Ухвала

від 18.07.2019 по справі 755/9970/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Фірма «Таймир» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 32018000000000039, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого з ОВС управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіксальної служби України та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіксальній службі України, за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа 8 ряду товариств в тому числі ТОВ «Фірма «Таймир», у кримінальному провадженні № 32018000000000039 від 30.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні № 432018000000000039, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ст. ст.170, 171 КПК України.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Фірма «Таймир» ОСОБА_5 , просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що присутнім під час розгляду клопотання про накладення арешту ні він, ні його представник, присутніми не були про ухвалу слідчого судді дізнались з єдиного реєстру судових рішень 15.11.2018. Також апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно ТОВ «Фірма «Таймир», постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування в частині накладення арешту на майно товариства. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ухвалі слідчого судді невмотивовано, яким чином майно товариства співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується.

Також апелянт вказує і на те, що клопотання органу досудового розслідування не містить будь-яких обґрунтованих і підтверджених належними засобами доказування доводів щодо доцільності та правомірності застосування таких обмежень відносно ТОВ «Фірма «Таймир».

В судове засідання представник власника майна та прокурор не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, проте причину неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання директора ТОВ «Фірма «Таймир» ОСОБА_5 , про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ні директор, ні представники ТОВ «Фірма «Таймир» присутніми не були, про ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації дізнались з єдиного реєстру судових рішень 15.11.2018 року .

Вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіксальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018000000000039 від 30.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні № 432018000000000039. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та наклав арешт на майно.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 32018000000000039, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіксальній службі України, зокрема, ТОВ «Фірма «Таймир», з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на суми ПДВ, орган досудового розслідування повинен був зазначити, яке відношення до вчинення кримінальних правопорушень має ТОВ «Фірма «Таймир».

До клопотання не додано достатньої кількості доказів, які б вказували на існування фінансово-господарських відносин між вказаними у клопотанні суб`єктами господарської діяльності, не наведено доказів протиправної діяльності ТОВ «Фірма «Таймир», не долучено протоколи допиту службових осіб ТОВ «Фірма «Таймир» або ж допитів свідків, які б вказували на фіктивність вказаного товариства. За наведених обстави визнання лімітів з ПДВ речовим доказом є недостатнім для прийняття рішення про накладення арешту на ці суми.

При цьому колегія судді звертає увагу на те, що орган досудового розслідування не зазначив сум (розмірів лімітів ПДВ) які знаходяться на їх рахунках. Вказані обставини в їх сукупності свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів на які посилається у клопотанні орган досудового розслідування, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а відтак, дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В АЛ И Л А :

Поновити строк директору ТОВ «Фірма «Таймир» ОСОБА_5 , на апеляційне оскарження ухвали судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Фірма «Таймир» ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого з ОВС управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіксальної служби України та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіксальній службі України, за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, зокрема, ТОВ «Фірма «Таймир», у кримінальному провадженні № 32018000000000039 від 30.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого з ОВС управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіксальної служби України про накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіксальній службі України, за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, зокрема, ТОВ «Фірма «Таймир», у кримінальному провадженні № 32018000000000039 від 30.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України відмовити.

В іншій частині залишити без змін.

Ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/182/2018 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_6

Доповідач: ОСОБА_1