Рішення

від 19.07.2019 по справі 504/3298/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 504/3298/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Форекстін про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського р-ну Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень Про погодження схеми розміщення тимчасової споруди №69, 70 від 28.03.2017р.

Ухвалою суду від 27.09.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області 20.11.2018 року справу передано до Одеського окружного адміністративного суду.

27.12.2018 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 29.12.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження про що прийнято ухвалу від 21 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського р-ну Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Форекстін та залучено до участі у справі 504/3298/17, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Форекстін .

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що рішеннями Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Про погодження схеми розміщення тимчасової споруди №69 та №70 від 28.03.2017р., було погоджено ТОВ Форекстін схему розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 напроти будівництва торгового центру, та 14 червня 2017 року Відділом містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області замовнику - ТОВ Форекстін видані паспорти прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за реєстраційними номерами №№10/14-06-15; 10/1-06-16; 10/14-06-17 та 10/14-06-18, однак, станом на 28.08.2017 року напроти будівництва торгового центру за адресою: Одеська обл., Лиманський район, вулиця Бочарова Генерала 50, ТОВ Форекстін , використовуючи паспорт прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 14.06.2017 року реєстровий номер №10/14-06-15 здійснює будівництво капітальної споруди з влаштуванням фундаменту.

Позивач у позовній заяві зазначив, що замовник - ТОВ Форекстін під час підготовки паспортів прив`язки тимчасових споруд не надав документи на право користування земельними ділянками, на яких ці споруди мають бути розміщені; не були дотримані умови ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки замовник здійснює будівництво капітальної споруди з улаштуванням фундаменту.

Крім того, позивач зазначає, що під час проведення геологорозвідувальних робіт бурильною установкою був пошкоджений водопровід житлових будинків по АДРЕСА_1 , який проходить під улаштованим фундаментом та у цих житлових будинках не було води більше доби.

Тому, на думку позивача, замовник не зазначив у заяві щодо оформлення паспорту прив`язку тимчасової споруди дані про те, що під тимчасовою спорудою проходить водопровід, також не зазначив, що на відстані від місця розташування тимчасових споруд проходить газопровід високого тиску, на відстані менш ніж 6 метрів розташовані житлові будинки, посередині усіх тимчасових споруд проходить червона лінія , і окрему увагу позивач звертає на те, що ТОВ Форекстін здійснює будівництво капітальної споруди із влаштуванням фундаменту, що загрожує нормальній життєдіяльності позивача.

10.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті з додержанням передбаченої процедури та в межах наданих законодавством повноважень.

Так, відповідач зазначив, що пунктом 2.2. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року, передбачений вичерпаний перелік документів, які повинні бути надані особою, яка звертається до виконавчого комітету із заявою про можливість розміщення тимчасової споруди. ТОВ Форекстін було надано до виконавчого комітету вичерпний перелік, передбачений цим пунктом документів, а тому підстави для відмови виконавчим комітетом у задоволенні відповідних заяв були відсутні, та прийняті рішення є законними.

Третя особа пояснень по справі не надала, поштова кореспонденція направлена на адресу товариства повернулась до суд з відміткою відділу поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвалою суду від 16 травня 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 29.05.2019 року учасники справи не прибули. У наданому відзиві на позов, представник відповідача просив суд розглядати справу за його відсутності (а.с. 76-77). Також, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с. 37).

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Про погодження схеми розміщення тимчасової споруди №69 від 28.03.2017р., було погоджено ТОВ Форекстін схему розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Рішенням Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Про погодження схеми розміщення групи тимчасових споруд №70 від 28.03.2017р., було погоджено ТОВ Форекстін схему розміщення тимчасових споруд в кількості 5 штук для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 напроти будівництва торгового центру. (а.с.19)

14.06.2017р. Відділом містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області замовнику ТОВ Форекстін були видані паспорти прив`язки тимчасової споруд для провадження підприємницької діяльності за адресами: АДРЕСА_1 та будівництва торгового центру. Реєстрація паспортів прив`язки 10/14-06-15, 10/14-06-16, 10/14-06-17, 10/14-06-18. (а.с.13-13)

Позивач у позовній заяві посилається на те, що станом на 28.08.2018р. напроти будівництва торгового центру за адресою Одеська обл ., Лиманський р-н , с. Крижанівка , вул. Генерала Бачарова, 50 ТОВ Форекстін використовуючи паспорт прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 14.06.2017р., зареєстрований №10/14-06-15 здійснює будівництво капітальною споруди з влаштуванням фундаменту, у зв`язку з чим, оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Положеннями частини четвертої статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Так, відповідно до статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів №3038-VI від 17.02.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою визначено повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів, встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів (частина перша) належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; а до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (частина друга) належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; організація місць відпочинку для населення; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив`язки тимчасових споруд, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011р., який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини, та яким чітко визначено, що до повноважень виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської, районної ради та районної державної адміністрації, відноситься лише: затвердження своїм рішенням (розпорядженням, наказом) комплексної схеми розміщення тимчасової споруди та архітипу, що розроблені за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради (пункт 1.6 Порядку); розміщення тимчасових споруд під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування (пункт 1.11 Порядку); та отримання від замовників, які мають намір встановити тимчасових споруд, відповідної заяви у довільній формі про можливість розміщення тимчасових споруд (пункт 2.2 Порядку) з вичерпним переліком документів, що визначені пунктом 2.3 Порядку, які в свою чергу виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації передаються до відповідного органу з питань містобудування та архітектури для визначення ним відповідності намірів щодо місця розташування тимчасових споруд комплексній схемі їх розміщення (у разі її наявності) та будівельним нормам (пункт 2.4 Порядку), який в свою чергу визначає відповідність намірів протягом 10 днів або надає замовнику протягом трьох робочих днів аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди (пункт 2.5 Порядку); а також отримання від замовника письмової заяви про виконання вимоги паспорта прив`язки, тобто, розміщення тимчасових споруд (пункт 2.23 Порядку).

Таким чином, вищенаведені положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України Про благоустрій населених пунктів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності свідчать про те, що повноваження виконавчих органів сільської, селищної, та міської ради в питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмеженні приписами Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року, відповідно якого процедура оформлення та анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать лише повноваження (власні і делеговані): надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного, архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

У відповідності до статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виконавчий комітет ради будучи підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, та підконтрольним відповідним органам виконавчої влади з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади, може: попередньо розглядати проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; координувати діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб (пункт 2 статті 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Разом з тим, в силу пунктів 2.2 та 2.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Форекстін було подано до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області документи, які передбачені пунктом 2.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., а саме заяву про можливість розміщення ТС, до якої додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація) (а.с.83-87, 89-93)

У матеріалах справи відсутні, а позивачем по справі не наведено будь-яких доказів порушення позивачем вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та інших законодавчих актів, за наявності яких можливо б було анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р.

Позивачем не наведено у позовній заяві, що при прийняті оскаржуваних рішень відповідачем порушенні будь-які норми чинного законодавства.

Крім того, суд критично оцінює аргументи позивача, що замовник - ТОВ Форекстін під час підготовки паспортів прив`язки тимчасових споруд не надав документи на право користування земельними ділянками, на яких ці споруди мають бути розміщені; не були дотримані умови ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки замовник здійснює будівництво капітальної споруди з улаштуванням фундаменту; не зазначив у заяві щодо оформлення паспорту прив`язку тимчасової споруди дані про те, що під тимчасовою спорудою проходить водопровід, також не зазначив, що на відстані від місця розташування тимчасових споруд проходить газопровід високого тиску, на відстані менш ніж 6 метрів розташовані житлові будинки, посередині усіх тимчасових споруд проходить червона лінія , оскільки, як вже суд зазначав, процедура оформлення та анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування, та не є предметом спору в цій справі.

Також, суд враховує, що відповідно до відомостей Автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду , рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року по справі №504/3906/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (адреса: 67562, Одеська обл., Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форекстін" (код ЄДРПОУ 33140246, адреса: 65016, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 123) про визнання протиправними та скасування рішення Про погодження схеми розміщення тимчасової споруди №69 від 28.03.2017р.; визнання протиправними та скасування рішення Про погодження схеми розміщення тимчасової споруди №70 від 28.03.2017р., відмовлено.

У цьому рішенні суд встановив, що оскаржувані рішення прийняті виконавчим комітетом із додержанням передбаченої процедури та у межах наданих законодавством повноваження.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 09.10.2018 року.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Будь-яких інших доказів порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийняті оскаржуваних рішень позивачем не надано.

У рішенні Європейського суду з прав людини в Рішенні Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24 червня 2003 року, за правовою позицією якого: особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Про погодження схеми розміщення тимчасової споруди №69 від 28.03.2017р. та №70 від 28.03.2017р. були прийняті Виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області у межах своїх повноважень та спосіб передбачений законодавством України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки оскаржувані рішення прийняті виконавчим комітетом із додержанням передбаченої процедури та у межах наданих законодавством повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак відповідач довів під час розгляду справи, що приймаючи оскаржувані рішення, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Форекстін про визнання протиправними та скасування рішень- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Корой

.