Ухвала

від 22.07.2019 по справі 757/38092/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38092/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 кримінальному провадженні № 12019100060002993 від 12.07.2019 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

22.07.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 кримінальному провадженні № 12019100060002993 від 12.07.2019 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

22 липня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчий у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100060002993 від 12.07.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у місті Києві заява ОСОБА_4 з приводу зловживання своїм повноваженням приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 , що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що 27.04.2017 року між ним, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (як власниками земельних ділянок), а також Обслуговуючим кооперативом «Гарант Буд», код ЄДРПОУ 40884159 (як землекористувачем), було укладено Договір про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за № 197 (надалі «Договір суперфіцію»).

Предметом відповідного Договору суперфіцію є встановлення права користування земельними ділянками кадастрові номери: 8000000000:82:227:0163; 8000000000:82:227:0135; 8000000000:82:227:0134; 8000000000:82:227:0061.

Відповідно до змісту Договору суперфіцію, власники земельних ділянок передали ОК «Гарант Буд» земельні ділянки для цілей здійснення останнім будівництва багатоквартирного малоповерхового житлового будинку.

Одночасно вищезазначеними сторонами було укладено Договір про пайову участь у Обслуговуючому кооперативі «Гарант Буд» (далі «Пайовий договір»), відповідно до якого у строк протягом 10 календарних днів з моменту введення в експлуатацію будинку ОК «Гарант Буд» зобов`язаний надати кожному власнику земельних ділянок в обмін на їх пай право на нерухоме майно у вигляді окремих квартир у збудованому будинку (загалом не менше чотирнадцяти, загальний розмір 1300,00 кв.м.) та паркомісць (загалом не менше шести, кожен із яких не менше 15 кв.м.). Виходячи зі змісту Пайового договору сторони встановили погоджену вартість 1 кв.м. будинку (його частини) як суму в гривнях, що складає еквівалент 2100,00 доларів США.

21.12.2018 року за невідомих йому та іншим власникам земельних ділянках обставин на належних нам земельних ділянках приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, фундамент (ступінь готовності 6%, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733262580000) за ОК «Гарант Буд», код ЄДРПОУ 40884159. Відповідно до Інформаційної довідки № 172176705 від 01.07.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, датою та часом державної реєстрації є 21.12.2018 о 20:07:58, відомості внесено вищевказаним нотаріусом до Реєстру 27.12.2018 о 12:19:55 за індексним номером рішення: 44859980.

Державна реєстрація права власності на таке майно була проведена із порушенням ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 68 Порядку державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, ст. 376 ЦК України, так як ОК «Гарант Буд» у законодавчо визначеному порядку не видавалися документи, що надають право на проведення будівельних робіт, які в свою чергу є обов`язковим документом для проведення державної реєстрації. Відсутність документів на будівництво підтверджується листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 04.06.2019 року № 073-4983 та листом Департаменту містобудування та архітектури від 07.06.2019 року № 055-6746.

В подальшому, а саме: 11.04.2019 за індексним номером рішення: 46432836 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Реєстру було внесено запис про іпотеку: 31143370 щодо вищезазначеного об`єкта незавершеного будівництва, який таким чином було обтяжено іпотекою. Іпотекодавцем було визначено ОК «Гарант Буд», код ЄДРПОУ 40884159, а іпотекодержателем ОСОБА_12 . Підставою виникнення вказаної іпотеки відповідно до відомостей з Реєстру є Договір позики (з усіма змінами та доповненнями), серія та номер: б/н, виданий 08.08.2018, видавник: ОСОБА_12 та ОК «Гарант Буд»; відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання 11.05.2019, розмір основного зобов`язання 10000, 00 долари США (з усіма змінами та доповненнями), серія та номер: б/н, виданий 08.08.2018, видавник: укладений між ОСОБА_12 та Обслуговуючий кооператив «Гарант Буд».

Відповідна державна реєстрація договору іпотеки також була проведена незаконно, так як в супереч п. 1.14 Глави 2 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не було виконано обов`язкову умову щодо передачі в іпотеку самих земельних ділянок.

04.06.2019 року за індексним номером рішення: 47195923 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Реєстру було внесено запис про зміну іпотеки шляхом заміни іпотекодержателя ОСОБА_12 на ОСОБА_13 . Підставою вказаної зміни відповідно до відомостей з Реєстру є Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 466, виданий 04.06.2019, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

В цей же день на об`єкт незавершеного будівництва як на предмет іпотеки було звернено стягнення в якості задоволення вимог іпотекодержавтеля, внаслідок чого право власності на вказаний об`єкт перейшло до ОСОБА_13 за Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 467, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

Таке відчуження недобудови було проведено всупереч п. 4.2. глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, так як при вчиненні правочину не було надано документів на право будівництва.

Тобто, на земельних ділянках знаходиться незаконно побудований об`єкт незавершеного будівництва, право власності на яке зареєстровано за третьою особою ОСОБА_13 , що унеможливлює подальше будівництво житлового будинку на умовах Договору суперфіцію та відповідно подальшу передачу власникам земельних ділянок квартир та паркомісць на умовах Пайового договору.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.07.2019 на земельній ділянці за адресами у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 було виявлено наступне: 139 бетонних блоків з вмонтованою арматурою, 4 зв`язки з арматурою довжиною приблизно 5 метрів, 7 металевих каркасів, 3 бетонні блоки прямокутної форми з вмонтованою арматурою, 11 дерев`яних палетів.

З огляду на вищевикладене, у слідства є достатні підстави вважати, що зазначені вище будівельні матеріали незаконно знаходяться на земельних ділянках, право власності на які перейшло при вищевказаних обставинах внаслідок протиправних дій приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 та являються предметом кримінального правопорушення.

Прокурор вказує, що метою арешту вилучених речей і документів є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що 15.07.2019 вмотивованою постановою слідчого будівельні матеріали, а саме: 139 бетонних блоків з вмонтованою арматурою, 4 зв`язки з арматурою довжиною приблизно 5 метрів, 7 металевих каркасів, 3 бетонні блоки прямокутної форми з вмонтованою арматурою, 11 дерев`яних палетів, які розташовані на земельних ділянках за адресами у місті Києві по вулиці Пирятинська, 6-А, вулиці Мічурина, 49-А, 49-Б, АДРЕСА_4 визначені речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019100060002993 від 12.07.2019.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 кримінальному провадженні№ 12019100060002993від 12.07.2019про арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на будівельні матеріали, а саме: 139 бетонних блоків з вмонтованою арматурою, 4 зв`язки з арматурою довжиною приблизно 5 метрів, 7 металевих каркасів, 3 бетонні блоки прямокутної форми з вмонтованою арматурою, 11 дерев`яних палетів, які розташовані на земельних ділянках за адресами у місті Києві по вулиці Пирятинська, 6-А, вулиці Мічурина, 49-А, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1