Постанова

від 23.07.2019 по справі 906/322/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа №906/322/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. у справі № 906/322/19 (суддя Сікорська Н.А., повний текст рішення складено 11.06.2019 р.)

за позовом Житомирського міського центру зайнятості

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області

про стягнення 17 989 грн. 18 коп.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 989,18 грн. - кошти виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 ; 1921,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також скаржник просить проводити розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 була звільнена з посади спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Житомирського відділення Управління 02.01.2018 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.

Судами першої та апеляційної інстанцій у справі №296/816/18 було прийнято рішення на користь ОСОБА_1 , однак 29.11.2018 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області подано касаційну скаргу, на даний час у даній справі відкрито касаційне провадження.

Також, апелянт посилається на те, що Постановою Верховного Суду України від 29.11.2018 року у аналогічній справі №292/50/18 було відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 , де відповідачем також є Управління. У рішенні суду зазначено, що звільнення Позивача відбулося не з вини Відповідача (Управління) та судом не встановлено порушецня трудового законодавства щодо звільнення, а змінено лише дату звільнення.

Тобто, у разі задоволення касаційної скарги Управління будуть відсутні підстави для задоволення позову Житомирського міського центру зайнятості про стягнення 17989 грн. 18 коп. Оскільки, відповідно до частини 1 статті 34 Закону Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття на роботу.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу, незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Даний перелік є вичерпним. Тобто, у випадку задоволення касаційної скарги Управління Верховним Судом України підстав для пред`явлення позову^ до Управління на підставі Закону у Позивача не буде.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що у випадку задоволення касаційної скарги Управління, можливо буде встановлено відсутність вини Управління та судом не буде встановлено порушення трудового законодавства щодо звільнення. При цьому, суд першої інстанції лише вказав, що Управління не позбавлено права на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. у справі № 906/322/19, а також попереджено сторін, що апеляційну скаргу буде розглянуто Північно-західним апеляційним господарським судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

11.07.2019 року від Житомирського міського центру зайнятості надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 18.02.2019р. у справі №903/832/18 залишити без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.01.2018 ОСОБА_1 була звільнена з посади спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Житомирського відділення Управління у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України.

31.01.2018 ОСОБА_1 звернулася до Житомирського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного (а.с. 13) та з заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 24).

07.02.2018 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до довідки Житомирського міського центру зайнятості ОСОБА_1 за період з 07.02.2018 по 23.04.2018 отримала допомогу по безробіттю у сумі 17898,18 грн. (а.с. 151).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16.05.2018 у справі №296/816/18 позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі позов задоволено.

Визнано незаконним Наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області №414-К ВІД 19 грудня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1

Визнано незаконним Наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області №489-к ВІД 29 грудня 2017 року «Про перенесення дати звільнення ОСОБА_1 "

Поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Житомирській області з 03 січня 2018 року (а.с. 16).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 31.10.2018 у справі №296/816/18 апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2018 року - без змін (а.с. 22-23).

У зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Житомирській області, позивачем припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної та припинено здійснення виплати допомоги по безробіттю.

Керуючись п.4 ст. 35 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", директором Житомирського міського центру зайнятості винесено наказ № 114 від 21.05.2018 "Про повернення коштів, виплачених як допомоги по безробіттю", яким наказано вжити заходів по поверненню коштів в сумі 17989,18 грн., виплачених у вигляді допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в зв`язку з поновленням її на роботі за рішенням суду на посаді спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Житомирського управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Житомирській області (а.с. 12).

23.05.2018 з метою досудового врегулювання спору Житомирський міський центр зайнятості направив претензію Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (відповідачу) про повернення коштів (№1342/18 від 23.05.2018) (а.с. 15).

Відповідач у своїй відповіді на претензію за № 07-1166 від 29.05.2018 надав відповідь від 06.11.2018, в якій вказав, що Управлінням готується апеляційна скарга на рішення Корольовського районного суду. Зазначено, що суму виплаченої ОСОБА_1 допомоги буде добровільно сплачено після прийняття рішення Апеляційним судом Житомирської області (а.с.18).

10.12.2018 відповідач своїм листом № 07-2443 повідомив позивача, що у зв`язку з відсутністю коштів по статті "Витрати" відповідач не має можливості перерахувати суму виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю (а.с. 19).

13.02.2019 позивач на адресу відповідача повторно направив лист, в якому вимагав сплатити коштів в сумі 17989,18 грн., які сплачені ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю (а.с. 20).

Листом за №07-445 від 27.02.2019 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з відсутністю коштів по статті "Витрати" відповідач не має можливості перерахувати суму виплаченої допомоги по безробіттю.

Крім того повідомив, що Управлінням подано касаційну скаргу на рішення суду, яким поновлено ОСОБА_1 на роботі. (а.с. 21).

Оскільки відповідач добровільно не повернув сплачені позивачем кошти по допомозі по безробіттю в сумі 17 989,18 грн., позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області 17 989 грн. 18 коп.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд Житомирської області дійшов висновку про задоволення позову Житомирського міського центру зайнятості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення".

Як передбачено ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення застрахованих інших функцій згідно із цим кодексом і статутом фонду. Держава є гарантом застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

За ч. 2 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (у редакції від 30.11.2016).

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного (п. 6 Порядку).

Матеріали справи свідчать, що 31.01.2018 за заявою ОСОБА_1 Житомирським міським центром зайнятості надано їй статус безробітної (а.с. 13).

Нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до п.п. 1, 19 та п. 21 ч. 2 ст. 22 цього ж Закону територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України: здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, позивачем з 07.02.2018 розпочато виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

За ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомила Житомирський міський центр зайнятості про те, що на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16.05.2018 у справі №296/816/18 її поновлено на роботі на посаді спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 03.01.2018 року.

Зазначене рішення суду постановою Житомирського апеляційного суду від 31.10.2018 залишено без змін.

Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зобов`язаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, вживати заходів до раціонального використання коштів; має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також, незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Частиною 4 ст. 35 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідно до рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 16.05.2018 року у справі №296/816/18 ОСОБА_1 була поновлена на посаді, позивачем було припинено реєстрацію обліку останньої як безробітної.

Згідно довідки позивача про перерахування виплат допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 07.02.2018 по 23.04.2018 було виплачено допомоги в розмірі 17 989,18 грн. (а.с. 51).

Оскільки ОСОБА_1 , як безробітній, виплачено позивачем допомогу по безробіттю в сумі 17 989,18 грн., зважаючи, що її у подальшому поновлено на роботі за рішенням суду, то у позивача на підставі п. 4 ст. 35 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виникло право на стягнення з відповідача суми виплачених страхових коштів.

Як вже зазначалося вище, 23.05.2018 позивач направляв на адресу відповідача претензію з вимогою перерахувати суму виплаченої ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 17 989,18 грн.

Вказану вимогу відповідач отримав 24.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

А тому, у відповідача виник обов`язок перерахувати позивачу суму виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 17 989,18 грн. в строк до 31.05.2018.

Однак відповідач свого обов`язку з повернення сплаченої позивачем допомоги по безробіттю в сумі 17 989,18 грн. в строк визначений претензією не виконав, у зв`язку з чим, на момент розгляду справи №906/322/19 судом першої інстанції, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в розмірі 17 989,18 грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області заборгованості перед позивачем в розмірі 17 989,18 грн.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 17 989,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що по аналогічній категорії справ з тих самих підстав було відмовлено у задоволенні касаційної скарги щодо поновлення на роботі, де відповідачем також було Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з роботодавця виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі ваг рішенням суду. Тоді як правомірність звільнення ОСОБА_4 не є предметом даного спору.

Посилання апелянта на те, що у випадку задоволення касаційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області у справі №296/816/18, можливо буде встановлено відсутність його вини та касаційним судом не буде встановлено порушення трудового законодавства щодо звільнення ОСОБА_1 , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки постанова Житомирського апеляційного суду від 31.10.2018 у справі №296/816/18 набрала законної сили з дня її прийняття, тобто 31.10.2018 року.

Окрім того, у випадку задоволення касаційної скарги та скасування постанови Житомирського апеляційного суду від 31.10.2018 у справі №296/816/18 відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 320 ГПК України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено обов`язок роботодавця - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області щодо сплати суми виплаченої допомоги по безробіттю у разі поновлення безробітного за рішенням суду на роботі.

Обставини можливої сплати відповідачем відповідної суми коштів позивачу на виконання судового рішення, яке може бути в подальшому скасоване, не є підставою для звільнення його від виконання вимог статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. у справі №906/322/19 .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. у справі №906/322/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись статтями 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. у справі №906/322/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 р. у справі №906/322/19 залишити без змін.

3. Справу №906/322/19 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "23" липня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.