Рішення

від 11.07.2019 по справі 910/5964/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2019Справа № 910/5964/19

За позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Техолоджі"; Простягнення 628 565,04 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивачаІорданов К.І. - адвокат; Від відповідача Горбань Р.О. - адвокат;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Укренерго" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Технолоджі" 628 565,04 грн. пені за порушення строків поставки товарів згідно з договором поставки від 07.12.2018 № 06-1/3089-18.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Технолоджі" договірних зобов`язань, зокрема неналежним виконання обов`язку з поставки, що виявилося у порушенні строків передачі товарів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/5964/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2019, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

04.06.2019 позивач уповноваженого представника до суду не направив, представник відповідача подав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до ухвали від 04.06.2019 підготовче провадження у справі було відкладено на 18.06.2019.

18.06.2019 у підготовчому засіданні отримавши від представник позивача заперечення проти клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 09.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на умови договору сторін та норми чинного законодавства, якими встановлено відповідний обов`язок відповідача сплатити договірну неустойку за порушення строків поставки товару.

Представник відповідача проти обставин, покладених позивачем в основу позовних вимог не заперечив та не спростував, проте клопотав перед судом про зменшення штрафних санкцій за приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, вказуючи, що позивачем не подано доказів на підтвердження його збитків, завданих порушенням договору.

У судовому засіданні 09.07.2019 суд, заслухавши представників сторін, які підтримали свої правові позиції у спорі і виступили у судових дебатах, оголосив перерву у засіданні до 11.07.2019.

11.07.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості покупця (по тексту договору - замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Технолоджі" в якості постачальника уклали договір поставки № 06-1/3089-18, за яким постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю у порядок та строки, встановлені договором товар у кількості, за ціною, з характеристиками (якістю) згідно з додатком № 1 до договору, а покупець зобов`язався здійснити оплату належно поставленого товару на умовах договору.

Предметом цього договору виступав предмет закупівлі за ДК 021:2015:48820000-2 Сервери Комплект серверного обладнання.

Строк дії цього договору встановлено у п. 11.1, де зазначено, що договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.01.2019 (включно), а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

За умовами п. 1.1, п. 2.1, п. 2.2 договору від 07.12.2018 найменування (асортимент), технічні характеристики, комплектність та інші вимоги щодо якості товару, гарантії якості, ціна товару з усіма витратами, пов`язаними з поставкою визначаються у специфікації, що є додатком до договору.

Ціна договору за п. 2.3 становить 23 462 833,28 грн. з рахуванням ПДВ.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний поставити товар не пізніше 20.12.2018 уповноваженим покупцем одержувачам товару (уповноважений представник покупця) за адресою (місцем) поставки (передачі) товару: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, 27 на умовах DDP за міжнародними правилами Інкотермс 2010.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки, що підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов`язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

Спір у справі виник унаслідок того, що, як стверджує позивач, відповідач порушив строки поставки, а тому повинен сплатити на користь позивача договірну неустойку у сумі 628 565,04 грн.

Такі твердження позивача знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де міститься засвідчені копії акту приймання-передачі товару (програмного забезпечення) № РН-09686/1 від 29.12.2018 на суму 1 419 714,20 грн., акт приймання-передачі товару від 18.01.2019 на суму 22 043 119,08 грн., рахунок-фактура від 29.12.2018 № СФ-0057700 на суму 4 419 714,20 грн., рахунок-фактура від 18.01.2019 № СФ-006014 від 18.01.2019 на суму 22 043 119,08 грн., платіжне доручення від 17.01.2019 № 175 на суму 1 419 714,20 грн. та від 18.01.2019 на суму 22 043 119,08 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачається, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

26.02.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату пені у розмірі 652 027,88 грн. за порушення строків поставки та виконання зобов`язань з передачі товару, який був поставлений з простроченням.

Відповідь на претензію отримано не було.

19.02.2018 позивач звернувся до відповідача з повторною претензією на суму 2 594,54 грн. пені.

Відповідь на претензію не надійшла.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідальність за порушення постачальником строків виконання обов`язку з поставки товарів у вигляді пені була встановлена сторонами у п. 7.3 договору, де вказується, що за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % віл вартості товару, строк поставки якого порушений за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Згідно з наявним у позовній заяві розрахунком, позивач нарахував відповідачеві 11 357,71 грн. пені за 8 днів прострочення поставки товару вартістю 1 419 714,20 грн. з 21.12.2018 по 28.12.2018 та 617 207,33 грн. за 28 днів прострочення з 21.12.2018 по 17.01.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідач заявлені вимоги не заперечив, факт прострочення перед позивачем за договором від 07.12.2018 № 06-1/389-18 підтвердив, проте просив суд зменшити розмір неустойки, оскільки позивачем не подав доказів на підтвердження понесення збитків, завданих порушенням договору.

Так, у ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України вказується, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Такі положення законодавства передбачають право суду зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій з огляду на обставин, які мають істотне значення, аналізу конкретної ситуації, яка дозволяє їх зменшення, як-то майновий стан зобов`язаної особи, суттєвість втрат/шкоди для управленої сторони тощо.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, де вказується, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові позиції сторін та пояснення їх представників свідчить про те, що підписання оспорюваного правочину відбувалося добровільно, за взаємною згодою сторін.

Відомостей і фактів, які б дозволяли вести мову про те, що належному виконанню відповідачем обов`язків за договором перешкоджали об`єктивні незалежні від нього причини суду повідомлені не були.

Оскільки сторони не надали суду документів, які б дозволили проаналізувати обставини, визначені наведеними положеннями законодавства та з`ясувати майновий стан відповідача, причини опущення строків поставки, визначити чи становить обов`язок сплати договірної неустойки надмірний тягар для нього, суд не вбачає за можливе зменшити розмір розрахованої позивачем пені.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, суд вважає його правильним та арифметично вірним.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги задовольняються судом повністю, а судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про покладення на відповідача судових витрат, понесених позивачем суд не вирішує по суті, оскільки на момент винесення рішення у справі матеріали справи не містять необхідного розрахунку і підтверджуючих документів.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Технолоджі" (01133, м. Київ, вул. І.Мечникова, 10/2, ідентифікаційний код 30574751) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) 628 565 (шістсот двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 04 коп. пені та 9 428 (дев`ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.07.2019.

Суддя О.В. Мандриченко