номер провадження справи 5/64/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2019 Справа № 908/892/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570)
До відповідачів:
1 - Селянського (фермерського) господарства "ЛЕНА" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Лугова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25223043)
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; дата народження - не відома)
про стягнення 47 341,28 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Качан О.С., довіреність №/ ордер на надання правової допомоги серія ЗП №108906 від 28.01.2019, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001979 від 21.01.2019; договір про надання правової (правничої) допомоги від 28.01.2019);
Від відповідача-1: не з`явився ;
Від відповідача-2: не з`явився ;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
15.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" № б/н від 19.03.2019 (вх. №970/08-07/19 від 15.04.2019) до Селянського (фермерського) господарства "ЛЕНА", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 у розмірі 47 341,28 грн., в т.ч. 36 726,32 грн. заборгованості за кредитом, 4 697,24 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2 000,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 3 917,72 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 справу №908/892/19 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 18.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/892/19, справі присвоєно номер провадження - 5/64/19, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 20.05.2019. У судовому засіданні 20.05.2019р. судом оголошено перерву у судовому засіданні до 18.06.2019.
18.06.2019 до суду засобами електронного зв`язку від відповідачів - 1 та 2 надійшли відзиви на позовну заяву № б/н від 14.06.2019 (вх. № 08-08/12468/19 та № 08-08/12470/19 від 18.06.2019) без електронного цифрового підпису.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що СФГ ЛЕНА сплачено кредиту в розмірі 87 895,89 грн. з 100 000,00 грн. отриманих від позивача коштів, також повинно було нараховуватись по 2 000,00 грн. щомісячно (після спливу пільгового періоду терміном 6 місяців) за користування цими коштами - це СФГ ЛЕНА визнає. Проте, відповідач-1 не погоджується зі стягненням (списанням з особового рахунку господарства) в розмірі 2 000,00 грн., яке почалось відразу після отримання коштів від АТ КБ ПРИВАТБАНК , тобто з січня 2018, а не через шість місяців, як це було обумовлено в приміщенні банку, у зв`язку з чим позивач необґрунтовано заявлено 12 000,00 грн. у вигляді оплати комісії за користування кредитом за перші шість місяців. Просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що кредит отримано СФГ ЛЕНА як юридичною особою. ОСОБА_1 , як фізична особа жодних документів не підписував ні електронним цифровим підписом, ні особисто. Поручителем відповідач-2 також не виступав. Повернення кредиту в повному обсязі СФГ ЛЕНА буде проведено після збирання врожаю господарством. Просить суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 18.06.2019 розгляд справи по суті почато спочатку з 18.06.2019, розгляд справи по суті відкладено до 17.07.2019 об 11 год. 00 хв. х повідомлення (викликом) сторін. Явка учасників справи визнана обов`язковою, запропоновано сторонами подати усі наявні докази, які стосуються предмет спору.
10.07.2019 до Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" надійшла письмова відповідь на відзив № б/н, б/д (вх. № 08-08/14057/19 від 10.07.2019), згідно з якою позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до п. 1.5.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Як вбачається з отриманих на електрону адресу суду відзивів на позовну заяву № б/н від 14.06.2019 (вх. № 08-08/12468/19 та № 08-08/12470/19 від 18.06.2019), останні не містять електронних цифрових підписів, у зв`язку з чим вказані відзиви судом до уваги не приймаються як такі, що подані з порушенням вимог ст. 42 ГПК України.
Станом на 17.07.2019 оригіналів відзивів на позовну заяву № б/н від 14.06.2019 ( вх. № 08-08/12468/19 та № 08-08/12470/19 від 18.06.2019) від СФГ ЛЕНА та ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області не надходили.
У судовому засіданні 17.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 17.07.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".
У судовому засіданні 17.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих письмових пояснень, зазначивши, що 07.12.2017 Селянське (фермерське) господарство "ЛЕНА" через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписало Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник (відповідач-1) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" (позивача) http://privatbank.ua і які разом із заявою складають кредитний договір б/н від 07.12.2017, та взяв на себе зобов`язання виконати умови цього договору. Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. 11.12.2017 на підставі укладеного сторонами договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку. На виконання Умов та правил надання банківських послуг відповідач-1 підписанням Анкети-заяви погодився на такі істотні умови договору: вид кредиту - строковий; розмір кредиту - визначається ПриватБанком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і порядку згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до виписки банку відповідачем-1 здійснювалося часткове погашення кредиту. У зв`язку із порушення відповідачем-1 умов кредитного договору № б/н від 07.12.2017 в частині вчасного повернення кредитних коштів, позивачем на прострочену заборгованість нараховані відсотки згідно п.п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов в розмірі 4 697,24 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно п.п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. в сумі 2 000,00 грн. та 3 917,72 грн. пені, нарахованої згідно п. 3.2.8.10.1. Умов. 07.12.2017 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (керівник Селянського (фермерського) господарства "ЛЕНА", відповідач-2) укладено договір поруки № POR1512638194656, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору б/н від 07.12.2017. В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ КБ ПРИВАТБАНК посилається на умови кредитного договору № б/н від 07.12.2017, приписи ЦК України, ГК України. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів - 1 та 2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 на загальну суму 47 341,28 грн., в тому числі: 36 726,32 грн. заборгованості за кредитом, 4 697,24 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2 000,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 3 917,72 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Представники відповідачів - 1 та 2 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноважених представників відповідачів - 1 та 2 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що Селянське (фермерське) господарство "ЛЕНА" та ОСОБА_1 були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів - 1 та 2 за наявними в матеріалах справи документами.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2017 Селянським (фермерським) господарством "ЛЕНА" (відповідачем-1 у справі) в особі керівника ОСОБА_1 (відповідача-2 у справі), який діяв на підставі Статуту, через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви відповідач-1 (Позичальник) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ", які розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" (позивача у справі) http://privatbank.ua, а також прийняв на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах.
Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.3. Умов).
Відповідно до п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2).
Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3, 3.2.8.5.5 Умов відповідач взяв на себе зобов`язання щомісячно оплачувати проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3,2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Згідно з п. 3.2.8.9.2 Умов нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Пунктом 3.2.8.10.1 Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.8.10.3 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.
За умовами п. 3.2.8.11 Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором.
Таким чином, відповідачем-1 та позивачем укладено кредитний договір № б/н від 07.12.2017, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, 07.12.2017 між АТ КБ "Приватбанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № POR1512638194656, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством (фермерським) господарством "ЛЕНА" (Боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 1) по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом:
- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2.0% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця;
- за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки від суми кредиту щомісяця;
б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно з п.п. 1.4., 1.5. Договору поруки, до Поручителя, який виконав зобов`язання Боржника за Угодою1 , переходять всі права Кредитора за Угодою1 , що укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором за Угодою1 . У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою1 , боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
У випадку не виконання Поручителем зобов`язань Боржника за Угодою1 , згідно вимоги Кредитора, зазначеної в п. 2.1.2. п. 2.1. цього договору, Поручитель сплачує на користь Кредитора пеню в розмірі 1 (один) % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Поручителя від виконання зобов`язань за цим Договором (п. 3.1. Договору поруки).
Пунктом 4.1 Договору поруки визначено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей Договір припиняє свою дію.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за Кредитним договором позивач виконав в повному обсязі. 11.12.2017, на підставі укладеного Кредитного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку (а.с. 18).
В порушення відповідних умов Кредитного договору, відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Кредитним договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти.
Згідно наданих позивачем доказів (виписки по рахунках відповідача), загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 складає 47 341,28 грн., з яких:
- 36 726,32 грн. - заборгованість за кредитом,
- 4 697,24 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість;
- 2 000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії;
- 3 917,72 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
05.03.2019 позивачем на адреси позичальника - СФГ ЛЕНА (відповідача-1) та поручителя - ОСОБА_1 (відповідача-2) направлено повідомлення № 30.1.0.0/2 IGCZPKUB01NT5 від 28.02.2019 про наявність простроченої заборгованості у розмірі 44 751,61 грн., в тому числі: 36 726,32 грн. - заборгованість за кредитом, 4 409,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 615,98 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та сплату боргу. Відповіді на претензію матеріали справи не містять. (а.с. 23).
На підставі викладеного, предметом розгляду справи є солідарне стягнення з відповідачів-1 та 2 заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 у розмірі 47 341,28 грн., в т.ч. 36 726,32 грн. заборгованості за кредитом, 4 697,24 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2 000,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 3 917,72 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/892/19 та додаткові письмові пояснення, заслухавши представника позивача суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 2 ст. 184 ГК України зазначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину, а саме. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно із ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом):
- "Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ";
- "Договір поруки № POR1512638194656 від 07.12.2017";
- "Об`єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf", який свідчить про накладення на документ "Анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf" керівником Селянського фермерського господарства ЛЕНА - ОСОБА_1 07.12.2017 електронного цифрового підпису та електронної печатки СФГ ЛЕНА , а також ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк . Вірність вказаних підписів (ЕЦП та електронної печатки) підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (АЦСК ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", діяльність якого здійснюється на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А в„– 45, атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014 та експертного висновку № 05/02/02-3000 від 15.08.2014 (які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc);
- "Об`єкт перевірки: Договір поруки № POR1512638194656 від 07.12.2017.pdf", який свідчить про накладення на документ "Договір поруки № POR1512638194656" ЕЦП Фермерським господарством ЛЕНА (код ЄДРПОУ 25223043), фізичної особи ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ/ДРФО: НОМЕР_1 ) та ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк. Вірність підписів (ЕЦП) підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 07.12.2017 керівником СФГ ЛЕНА ОСОБА_1 за допомогою ЕЦП та електронної печатки Господарства відповідача-1 "Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача, а також факт отримання від позивача кредитних коштів у сумі 100 000,00 грн.
ОСОБА_1 (відповідачем 2) у відзиві на позовну заяву зазначено, що кредит отримано СФГ ЛЕНА як юридичною особою. ОСОБА_1 , як фізична особа жодних документів не підписував ні електронним цифровим підписом, ні особисто. Поручителем відповідач-2 також не виступав. Повернення кредиту в повному обсязі СФГ ЛЕНА буде проведено після збирання врожаю господарством.
Проте, вказані доводи відповідача-2 спростовуються вищенаведеним.
Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах справи відсутні та суду не надавались.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ "Приватбанк" та СФГ ЛЕНА шляхом накладення 07.12.2017 позивачем та відповідачем 1 їх ЕЦП (печатки) на документ "Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ" укладено в письмовій формі кредитний договір № б/н від 07.12.2017, а між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 шляхом накладення 07.12.2017 вказаними особами (юридичною та фізичною) їх ЕЦП на документ "Договір поруки № POR1512638194656 від 07.12.2017" укладено в письмові формі договір № POR1512638194656 від 07.12.2017.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент переданий позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Свої зобов`язання за договором Банк виконав в повному обсязі.
Так, 21.01.2018, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 18).
Пунктами 1.3, 1.5 Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з моменту видачі коштів. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, посинаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного чла місяця, в якеий було здійснено видачу коштів.
Пунктом 3.2.8.3 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку.
Боржник (відповідач-1) здійснив часткове погашення кредиту, заборгованість відповідача-1 перед Банком за кредитним договором склала 36 726,32 грн.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів погашення суми основної заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 в розмірі 36 726,32 грн., відповідачами-1 та 2 суду не надано.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі спла тою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № POR1512638194656 від 07.12.2017, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Відповідачі доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 в повному обсязі суду не надали.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 в сумі 36 726,32 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованим, доведеним тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1 та 2 на користь позивача основної заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 на загальну суму 36 726,32 грн. підлягають задоволенню.
В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. цього договору.
У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (п. 1.6. Анкети-заяви).
Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов)
Враховуючи викладене, за період з 28.09.2018 по 31.01.2019 за відсотковою ставкою 48 % річних на прострочену суму заборгованості відповідачам - 1 та 2 нараховано 4 697,24 грн. процентів за користування кредитом.
Нарахування процентів позивачем здійснено правильно, розрахунок відповідачами - 1 та 2 не спростовано.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів - 1 та 2 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 4 697,24 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню судом у заявленій сумі.
Крім того, за змістом п. 3.2.8.3.2 Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2).
Про вказані штрафні санкції та штрафні відсотки зазначено в. п.п. 1.4. та 1.6. Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ .
У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд вважає, що факт наявності заборгованості по відсоткам, нарахованим у вигляді щомісячної комісії в сумі 2 000,00 грн. , підтверджується матеріалами справи, є доведеним, відповідачами - 1 та 2 не спростований, а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Правовими наслідками порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається з позовної заяви, АТ КБ Приватбанк також заявлено до стягнення 3 917,72 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 07.12.2017.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім залишку заборгованості за тілом кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором від 07.12.2017, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
З таких обставин суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин (21.01.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (15.04.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачам Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 в розмірі 3 917,72 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме солідарно на відповідачів - 1 та 2 - 1 762,03 грн.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства "ЛЕНА" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Лугова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25223043) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; дата народження - не відома) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.12.2017 у розмірі 43 423 (сорок три тисячі чотириста двадцять три) грн. 56 коп., в т.ч. 36 726 (тридцять шість тисяч сімсот двадцять шість) грн. 32 коп. заборгованості за кредитом, 4 697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. 24 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 03 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повний текст рішення складено: 22.07.2019.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2019 |
Оприлюднено | 23.07.2019 |
Номер документу | 83176595 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Проскуряков К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні