Рішення

від 23.07.2019 по справі 904/2299/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2299/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛЕНД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ МОНОЛІТ", м. Дніпро

про стягнення суми безпідставно набутих коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ЛЕНД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Моноліт" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 75000 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2299/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України, передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального суду України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.06.2019 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу вказану в ЄДР, а саме: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

В матеріалах справи міститься конверт, в якому було надіслано на адресу відповідача ухвалу суду від 05.06.2019 про відкриття провадження у справі. Даний конверт не було вручено адресатові та повернуто на адресу суду із поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання (арк. с. 27).

За таких обставин суд має достатньо підстав вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неповерненням відповідачем безпідставно набутих коштів у розмірі 75000 грн.

Згідно платіжного доручення від 25.09.2018 № 58 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 75000 грн з призначенням платежу: оплата за юр. послуги, згідно договору № 17/04/18 від 17.04.2018. При цьому, жодних договірних відносин між сторонами не існує, а тому й відсутні будь-які грошові зобов`язання. Позивач 24.05.2019 звертався до відповідача із вимогою про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 75000 грн, однак, відповідач залишив дану вимогу без виконання, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

25.08.2018 згідно платіжного доручення № 58 Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ ЛЕНД (далі - позивач) через ПАТ БАНК ВОСТОК перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю АБ МОНОЛІТ (далі - ТОВ АБ МОНОЛІТ - відповідач) 75000 грн. Призначення платежу - оплата за юр.послуги, згідно договору № 17/04/18 від 17.04.2018 (арк. с. 10).

У зв`язку із тим, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, 24.05.2019 позивач надіслав на адресу відповідача лист, в якому повідомив про помилкове перерахування на рахунок відповідача 75000 грн та просив повернути дану суму (арк. с. 17-18).

Відповідач залишив даний лист без відповіді.

Станом на час розгляду справи, доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів на суму 75000 грн та/або заперечення щодо наявності підстав отримання такої грошової суми до суду не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Суд встановив факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 75000 грн, свідченням чого є наявне у матеріалах справи платіжне доручення № 58 від 25.08.2018 на суму 75000 грн із призначенням платежу: "Оплата за юр.послуги, згідно договору № 17/04/18 від 17.04.2018", що відповідачем не заперечується.

Відповідно до вимог частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними умовами договору є предмет, ціна та строк. Договір, в якому сторони не досягли згоди щодо таких умов не може вважатися укладеним.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання неукладеного договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач і матеріали справи не містять доказів зворотного, між сторонами не існує жодного документу на підтвердження встановлення договірних зобов`язань з відповідачем та передачу відповідачем будь-якого майна або надання відповідачем послуг на сплачені позивачем суми.

Відповідачем, у відповідності до приписів чинного процесуального закону, не спростовано належними та допустимими доказами викладені позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем спірних грошових коштів. Жодних документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем також не надано.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність між сторонами договірних зобов`язань, доказів протилежного матеріали справи не місять, у зв`язку з чим, перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 75000 грн, з урахуванням приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження повернення позивачу сплачених коштів, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

З огляду на те, що між сторонами не було укладено договору, а матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 75000 грн, зазначені кошти підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 1921 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ЛЕНД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Моноліт" про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 75000 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Моноліт" (49051, м. Дніпро, вул.. Богдана Хмельницького, буд. 14; ідентифікаційний код 40338889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ЛЕНД" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний код 35340498) 75000 грн безпідставно отриманих коштів та 1921 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 23.07.2019

Суддя В.І. Ярошенко