Рішення

від 22.05.2019 по справі 448/101/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/101/18

Провадження № 2/448/56/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.05.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері позивачів ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП Нове життя , що розташоване на території с. Мишлятичі Мостиського району Львівської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1 , виданого Мишлятицькою сільською радою Мостиського району Львівської області та зареєстрованого 25.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609.

Зазначає, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , успадкувала її дочка, сестра позивачів по справі, - ОСОБА_5 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець ОСОБА_5 . До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті входить земельна ділянка площею 1,7920 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 12.05.2005 року, а також земельна ділянка площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП Нове життя , що розташоване на території с.Мишлятичі Мостиського району Львівської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого Мишлятицькою сільською радою Мостиського району Львівської області та зареєстрованого 25.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 609, яку вона, у свою чергу, успадкувала після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що саме позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємці другої черги спадкування за законом фактично прийняли спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_5 , однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на зазначені земельні ділянки, вони позбавлені можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачами право власності на спірні земельні ділянки - по 1/3 частці за кожною - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи містяться Договори про надання правової допомоги, згідно яких їх інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В.. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги своїх довірителів, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій вказав, що проти позову не заперечує та просить розглядати справу у його відсутності.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяви-повідомлення № 01-16/914 та №01-16/158 та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329851 та від 11.03.2019р. №55414985, з яких слідує, що спадкові справи після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальній конторі не заводилися. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат"; Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК УРСР від 18.07.1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК УРСР від 18.07.1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР від 18.07.1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР в редакції 1963 року.

До складу спадщини ОСОБА_4 входить право власності на земельну ділянку площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Нове життя на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого 25.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Матеріалами справи підтверджено, що саме дочка спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 як спадкоємець першої черги спадкування за законом у відповідності до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини після смерті матері.

Так, із довідки, виданої виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, за №1434 від 10.11.2016 року, слідує, що після смерті ОСОБА_4 в управління її спадковим майном вступила саме ОСОБА_5 . Тобто, в силу ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ОСОБА_5 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що належало спадкодавцеві.

Як вбачається із повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області №01-16/158, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11.03.2019р. №55414985 та повідомлення з Львівського державного нотаріального архіву від 20.03.2019р. №695/01-30 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Підсумовуючи, суд вважає, що належну спадкодавцю ОСОБА_4 спірну земельну ділянку успадкувала саме її дочка - ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 .

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то на вказані правовідносини поширюється дія ЦК України 2003 року.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить земельна ділянка площею 1,7920 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 12.05.2005 року, а також земельна ділянка площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Нове життя на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого 25.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609, яку вона, у свою чергу, успадкувала після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_5 за життя своїм не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрами спадкодавця ОСОБА_5 та у відповідності до вимог ст.1262 ЦК України - спадкоємцями другої черги спадкування за законом спадщини, що відкрилась внаслідок її смерті.

Як вбачається із матеріалів справи, спадщину, що залишилася після смерті спадкодавця - ОСОБА_5 фактично прийняли її сестри - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так як проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, із довідки, виданої виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області 10.11.2016 року за №436 слідує, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с.Конюшки Мостиського району Львівської області. На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживали її сестри - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачі по справі.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачі не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належні спадкодавцю ОСОБА_5 спірні земельні ділянки в рівних частках успадкували саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачі по справі.

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 04.12.2018р. №01-16/914 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329851 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася.

Інших спадкоємців, окрім позивачів, які б претендували на спадщину спадкодавця ОСОБА_5 , судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією актового запису про смерть ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 з ОСОБА_6 ; копіями паспортів, свідоцтв про народження та свідоцтв про шлюб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачів по справі; довідками, виданими виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області за №1434 від 10.11.2016 року, за №1435 від 10.11.2016 року та за №436 від 10.11.2016р.; копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 ; копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 ; повідомленнями з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області №01-16/914 та №01-16/158; повідомленням з Львівського державного нотаріального архіву від 20.03.2019р. №695/01-30; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329851 та від 11.03.2019р. №55414985; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачів на спірне майно (земельні ділянки) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ними (позивачами) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_5 ; вони у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняли дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входять зазначені земельні ділянки, одну з яких така успадкувала в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ; право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки було посвідчене Сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) та Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку, однак оригінали таких втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачами спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачів, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- 1/3 ідеальну частину земельної ділянки площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Нове життя на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого 25.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609;

- на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки площею 1,7920 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 12.05.2005 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:

- 1/3 ідеальну частину земельної ділянки площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Нове життя на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого 25.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609;

- на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки площею 1,7920 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 12.05.2005 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на:

- 1/3 ідеальну частину земельної ділянки площею 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП Нове життя на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого 25.10.1996р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609;

- на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки площею 1,7920 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 12.05.2005 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , уродженка с.Конюшки Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , уродженка с.Конюшки Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , уродженка с.Конюшки Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Мишлятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: с.Мишлятичі, вул.Центральна, 80 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04372034.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак