Рішення

від 22.05.2019 по справі 448/1301/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1301/18

Провадження № 2/448/99/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.05.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області та Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області) відповідно до довідки №1339 від 09.12.2016 року, виданої виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області. Даною довідкою підтверджено, що 17.05.1997 року Поповицькою сільською радою Мостиського району було видано сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 468.

Вказує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після його смерті належну йому спадщину по 1/2 частині успадкували його дружина та син - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які спільно проживали зі спадкодавцем на час його смерті.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 , входить земельна ділянка площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), що підтверджується довідкою №1340 від 09.12.2016 року, виданою виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області, а також 1/2 частка земельної ділянки площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_2 .

Стверджує, що спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично успадкував її син - ОСОБА_4 , так як проживав із спадкодавцем на час її смерті.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 . До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_4 , входить земельна ділянка площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області) що належала йому згідно довідки №1338 від 09.12.2016 року, виданої виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області; земельна ділянка площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку він успадкував після смерті матері - ОСОБА_3 ; 1/2 частка земельної ділянки площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку він успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 ; 1/2 частка земельної ділянки площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку він успадкував після смерті матері - ОСОБА_3 , яка, в свою чергу була успадкована ОСОБА_3 після смерті чоловіка - ОСОБА_2 .

Вказує, що саме позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець другої черги спадкування за законом фактично прийняла спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_4 , однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на зазначені земельні ділянки, вона позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься Ордер про надання правової допомоги, згідно якого її інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В.. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представники відповідачів - Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області та Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явилися, проте подали заяви, в яких вказали, що проти позову не заперечують та просять розглядати справу у їх відсутності.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення, в якій зазначив, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкові справи в нотаріальній конторі не заводилися. Також надіслав клопотання, в якому просить розглядати дану справу за їх відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), що підтверджується довідкою №1339 від 09.12.2016 року, виданою виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області. Даною довідкою підтверджено, що 17.05.1997 року Поповицькою сільською радою Мостиського району було видано сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 468.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном розпорядився, а саме склав заповіт, за яким все своє майно заповів позивачці ОСОБА_1 , однак така не реалізувала своє право на спадкування за заповітом. З огляду на наведене, право на спадкування одержали спадкоємці за законом.

Як вбачається із матеріалів справи, спадщину, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , фактично прийняли в рівних частках спадкоємці першої черги спадкування за законом: його дружина та син - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Так, із довідки, виданої виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області 09.12.2016 року за №1336, слідує, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживали його син - ОСОБА_4 та дружина - ОСОБА_3 .

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_2 спадкове майно (право на спірну земельну ділянку) по 1/2 частці успадкували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), що підтверджується довідкою виконавчого комітету Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області №1340 від 09.12.2016 року. З даної довідки слідує, що Поповицькою сільською радою Мостиського району 17.05.1997 року видано сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 467. Окрім того, до складу спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , входить право на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку вона ( ОСОБА_3 ) успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядилася, а саме склала заповіт, за яким все своє майно заповіла дочці - позивачу ОСОБА_1 , однак така не реалізувала своє право на спадкування за заповітом. З огляду на наведене, право на спадкування одержали спадкоємці за законом.

Матеріалами справи підтверджено, що спадщину, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , фактично прийняв її син - ОСОБА_4 , так як проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, із довідки, виданої виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області 09.12.2016 року за №1335, слідує, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживав її син - ОСОБА_4 .

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_4 не заявив про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спадкове майно (право на спірні земельні ділянки) успадкував саме ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

До складу даної спадщини входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), що стверджується довідкою виконавчого комітету Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області №1338 від 09.12.2016 року. Із даної довідки вбачається, що 17.05.1997 року Поповицькою сільською радою Мостиського району було видано сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №466. Також до складу даної спадщини входить право на земельну ділянку площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку відповідно ОСОБА_4 успадкував по 1/2 частці після смерті батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 ; право на земельну ділянку площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку ОСОБА_4 успадкував після смерті матері - ОСОБА_3 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_4 та у відповідності до вимог ст.1262 ЦК України - спадкоємцем другої черги спадкування за законом спадщини, що відкрилась внаслідок його смерті.

Як вбачається із матеріалів справи, спадщину, що залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 фактично прийняла саме його сестра - позивач ОСОБА_1 , так як проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, із довідки, виданої виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області 09.12.2016 року за №1337, слідує, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживала його сестра - ОСОБА_1 , позивач по справі.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 право на спірні земельні ділянки успадкувала саме позивач ОСОБА_1 .

Можливий спадкоємець - ОСОБА_5 не вчиняла жодних дій, спрямованих на прийняття спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 , на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 не претендує, що підтверджується її письмовою заявою, що наявна в матеріалах справи.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом не встановлено.

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 11.12.2018р. №01-16/960 та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.12.2018р. НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7 вбачається, що після смерті спадкодавців ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкові справи не заводилися.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки позивач ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.12.2018р. НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7; копією заповіту ОСОБА_2 ; копією заповіту ОСОБА_3 ; копіями паспорта, свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 , позивача по справі; копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; довідками, виданими виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області 09.12.2016 року за №.№1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1340; копією заяви ОСОБА_5 ; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельні ділянки) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 ; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входять зазначені земельні ділянки (середні земельні частки); право спадкодавця на спірні земельні ділянки було посвідчено Сертифікатами на право приватної власності на землю (середню земельну частку), однак оригінали таких втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на спірні земельні ділянки (середні земельні частки) в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області та Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на:

- земельну ділянку площею 1,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області) відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_1 , виданого 17.05.1997 року Поповицькою сільською радою Мостиського району Львівської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №468;

- земельну ділянку площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області) відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_2 , виданого 17.05.1997 року Поповицькою сільською радою Мостиського району Львівської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №467;

- земельну ділянку площею 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області) відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_3 , виданого 17.05.1997 року Поповицькою сільською радою Мостиського району Львівської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №466.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , уродженка с.Обор ім.Лазо Хабаровського краю РФ, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: с.Шегині, вул.Дружби, 184 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04371928.

Відповідач - Поповицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: с.Поповичі, вул.Т.Шевченка, 11 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04371578.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак