Ухвала

від 27.06.2019 по справі 804/4737/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 червня 2019 року Справа № 804/4737/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, поданого у справі №804/4737/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена засобами поштового зв`язку заява ОСОБА_1 про повернення судового збору в сумі 704, 80 грн., сплаченого ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом, поданого у справі №804/4737/18.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ №43-н від 12.12.2017 року "Щодо попередження про скорочення граничної чисельності працівників управління", виданий управлінням соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації;

визнати протиправним та скасувати наказ "Щодо звільнення ОСОБА_1 " від 30.05.2018 року №50-З, виданий управлінням соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації;

поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів та соціально-трудових відносин управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації;

стягнути з управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 7061,00 грн.;

стягнути з управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 30 000,00 грн. у якості компенсації моральної шкоди, внаслідок незаконного звільнення.

Справі за вищевказаним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер №804/4737/18.

За результатами розгляду адміністративної справи №804/4737/18 за вищезазначеним позовом, Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 29.08.2018р., яким у задоволенні позовних ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила зазначене рішення в апеляційному порядку.

29.05.2019р. Третім апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі №804/4737/18, якою постановлено:

"Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року в адміністративній справі №804/4737/18 - скасувати.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ "Щодо звільнення ОСОБА_1 " від 30.05.2018 року №50-З, виданий Управлінням соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів та соціально-трудових відносин Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 87909 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень 45 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів та соціально-трудових відносин Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць у розмірі 7414 (сім тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 05 копійок".

Згідно із ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, слід зауважити, що у даній постанові судом апеляційної інстанції не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат.

07.06.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/4737/18.

26.06.2019р. ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про повернення судового збору в сумі 704, 80 грн., сплаченого ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом, поданого у справі №804/4737/18.

До зазначеної заяви позивачем додано копію квитації ПАТ КБ "Приватбанк" за №0.0.1069881741.1 від 25.06.2018р. на суму 704, 80 грн., в якій у графі "Призначення платежу" зазначено "Судовий збір, за позовом ОСОБА_1/Дніпропетровський окружний адміністративний суд".

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи, що адміністративну справу №160/4737/18 Дніпропетровським окружним судом розглянуто в порядку письмового провадження, то заява про повернення судового збору розглядається в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, розгляд вищезазначеного клопотання відповілача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 142 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави повернення судового збору.

У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 2 142 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні приписи наведені у ч. 3 та ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

При цьому, зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019р. по справі №804/4737/18 слідує, що відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував та сторони, відповідно, не досягли примирення.

Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для повернення позивачу судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за звернення до суду із даним позовом у відповідності до статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.ч. 3, 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

Інші підстави для повернення судового збору врегульовані статтею 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

-зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

-повернення заяви або скарги;

-відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

-залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

-закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Проаналізувавши положення вищенаведеної норми та матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для повернення ОСОБА_1 судового збору за звернення до суду із вищезазначеним позовом згідно квитанції ПАТ КБ "Приватбанк" за №0.0.1069881741.1 від 25.06.2018р. на суму 704, 80 грн., в якій у графі "Призначення платежу" зазначено "Судовий збір, за позовом ОСОБА_1/Дніпропетровський окружний адміністративний суд".

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом.

При цьому, слід зазначити, що дане питання можливо вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення судом, яким прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в порядку ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 143, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом - відмовити.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із заявою про повернення судового збору.

Ухвала про відмову у поверненні судового збору набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду в апеляційному порядку у випадку, передбаченому п.10 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський