ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2019 Справа № 917/659/19
м. Полтава
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500
до Хорошківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лубенської районної ради Полтавської області, вул. Миру, 23, с. Хорошки, Лубенський район, Полтавська область, 37512
про стягнення 132723,53 грн.,
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (далі - позивач/ ТОВ "ТД "Лубнигаз") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Хорошківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (далі - відповідач/ Хорошківська ЗОШ) 132723,53 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 108-ЛБ від 05.02.2018 щодо своєчасності здійснення оплати за природний газ.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.
Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, після виходу судді Семчук О.С. з відпустки.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
05.02.2018 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір постачання природного газу № 108-ЛБ (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов`язується на умовах, визначених договором, постачати споживачу необхідні (що визначені в Додатку 1 до Договору) та підтверджені у відповідний період постачання обсяги природного газу, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.
Згідно п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу на дату складання договору становить 8451,40 грн., без урахування ПДВ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу. Крім того тариф на транспортування становить 33,50 грн.
Розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний газовий місяць (п. 5.7. Договору).
Згідно п. 5.9 Договору остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється споживачем у термін до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу природний газ:
- у січні 2018 року на суму 7357,96 грн.;
- у лютому 2018 року на суму 29739,87 грн.;
- у березні 2018 року на суму 62155,63 грн.;
- у квітні 2018 року на суму 8093,44 грн.;
- у листопаді 2018 року на суму 67280,52 грн.;
- у грудні 2018 року на суму 106566,49 грн.
Всього за періоди січень-квітень та листопад-грудень 2018 року відповідачем спожито природного газу на суму 281193,91 грн.
Вказані об`єми та вартість поставленого газу підтверджуються копіями актів приймання-передачі природного газу за період січень - квітень та листопад - грудень 2018 року (копії актів - в матеріалах справи).
Як стверджує позивач, відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково сплативши 188646,93 грн., зокрема:
- 5830,06 грн. 22.12.2017;
- 6969,30 грн. 22.12.2017;
- 10000,00 грн. 28.02.2018;
- 14496,74 грн. 20.07.2018;
- 7380,00 грн. 07.08.2018;
- 7396,00 грн. 28.08.2018;
- 55274,78 грн. 12.10.2018;
- 25,22 грн. 22.12.2018;
- 20421,26 грн. 22.12.2018;
- 4000,00 грн. 13.02.2019;
- 34000,00 грн. 21.02.2019;
- 22853,57 грн. 04.03.2019.
На підтвердження дат та сум здійснених відповідачем оплат позивачем надано копії відповідних виписок з його особового рахунку. При цьому позивач зазначає, що деякі суми були зараховані за рахунок переплати.
Пунктом 10.2. Договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи п. 10.2. Договору, а також ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу:
- пеню на суму 35025,76 грн. та 2968,91 грн. 3% річних за періоди з 10.03.2018 по 19.07.2018 на прострочену суму оплати за лютий 2018 року, з 10.04.2018 по 11.10.2018 на прострочену суму оплати за березень 2018 року, з 10.05.2018 по 11.10.2018 на прострочену суму оплати за квітень 2018 року, з 10.12.2018 по 03.03.2019 на прострочену суму оплати за листопад 2018 року та з 10.01.2019 по 22.04.2019 на прострочену суму оплати за грудень 2018 року;
- інфляційні втрати на загальну суму 2181,90 грн. за квітень-липень 2018 року на прострочену суму оплати за лютий 2018 року, за травень-вересень 2018 року на прострочену суму оплати за березень 2018 року, за червень-вересень на прострочену суму оплати за квітень 2018 року, за січень-лютий 2019 року на прострочену суму оплати за листопад 2018 року та за лютий-березень 2019 року на прострочену суму оплати за грудень 2018 року.
Вказані суми пені, річних та інфляційних втрат позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач жодних заперечень на позов не надав.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу 92546,96 грн. за природний газ спожитий у грудні 2018 року. Строк оплати вказаних зобов`язань настав. В матеріалах справи відсутні докази оплати природного газу у повному обсязі.
Отже, позов в частині стягнення 92546,96 грн. основного боргу є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню.
Крім цього, судом встановлено, що відповідач несвоєчасно здійснював оплати за природний газ спожитий ним у лютому-квітні та листопаді-грудні 2018 року.
Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 6 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно наданих позивачем розрахунків пені та 3% річних, позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також 3% річних за періоди з 10.03.2018 по 19.07.2018 на прострочену суму оплати за лютий 2018 року, з 10.04.2018 по 11.10.2018 на прострочену суму оплати за березень 2018 року, з 10.05.2018 по 11.10.2018 на прострочену суму оплати за квітень 2018 року, з 10.12.2018 по 03.03.2019 на прострочену суму оплати за листопад 2018 року та з 10.01.2019 по 22.04.2019 на прострочену суму оплати за грудень 2018 року. Всього, позивачем нараховано 35025,76 грн. пені та 2968,91 грн. 3% річних.
Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків пені та річних і встановлено, що позивачем не вірно визначено кількість днів у періоді з 21.12.2018 по 12.02.2019 (замість 53 днів пеня та річні нараховано за 92 днів) та у періоді з 10.01.2019 по 03.03.2019 (замість 53 днів пеня та річні нараховано за 114 днів), що призвело до завищення сум пені та річних нарахованих на зобов`язання відповідно листопада та грудня 2018 року.
З врахуванням викладеного стягненню підлягає пеня у розмірі 26812,75 грн. та 3% річних в сумі 2284,49 грн. В іншій частині стягнення пені та річних позов задоволенню не підлягає.
Також судом перевірено надані позивачем розрахунки інфляційних втрат і встановлено його правильність. Отже, позов в частині стягнення 2181,90 грн. інфляційних втрат є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню.
Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Хорошківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (вул. Миру, 23, с. Хорошки, Лубенський район, Полтавська область, 37512; код ЄДРПОУ 23547333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 39581002) 92546 грн. 96 коп. основного боргу, 26812 грн. 75 коп. пені, 2284 грн. 49 коп. 3% річних, 2181 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 1857 грн. 39 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.С. Семчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2019 |
Оприлюднено | 24.07.2019 |
Номер документу | 83177564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Семчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні