Ухвала

від 17.07.2019 по справі 752/13357/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/13357/18 Головуючий у суді І інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2086/2019 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія ч. 5 ст. 191 КК України

У Х В А Л А

іменем України

17 липня 2019року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря : ОСОБА_5 ,

за участю прокурора: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12018100010005223 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №1 для усунення виявлених недоліків,

В С Т А Н О В И Л А:

03.07.2018 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100010005223 щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням йогоу вчиненнізлочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні було повернуто прокурору для усунення виявлених порушень.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, в обвинувальному акті, при формулюванні обвинувачення та викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, в черговий раз не зазначено місце вчинення злочинів, враховуючи що ТОВ «Спецвогнеізоляція», директором якої є ОСОБА_8 і яка виступала підрядчиком при виконанні робіт по реконструкції дитячого навчального закладу, зареєстровано у м. Харків, що є обов`язковим, оскільки суд позбавлений можливості визначитися з підсудністю зазначеного кримінального провадження. Також, враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто злочині проти власності з матеріальним складом, у обвинуваченні зазначено, що потерпілого немає. Водночас, є посилання, що державі в особі КП капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосіїво-будінвест» завдано шкоди на суму 1 363 938 грн. та прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах зазначеного КП.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції; дослідити надані прокурором докази. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог КПК України. Прокурор зазначає, що при проголошенні судового рішення в порядку ст. 376 КПК України, суд першої інстанції посилався лише на недоліки в обвинувальному акті стосовно анкетних відомостей потерпілого у кримінальному провадженні, що не відповідає змісту оскаржуваної ухвали. Також прокурор вказує, що залучити КП «Голосіїво-будінвест» в якості потерпілого, в силу вимог ст. 55 КПК України, не було можливим. Окрім того, у цивільному позові чітко зазначено підстави для представництва, які мали бути перевірені судом. Також судом не було долучено документи, які вказували на вчинення потерпілим дій по залученню потерпілих, та у судовому засіданні не долучили документи, які надавалися представником КП «Голосіїво-будінвест», який бажав бути залучений як представник потерпілого та не надав їм жодної оцінки, а в обвинувальному акті вказано місце вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Як зазначено в ч. 1 ст. 412 КПК України, під істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону розуміються такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги до обвинувального акта передбачені ст. 291 КПК України, відповідно до якої обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження. Таким чином, законодавчо встановлено вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені в обвинувальному акті.

Обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом, яким визначається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення та висувається оцінка сторони обвинувачення щодо обставин кримінального провадження.

Так, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12018100010005223 щодо ОСОБА_8 вказаних вимог було дотримано. Зокрема, це стосується п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, які сторона обвинувачення вважає доведеною.

Посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті не вказано місце вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 , не може бути взятий до уваги, оскільки злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є закінченим з моменту надходження майна в розпорядження особи, у зв`язку з чим, з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018100010005223 можна зробити висновки про такі обставини. Окрім того, у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції може вирішити питання про підсудність вказаного провадження.

Що стосується вказівки на відсутність зазначення потерпілого, то, відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор або суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

В судовому засіданні 23.05.2019 року прокурором було подано заяву КП Капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосіїво-будінвест» про наміри брати участь у кримінальному провадженні як потерпілого, в якій вказано, що комунальне підприємство не заперечує проти залучення до кримінального провадження як потерпілого. Крім того, в судове засідання з`явився представник вказаного КП ОСОБА_9 з клопотанням про залучення в якості потерпілого та належно оформленою довіреністю, що відображено в журналі судового засідання /а. п. 113, 114, 125, 126/.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 55 КПК України, судом першої інстанції дана заява розглянута не була.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, у зв`язку з чим, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №1 для усунення виявлених недоліків скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст.314, 316 КПК України.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3