Рішення

від 09.07.2019 по справі 460/860/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2019 року м. Рівне №460/860/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Бевза К.І.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (далі - ТОВ "ЕВЕРЛЕНД", товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 12.02.2019 №19, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (ідентифікаційний код 42662950) до журналу ризикових платників АІС "Податковий блок" за ознакою включення "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником";

- зобов`язати комісію регіонального рівня Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (ідентифікаційний код 42662950) з Журналу ризикових платників АІС "Податковий блок" за ознакою включення "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно вніс позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки на момент такого внесення був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт щодо врегулювання підстав та порядку зазначених дій.

Ухвалою від 17.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Скориставшись наданим правом, Головне управління ДФС у Рівненській області подало відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку прийняті та погоджені відповідно до вимог, визначених Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Ухвалою суду від 10.06.2019 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, у якій вказано на неправомірність дій відповідача також з тих підстав, що товариством не порушувалися норми податкового законодавства. Усі господарські операції позивача мали реальний характер, при цьому експортні - оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Відтак, спірне рішення відповідача є необгрунтованим.

14.06.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач стверджує, що підставою для прийняття рішення про включення до журналу ризикових платників була наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій. Жодних прав, свобод або законних інтересів товариства спірним рішенням порушено не було. З моменту прийняття такого рішення відповідачем не було зупинено реєстрацію жодної податкової накладної.

Ухвалою суду від 14.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що товариство внесено до переліку ризикових платників податків за відсутності фактичних та юридичних підстав. Критерії ризиковості платників податків існують виключно у формі листа, що не є нормативно-правовим актом та має лише інформаційний характер.

Звернув увагу на те, що вже під час розгляду даної справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №640/1240/19 визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних листом від 05.11.2018 №40065/99-99-07-05-04-18. Також рішенням цього ж суду від 05.06.2019 у справі №826/12108/18 визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Вказав, що спірне рішення не містить інформації, які саме ризикові операції вчинив позивач, а також не містить посилань на жодні матеріали, передбачені п.4 Порядку №523.

Зазначив, що 12.02.2019 відповідачем було зупинено реєстрацію податкової накладної від 30.01.2019 №1, складену за наслідками господарської операції з Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", що напряму шкодить правам та інтересам позивача.

Зауважив, що відповідач, приймаючи спірне рішення, використовував недостовірну інформацію про відсутність у товариства виробничих та складських приміщень, а також про відсутність власних працівників.

Крім того, господарські операції з ТОВ "Ліра" та ТОВ "КУРУС ПЛЮС", в яких позивач виступає покупцем, не потребують будь-якого підтвердження, є цілком реальними, здійсненими без порушень податкового законодавства, оскільки складені за цими операціями податкові накладні були зареєстровані постачальниками товарів в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо операцій з деревним вугіллям, вказав, що таке придбавалося у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Ці операції повністю підтверджуються належними документами первинного обліку.

Оскільки відповідачем не зазначено про проведення щодо контрагентів позивача жодних заходів податкового контролю, то інформація про порушення останніми податкового законодавства є бездоказовою.

Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов. Суду пояснила, що спірне рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податку було прийнято в межах дискреційних повноважень контролюючого органу та не тягне конкретних негативних наслідків для платника.

На момент виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку належним чином прийняті та погоджені, а тому доводи позивача в цій частині не відповідають дійсності.

Комісією Головного управління ДФС у Рівненській області, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, було отримано інформацію від оперативного управління Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.02.2019 №199/17-00-21-07, що свідчить про наявність ознак ризикових операцій ТОВ "ЕВЕРЛЕНД".

Відтак, контролюючий орган діяв у межах та спосіб, передбаченими чинним законодавством, що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України.

Звернула увагу суду на те, що адміністративний суд не маж повноважень втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, а тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийнятих рішень.

Враховуючи безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ЕВЕРЛЕНД" (ЄДРПОУ 42662950, місцезнаходження: 33024, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Старицького, буд.21А, офіс 14) створено 03.12.2018 як Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК ІНДАСТРІ", 03.12.2018 взято на облік як платник податків у Головному управлінні ДФС у Рівненській області (т.1, а.а.с.49-53).

Згідно з витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №1917164500065, ТОВ "ЕВЕРЛЕНД" зареєстровано платником податку на додану вартість 01.01.2019 за №426629517160 (т.1, а.с.56).

Перейменування ТОВ "ПЛАСТИК ІНДАСТРІ" у ТОВ "ЕВЕРЛЕНД" було здійснено на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства №2-19 від 05.03.2019 (т.1, а.а.с.65-67). Відповідно державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного та скороченого найменування, зміна видів діяльності) було проведено 06.03.2019 (а.с.53).

Згідно з протоколом засідання комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, що приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2019 №19, комісія прийняла рішення внести до Журналу ризикових платників АІС "Податковий блок" ТОВ "ПЛАСТИК ІНДАСТРІ". Ознака включення: наявна інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (т.1, а.а.с.86-87).

Підставою для такого рішення комісії стала інформація, викладена в листі Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.02.2019 №199/17-00-21-07, згідно з якою працівниками оперативного управління під час відпрацювання податкового та митного законодавства господарювання Рівненської області в межах операції "Рубіж" виявлено податкову інформацію, яка свідчить про наявність ознак ризикових операцій ТОВ "ПЛАСТИК ІНДАСТРІ" з ТОВ "Ліра" та ТОВ "КУРУС ПЛЮС", а також щодо імпорту з республіки Польща еко-плит "Standart" (т.1, а.с.89).

Не погоджуючись з рішенням комісії від 12.02.2019, позивачем листом від 27.02.2019 №4 було подано відповідачу клопотання про виключення з переліку ризикових суб`єктів господарювання (т.1, а.а.с.38-40).

Листом від 27.03.2019 №3839/10/17-00-07-01-12 Головне управління ДФС у Рівненській області повідомило позивача про те, що станом на звітну дату інформація від оперативного управління, яка б свідчила про те, що ТОВ "ПЛАСТИК ІНДАСТРІ" перестав відповідати критеріям ризиковості, визначеним у п.1.6, на розгляд комісії не надходила (т.1, а.а.с.41-42).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Адміністрування податку на додану вартість регламентовано, зокрема, розділом V (ст.ст.180-211) Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Кабінетом Міністрів України прийнято 21.02.2018 постанову №117, якою затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117-1), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №117-2).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №117-1:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У пунктах 5, 6 Порядку №117-1 зазначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку №117-1, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Приписами, викладеними у абзацах 3 та 4 пункту 13 Порядку №117-1 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Також, зазначається пропозиція, щодо надання платником податку пояснень та копій документів необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік цих документів наведений в пункті 14 цього Порядку.

Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №117-1, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У пункті 21 Порядку №117-1 зазначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №117-2, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.17 Порядку №117-2, рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування, більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Так, пунктом 19 Порядку №117-2 визначено, що рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Відповідно до п.21 Порядку №117-2, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 №523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС" (далі -Порядок №523).

Згідно з п.6 Порядку №523, комісіями регіонального рівня здійснюється:

- розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

- розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п.п.7-9 Порядку №523, засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються:

перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6Критеріїв;

матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків;

інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків були належним чином відповідно до вимог п.10 Порядку №117-1 погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849 (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно з листом від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170).

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Системний аналіз наведених вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками є підставою для внесення, зокрема до АІС Податковий блок , інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, що не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру. Такі дії є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України також врегульовано питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Так, пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.2 ст.62 Податкового кодексу України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень щодо збирання та формування податкової інформації. Остання сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, не змінює та не припиняє його прав, не породжує для нього обов`язкових зобов`язань. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, протокольне рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, що приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2019 №19 не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи позивача щодо відсутності будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження наявності у контрагентів позивача певних, конкретних ознак ризиковості, судом до уваги не беруться, оскільки реальність здійснення господарських операцій товариства з його контрагентами та ступінь їх ризиковості підлягають з`ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних.

Під час розгляду справи судом встановлено, що після надання відповідачу додаткових документів податкову накладну від 30.01.2019 №1, складену за наслідками господарської операції позивача з Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" було зареєстровано контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних. Цю обставину визнано представником позивача, що спростовує його ж твердження про завдання товариству спірним рішенням прямої шкоди.

Також, безпідставними є доводи позивача про те, що Критерії ризиковості платників податків затверджено без дотримання регуляторних процедур, оскільки позивач не оспорює порядок їх прийняття/затвердження. Суд зазначає, що вказане питання знаходиться поза межами предмету доказування у даній справі.

Суд критично оцінює посилання позивача на постанови Окружого адмінстративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №640/1240/19 та від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, оскільки наразі зазначені рішення законної сили не набрали. Крім того, суд перевіряє правомірність/протиправність дій відповідача на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків) - 12.02.2019. Відтак, на оцінку фактів, що мають значення для об`єктивного вирішення спору у межах даної адміністративної справи, зазначені рішення у будь-якому разі впливу не матимуть.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що порушення прав позивача, про захист яких він просив у судовому порядку, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У силу вимог ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (вул.Старицького, 21 А, офіс 14, м.Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 42662950) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 липня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.