Ухвала

від 19.07.2019 по справі 552/4030/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/4030/19

Провадження № 1-кс/552/2838/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2019 Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ-МАІС» адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 27 листопада 2017 року у справі №552/7790/17, провадження №1-кс/552/2408/17,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ТОВ «ЗОРЯ-МАІС» звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про скасування арешту майна.

В поданому клопотанні вказував, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 27 листопада 2017 року у справі №552/7790/17, провадження №1-кс/552/2408/17 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ЗОРЯ-МАІС» за № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526, м. Київ, пр. Куренівський, 19/5). Клопотання обґрунтовував тим, що арешт на грошові кошти , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526, м. Київ, пр. Куренівський, 19/5), накладено необґрунтовано. На даний час відсутні будь-які реальні та правові підстави для арешту майна ТОВ «ЗОРЯ-МАІС». З часу відкриття провадження, до якого ТОВ « Зоря Маіс» не має жодного відношення минуло майже три роки. За цей час жодних процесуальних дій у рамках кримінального провадження не проводилось, посадовим особам ТОВ « Зоря Маіс» підозра не оголошувалась, а накладений арешт перешкоджає здійсненню господарської діяльності підприємства. Просив скасувати арешт майна ТОВ «ЗОРЯ-МАІС», а саме арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526, м. Київ, пр. Куренівський, 19/5), накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2017 року у справі №552/7790/17, провадження №1-кс/552/2408/17.

В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав, що зазначені в скарзі.

Слідчий ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, пояснив, що досудове розслідування проводиться тривалий час з тих підстав, що слідчим здійснені запити про міжнародну правову допомогу.

Прокурор, який звертався до суду із клопотанням про накладення арешту у судове засідання не з`явився, оскільки вже не працює в прокуратурі Полтавської області.

Прокуратура Полтавської області повідомлена про час і місце розгляду клопотання. Але іншого процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні до суду не направила.

Окрім того слідчий та прокуратура Полтавської області не повідомила суду, в установленому порядку, хто на час розгляду клопотання виконує повноваження прокурора ОСОБА_5 , який звертався до суду із клопотанням про накладення арешту на майно заявника.

Вирішуючи питання про можливість розгляду клопотання без участі прокурора, слідчим суддею приймається до уваги та обставина, що за нормами ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Тобто, норми процесуального закону передбачають лише обов`язок суду повідомити особу про час та місце розгляду клопотання, але особиста участь заявника або прокурора при розгляді клопотання в силу норм КПК України не є обов`язковою.

Тому, враховуючи встановлені законом строки розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд без участі прокурора , який повідомлений про час та місце розгляду.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника заявника, слідчого, розглянувши матеріали керується наступним.

Із пояснень слідчого ОСОБА_4 убачається , що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №42016170000000313 від 08.11.2016 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.1 ст.366; ч.2 ст.209; ч.1 ст.388; ч.2 ст.309 КК України, однак на які й стадії досудового розслідування знаходиться вказане кримінальне провадження слідчий не повідомив слідчого суддю та не надав жодного доказу у підтвердження того, що і на час розгляду клопотання про скасування арешту по вказаному кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування.

Також встановлено, що в межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2017 року у справі №552/7790/17, провадження №1-кс/552/2408/17 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ЗОРЯ-МАІС» за № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526, м. Київ, пр. Куренівський, 19/5).

Арештовані кошти на вказаному рахунку передані на відповідальне зберігання службовим особам ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), яких зобов`язано надати особі, яка буде виконувати дану ухвалу суду, виписку банку (довідку) про залишок коштів на арештованих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді, а у подальшому письмово, у 7-ми денний термін, повідомляти Прокуратуру Полтавської області, про факти надходження коштів на вищезазначені рахунки за весь час існування арешту.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 16 квітня 2018 року у справі №552/1251/18 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ -МАІС» про скасування арешту, а саме скасовано заборону на проведення операцій щодо розрахунку з державним бюджетом, виплату заробітної плати, оплату комунальних послуг та операцій по оплаті послуг банку зі здійснення даних операцій по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ-МАІС» № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ «КБ «Глобус».

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Представник ТОВ «Зоря Маіс» як власника майна, не був присутнім при розгляді питання про арешт майна. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ «Зоря Маіс» права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу ( майже три роки) відомості про причетність до злочину службових осіб ТОВ «Зоря Маіс» не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно ТОВ «Зоря Маіс» не здійснюється досудове розслідування, жодній посадовій особі ТОВ «Зоря Маіс» про підозру у вчиненні злочину не повідомлено, не встановлено потерпілого у кримінальному провадженні у розумінні ст. 55 КПК України.

Зазначені дані підтверджуються витягом з кримінального провадження № 42016170000000313, що міститься в клопотанні про накладенні арешту на майно.

Будь-яких інших даних щодо ТОВ «Зоря Маіс» під час розгляду клопотання слідчим не надано.

Однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Матеріалами клопотання підтверджується та обставинами, що на час розгляду справи власниками ТОВ « Зоря-Маіс» стали інші фізичні особи , ніж ті, які були власниками на час накладення арешту на майно. Жодних даних про те, що ці особі є фігурантами кримінального провадження слідчий не надав.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

Оскільки відомості про причетність до злочину службових осіб ТОВ «Зоря Маіс» не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно ТОВ «Зоря Маіс» не здійснюється досудове розслідування, жодній посадовій особі ТОВ «Зоря Маіс» про підозру у вчиненні злочину не повідомлено, відсутні підстави вважати, що арештовані кошти можуть забезпечити спеціальну конфіскацію, відсутні також відомості про те, що у вкащаному кримінальному провадженню заявлений цивільний позов до ТОВ «Зоря-Маіс».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність будь-яких доказів та даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «Зоря Маіс» належним йому майном на підставі зазначених обставин. У зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження».

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 ( українська гривня), який відкрито ТОВ «Зоря Маіс» в ПАТ «КБ «Глобус» ( МФО 380526 м. Київ, пров. Куренівський, 19/5) що накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 27.11.2017

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1