Справа № 526/421/19
Провадження № 2/526/335/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Тищенко Л.І.
з участю секретаря Лопушняк Т.П.
позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому cудовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, треті особи: КП Інвентаризатор (Полтавське бюро технічної інвентаризації), Товариство з обмеженою відповідальністю Гадяцька агротехніка про скасування свідоцтва про право власності на житло,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області про скасування свідоцтва про право власності на житло.
У позовній заяві позивач вказує, що вона проживає в м. Києві з 2000 року, так як уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила своє прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_5 . ЇЇ чоловік є військовослужбовцем та учасником бойових дій. Вони дізналися, що можуть стати на квартирний облік в м. Києві, оскільки власного житла не мають. У 2019 році, під час розгляду питання щодо постановки на квартирний облік центрального управління СБ України, їй стало відомо, що в 1999 році батьки здійснили приватизацію квартири в селі Веприк Гадяцького району, у тому числі і на неї. Так, на підставі наказу відділу приватизації житла ВАТ Гадяцької сільгосптехніки від 23.05.1999 року №26 було видано свідоцтво від 03 червня 1999 року на право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва дана квартира належить на праві приватної, спільної власності громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Право власності на дану квартиру виникло відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду . З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки на дату приватизації їй було 17 років, вона була неповнолітньою, а тому від її імені рішення про приватизацію житла приймали батьки. Ще у 1997 році, у віці 15 років, вона виїхала на навчання до міста Лохвиця. Після навчання влаштувалась на роботу до м. Київ та у с. Веприк не поверталась. Бажання приватизувати житло вона не висловлювала, заяву про приватизацію не підписувала та не подавала. Батьків не уповноважувала приймати за неї такі серйозні рішення. Такі помилкові дії батьків під час приватизації квартири, в якій вона не проживала з 1997 року, призвели до порушення права позивача на житло та позбавили її можливості самостійно реалізувати своє право на отримання повноцінного житла по місцю її постійного проживання з чоловіком. Враховуючи вище викладені обставини, є підстави вважати, що відповідачі порушили вимоги ст.ст. 19, 24, 33 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних, свобод та інші міжнародно-правові документи про права людини, ст. 345, ч. 2,4 ст. 369 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17,18 Положення про порядок передачі квартир (будинків, жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 року № 396, що призвело до порушення її законних прав проведення приватизації 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та оформлення права її власності на неї, без її згоди. Тому позивач звернулася до суду з позовними вимогами, в яких просить: визнати частково недійсною та скасувати приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у приватну спільну власність квартири АДРЕСА_1 ; визнати частково недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 03 червня 1999 року, видане органом приватизації житла ВАТ Гадяцька сільгосптехніка , згідно з розпорядженням №26 від 23.05.1999 на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у спільну приватну власність квартири АДРЕСА_1 ; визнати частково недійсним та скасувати розпорядження органу приватизації житла ВАТ Гадяцька сільгосптехніка , від 23.05.1999 № 26 на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у приватну спільну власність квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на кожного.
21 березня 2019 року позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить: скасувати приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у приватну спільну власність квартири АДРЕСА_1 ; скасувати свідоцтво про право власності на житло від 03 червня 1999 року, видане органом приватизації житла ВАТ Гадяцька сільгосптехніка , згідно з розпорядженням № 26 від 23.05.1999 на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у спільну приватну власність квартири АДРЕСА_1 ; скасувати розпорядження органу приватизації житла ВАТ Гадяцька сільгосптехніка , від 23.05.1999 № 26 на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у приватну спільну власність квартири АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, суду пояснила, що наявність у неї у власності частини квартири, позбавляє їх з чоловіком, який є учасником АТО, можливості отримати повноцінне житло, а оскільки у добровільному порядку вона не може здійснити відчуження нерухомого майна, так як це означатиме умисне погіршення своїх житлових умов, тому звернулася до суду, з метою вирішити це питання у судовому порядку, тобто позбутися права власності, шляхом ухвалення судового рішення.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні висловили думку про необхідність задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 , яка є їх донькою, з тих підстав, що наявність у її власності частини житла, позбавляє їх з чоловіком отримати повноцінне житло.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, направила клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області у судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради.
Представники третіх осіб КП Інвентаризатор , ТОВ Гадяцька агротехніка у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження та про свідоцтва про одруження ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Веприк Гадяцького району, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
29 січня 2010 року, позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , в зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла ВАТ Гадяцької сільгосптехніки від 03 червня 1999, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Квартира приватизована згідно з Законом України Про приватизацію державного житлового фонду . Свідоцтво видане згідно з наказом від 23.05.1999 № 26, про що значиться у ньому.
На час оформлення приватизації квартири та видачі свідоцтва про право власності на житло, а саме 23.05.1999, позивач ОСОБА_1 була неповнолітньою та мала повних 17 років.
Відповідно до ст. 345 ЦК України - фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Станом на дату видачі наказу про приватизацію квартири АДРЕСА_1 приватизація здійснювалась у відповідності до Закону Про приватизацію державного житлового фонду та положень наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56 Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (із змінами, внесеними згідно з наказом Держжитлокомунгоспу від 05 серпня 1994 року № 72).
Згідно з пунктом 5 Наказу № 56 передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім`ї з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло.
Отже, виходячи з норм законодавства, яке регламентує приватизацію державного житлового фонду, вбачається, що участь у приватизації займаного державного (комунального) житла на підставі договору найму приймають наймач та члени його сім`ї, тобто всі зареєстровані в цьому житловому приміщенні особи. Законодавством України відмова від участі у приватизації житла осіб зареєстрованих у житловому приміщенні не передбачена, крім виключних випадків.
Відповідно, згоду на участь у приватизації надають всі повнолітні члени сім`ї, а представниками дітей виступають їх батьки.
Приймаючи участь у приватизації квартири АДРЕСА_1 , було законно реалізоване право на це житло, яке отримувалось згідно ордеру на зайняття житлового приміщення.
Таким чином, судом встановлено, що права позивача ОСОБА_1 на житло не порушені, оскільки відповідно до положень чинного на той час законодавства, не була передбачена необхідність письмової згоди неповнолітньої особи, а достатньо тільки згоди батьків, як не передбачено і згоди на приватизацію від органу опіки та піклування у такому разі.
Як передбачено цивільним процесуальним законодавством (статтею 4 ЦПК України) - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом не встановлено порушення прав позивача під час приватизації квартири, як відсутні і особи, які оспорюють чи не визнають таке його право.
Окрім того, як вбачається зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданого позивачем до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Гадяцька агротехніка є правонаступником ДП Агротехніка ВАТ Гадяцька сільгосптехніка , яке засноване 10.09.1998 та державна реєстрація припинення якого відбулась 31.08.2006.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Оскільки позивач не залучив до участі у справі в якості відповідача правонаступника юридичної особи, яким було здійснено приватизацію житла та яким було видане свідоцтво про право власності на житло і питання про скасування якого позивач заявив у позовних вимогах, судом, у відповідності до вимог ст. 55 ЦПК України, було залучено до участі у справі ТОВ Гадяцька агротехніка в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яке є правонаступником ДП Агротехніка ВАТ Гадяцька сільгосптехніка .
Відповідачем у цивільному судочинстві є сторона, якій пред`явлено позов.
Позивачем пред`явлено позов до інших співвласників житла та до Веприцької сільської ради, яка суд вважає є неналежним відповідачем, оскільки вимоги заявлені позивачем, стосуються скасування приватизації квартири та документів виданих у зв`язку з цим, а органом, який їх видав, є ВАТ Гадяцька сільгосптехніка правонаступником якого на даний час є ТОВ Гадяцька агротехніка .
Статтею 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Зазначені вимоги закону позивачем ОСОБА_1 виконано не було, тобто не залучено до участі у справі співвідповідача, як і не заявлено клопотання про заміну одного з первісних відповідачів належним.
Однією з позовних вимог заявлених ОСОБА_1 є скасування розпорядження органу приватизації житла ВАТ Гадяцька сільгосптехніка від 23.05.1999 № 26.
Зазначений документ позивачем не додано до матеріалів справи, як і не було заявлено клопотання про його витребування, у разі неможливості отримання такого документа самостійно.
Натомість, як вбачається зі свідоцтва від 03 червня 1999 року про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 дане свідоцтво видано, не на підставі розпорядження, а на підставі наказу № 26 від 23.05.1999.
Таким чином, суд позбавлений був можливості дослідити зазначені документи.
Як передбачено ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними, у відповідності до ст. 77 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми, у відповідності до ст. 80 ЦПК України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем, як доказ довідка Веприцької сільської ради № 209 від 04.02.2019, згідно якої, ОСОБА_1 у період з 01.09.1997 по 01.07.2000 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але фактично не проживала, оскільки навчалася в Лохвицькому медичному училищі, м. Лохвиця Полтавської області та проживала за місцем навчання, а також світлокопії додатку до диплома молодшого спеціаліста НОМЕР_6 та трудової книжки НОМЕР_1 не є предметом доказування обставин та не є такими, що підтверджують заявлені позивачем вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. 345 ЦК України, ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ст.ст. 12, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, треті особи: КП Інвентаризатор (Полтавське бюро технічної інвентаризації), Товариство з обмеженою відповідальністю Гадяцька агротехніка про скасування приватизації квартири АДРЕСА_1 в частині надання ОСОБА_1 у приватну спільну власність частину квартири, скасування свідоцтва про право власності на житло від 03.06.1999, скасування розпорядження органу приватизації житла ВАТ Гадяцька сільгосптехніка від 23.05.1999 № 26.
Повне судове рішення виготовлено 23 липня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Відомості, що не проголошуються:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Веприцька сільська рада, ЄДРПОУ 21051020, місце знаходження: с. Веприк, вул. Васюти, 71.
Третя особа: КП Інвентаризатор (Полтавське бюро технічної інвентаризації), місце знаходження: м. Гадяч, вул. Полтавська, 17 а, каб. № 116.
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Гадяцька агротехніка місце знаходження: вул. Лохвицька, 30, м. Гадяч Полтавської області.
Головуючий Л. І. Тищенко
Суд | Гадяцький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2019 |
Оприлюднено | 24.07.2019 |
Номер документу | 83185245 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Гадяцький районний суд Полтавської області
Тищенко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні