у розмірі 5 100, 00 грн. та зобов`язання протягом 3 робочих днів виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України з 28 вересня 2015 року.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні вказаної справи, виходить з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем копію постанови від 03.05.2019 року про накладення штрафу та зобов`язання протягом 3 робочих днів виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України з 28 вересня 2015 року отримано 22.05.2019 року та зареєстровано за вхідним № 9766/7-31.

У той же час, матеріалами справи встановлено, що 20.05.2019 року Міністерством аграрної політики та продовольства України видано наказ № 294-К Про скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.09.2015 № 731-к та поновлення на посаді ОСОБА_1 та поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України з 28 вересня 2015 року.

Отже, рішення суду було виконано у строк, встановлений постановою державного виконавця від 03.05.2019 року.

Матеріалами справи також встановлено, що про виконання рішення суду відповідача повідомлено, шляхом направлення листа за № 31-4/506/а від 24.05.2019 року.

Суд звертає увагу, що відповідачем на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15.07.2019 року матеріалів виконавчого провадження № 58791027 надано не було, втім з наданого позивачем витягу з інформації Укрпошти (відстеження), що підтверджується також даними сайту останньої (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) лист-повідомлення про виконання рішення суду Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримано 03.06.2019 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Закону №1404-VIII, останнім встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

У той же час, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, після надіслання постанови від 03.05.2019 року про накладення штрафу, щодо перевірки виконання позивачем рішення суду Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 826/24201/15 від 05.03.2019 року.

Таким чином, враховуючи, що рішення суду позивачем було виконано у строк встановлений постановою про накладення від 03.05.2019 року, суд приходить до переконання, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у сумі 10 200, 00 грн.

Отже, приймаючи 03.06.2019 року постанову про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у сумі 10 200, 00 грн., відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За вказаних обставин, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.06.2019 року № 58791027 про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у сумі 10 200, 00 грн. підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства аграрної політики та продовольства України (код ЄДРПОУ 37471967, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.06.2019 року № 58791027 про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у сумі 10 200, 00 грн.

3. Стягнути на користь Міністерства аграрної політики та продовольства України (код ЄДРПОУ 37471967, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко