Рішення

від 17.07.2019 по справі 914/1221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2019 справа № 914/1221/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою діяльністю «Інтер Авто Центр» , м.Хмельницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенте Україна» , м.Броди Львівської області

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 9962,77грн.

За участю представників:

від позивача: Раац Наталя Олександрівна - представник

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми представниками сторін не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою діяльністю «Інтер Авто Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенте Україна» про стягнення заборгованості в сумі 9962,77грн., з якої 7016,46грн. - основний борг, 2049,17грн. - пеня, 171,85грн. - 3% річних, 725,29грн. - інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 09.07.2019 р. Ухвалою суду від 09.07.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 17.07.2019 р.

В судове засідання 17.07.2019р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконано, письмового відзиву не подано. Причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомлено, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної рекомендованої кореспонденції із повідомленням про вручення №7901412571110, №7901412592312, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та надісланням відповідачу телефонограми від 10.07.2019р. про час та місце розгляду справи. Згідно інформації із сайту ПАТ Укрпошта поштове відправлення №7901412571110 не вручене під час доставки : інші причини.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Заяв про зміну відповідачем місця знаходження не поступало.

У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з покликанням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенте Україна» визначено: 80600, Львівська область, м.Броди, вул.Л.Українки, буд.55.

Відповідачу надіслано ухвали господарського суду Львівської області рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, відтак судом виконано вимоги процесуального кодексу, щодо повідомлення усіх учасників справи щодо часу та місця розгляду справи судом. Крім цього, сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору №000000464 від 11.06.2018р. оплати наданих послуг згідно акту виконаних робіт №ИХ-Т-101215 від 21.08.2018р. не здійснив, тому в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 7016,46грн. заборгованості. Крім цього, позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 171,85грн., інфляційні втрати в розмірі 725,29грн. та згідно п. 9.4. договору пеню в розмірі 2049,17грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

11.06.2018р. між Товариством з обмеженою діяльністю «Інтер Авто Центр» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенте Україна» (замовник) укладено договір №000000464, згідно із п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з проведення технічного обслуговування і/або ремонту автомобіля замовника, Audi A3 Sportback 2.0 TDI, кузов № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , з використанням відповідних деталей, вузлів, агрегатів (запчастин) та витратних матеріалів, а замовник в строки та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи, використані запчастини і витратні матеріали.

Відповідно до п.4.4., 4.5. договору №000000464 від 11.06.2018р. остаточна вартість виконаних виконавцем послуг і використаних при їх проведені запасних частин, витратних матеріалів, визначається шляхом сумування сум, зазначених в усіх підписаних сторонами наряд-замовленнях та вказується в акті виконаних робіт. Замовник здійснює оплату послуг на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (або в касу) виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Пунктом 6.1.5. п.6.1. договору №000000464 від 11.06.2018р., сторони погодили, що замовник зобов`язується оплачувати послуги виконавця в розмірі і терміни передбачені наряд-замовленням, актом виконаних робіт та даним договором.

За умовами п.11.1. договору №000000464 від 11.06.2018р., договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє по 31 грудня 2018р., а за розрахунками до повного його завершення.

Позивачем надано відповідачу послуги, що підтверджується актом виконаних робіт №ИХ-Т-101215 від 21.08.2018р. на суму 7016,46грн., який підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень чи застережень, який складено згідно рахунку №СИХ-Т-101215 від 20.08.2018р. та надано рахунок №СИХ-Т-101215 від 20.08.2018р. на оплату наданих послуг на загальну суму 7016,46грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання не виконав, оплати вартості наданих послуг згідно акту виконаних робіт №ИХ-Т-101215 від 21.08.2018р. в розмірі 7016,46грн. не здійснив.

17 травня 2019 року, як зазначає позивач, відповідачу була надіслана претензія №1 від 17.05.2019 року з вимогою сплати заборгованість в розмірі 7016,46грн. На підтвердження надіслання вказаної претензії долучено опис вкладення у лист, скріплений штемпелем поштового відділення зв`язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 7016грн. 46коп.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.4. договору №000000464 від 11.06.2018р., у разі порушення термінів оплати виставлених виконавцем рахунків, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 2% (два відсотка) від суми відповідного прострочення платежу за кожен календарний день такого прострочення, протягом всього періоду такого прострочення.

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із проведеного розрахунку та зазначено позивачем у позовній заяві, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , позивачем здійснено розрахунок пені в розмірі що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Так, позивачем на підставі п. 9.4. договору №000000464 від 11.06.2018р. та згідно із вимогами ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , за період з 24.08.2018р. по 06.09.2019р. нараховано відповідачу пеню у розмірі 2049грн. 17коп. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував 3% річних за період з 24.08.2018р. по 20.06.2019р. в розмірі 171грн. 85коп. та інфляційні втрати за період з вересня 2018р. по травень 2019р. в розмірі 725грн. 29коп. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат, 3% річних та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Також, позивач в позовній заяві просить відшкодувати судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 1921,00грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. представник позивача надав: договір від 11/06/19 від 11.06.2019р. про надання правової допомоги, видатковий касовий ордер від 14.06.2019р. на суму 5000,00грн., акт прийняття-передачі наданих послуг від 14.06.2019р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ХМ №000251 від 08.05.2019р. та ордер серія ХМ №040203 від 11.06.2019р.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи вищевикладене, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 20.05.2019р. у справі №916/2102/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг, та виходячи із критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права, підлягають задоволенню вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 7016грн. 46коп. - основного боргу, 2049грн. 17коп. - пені, 171грн. 85коп. - 3% річних, 725грн. 29коп. - інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенте Україна» (80600, Львівська область, м.Броди, вул.Л.Українки, буд.55, ідентифікаційний код 39697962) на користь Товариства з обмеженою діяльністю «Інтер Авто Центр» (29000, м.Хмельницький, проспект Миру, 101/2, ідентифікаційний код 38481937) 7016,46грн. - основного боргу, 2049,17грн. - пені, 725,29грн. - інфляційних втрат, 171,85грн. - 3% річних, 3000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 1921,00грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 22.07.2019р.

Суддя Іванчук С.В.