Ухвала

від 22.07.2019 по справі 910/13074/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13074/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019

(головуючий - Разіної Т.І. судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019

(суддя Шкурдова Л.М.)

у справі № 910/13074/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ-Інжиніринг"

про стягнення 79 859,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз" (далі - ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/13074/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення понесених збитків у вигляді вартості відновлювальних робіт антикорозійного захисту металевих конструкцій у розмірі 79 859,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2019 рік - 192 100,00 грн), а тому у розумінні ГПК України справа № 910/13074/18 є малозначною.

Однак скаржник вказує на наявність підстав для відкриття касаційного провадження передбачених пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та зазначає, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема зазначено, що оскаржувані судові рішення суперечать висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №761/14285/16-ц, у якій позов про стягнення збитків задоволено.

Посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №761/14285/16-ц, колегією суддів не приймаються, з огляду на те, що правовий висновок у цій справі, не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права, а свідчить лише про наявність у цих справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а тому судові рішення у справі №910/13074/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/13074/18.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець