Ухвала

від 22.07.2019 по справі 916/2657/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2657/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Аліягське хлібоприймальне підприємство"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Аліягське хлібоприймальне підприємство"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання припиненою іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 (згідно із штампом апеляційного господарського суду) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 через апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання скарги.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 задоволено частково клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зупинення провадження у справі №916/2657/15 та зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили рішень у справах №759/18995/18, №344/19526/18.

Оскарженою постановою апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 про зупинення провадження у справі №916/2657/15, а справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумна ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно із частиною 2 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.

Ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, після їх перегляду в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень статті 287 цього кодексу, не належать до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.

Положеннями статті 287 наведеного Кодексу визначено перелік судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу, однак оскаржена у касаційному порядку постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, якою скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 про зупинення провадження у справі, а справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області, не належить до вичерпного переліку судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №916/2657/15 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Положеннями частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У спірних правовідносинах право на поновлення процесуального строку нерозривно пов`язано із правом на касаційне оскарження. Не може існувати право на поновлення процесуального строку, якщо відсутнє право на вчинення процесуальної дії, якщо поновлення такого строку пов`язується із вчиненням цієї процесуальної дії. Тому без права на касаційне оскарження відсутнє право на поновлення процесуального строку на таке оскарження.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зважаючи на те, що у скаржника право на касаційне оскарження виходячи із наведеного вище відсутнє, не підлягає задоволенню.

Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подання скарги підлягає залишенню без розгляду, оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою заявника.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У клопотанні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку на касаційне оскарження, відмовити.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/2657/15 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3 Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику, а копію залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є .В. Краснов