Постанова

від 18.07.2019 по справі 824/429/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/429/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

18 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Филипчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2019 року позивачі, ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , звернулися в Чернівецький окружний адміністративний суд із позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради (далі - відповідач) від 09.04.2019 року №220/7 "Про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами".

Одночасно, з адміністративним позовом заявниками подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії індивідуального акта - а саме, пунктів 1 та 3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.04.2019 року №220/7 "Про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами;

- заборони здійснювати демонтаж рекламних конструкцій належних ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 за адресами : АДРЕСА_1 (розділова смуга), проспект Незалежності, 115 (розділова смуга); проспект Незалежності (розділова смуга навпроти торгового центру "Майдан"); перехрестя проспекту Незалежності та вул. Небесної Сотні (розділова смуга) - будь-яким іншим особам до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 18.04.2019 клопотання про забезпечення адміністративного позову задовольнив повністю. Судове рішення мотивоване тим, що заявниками до суду надано належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та охоронюваним законом інтересам до ухвалення рішення суду, а також необхідності докладання значних зусиль, та витрат для захисту таких прав, свобод та охоронюваних законом інтересів в разі не вжиття судом заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені клопотання відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Вважає, що забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що не зважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову від 18.04.2019, відповідач за допомогою КП "Реклама", 19.04.2019 демонтував рекламну конструкцію, яка належить ФОП ОСОБА_4 та має дозвіл на розміщення рекламної конструкції №1874 від 05.01.2011. Вважає, що у разі, якщо б судом не було забезпечено позову, то відповідач зніс би всі належні позивачам рекламні конструкції.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 квітня 2019 року відповідач виніс рішення №220/7 відповідно до якого вирішив :

1. Зобов`язати власників конструкцій зовнішньої реклами, вказаних у додатку до рішення (додається), провести демонтаж рекламних конструкцій впродовж трьох днів з дати оприлюднення цього рішення.

2. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради надати власникам конструкцій зовнішньої реклами, зазначених у додатку до рішення, інформацію про інші рівноцінні місця розташування рекламних засобів.

3. У разі не виконання власників конструкцій зовнішньої реклами пункту 1 цього рішення, Чернівецькому міському комунальному підрядному шляхово-експлуатаційному підприємству (КП "МіськШЕП") провести демонтаж вказаних у додатку рекламних конструкцій.

4.Рішення набирає чинності з дня його оприлюднення на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради.

5.Організацію виконання цього рішення покласти на департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Середюка В.Б.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачі подали клопотання про забезпечення позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Також, у частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно частини 4 статті 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вищезазначене, також спростовує доводи апеляційної скарги, що застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки зазначене не відповідає вимогам ч.2 ст.150 КАС України та може призвести до неефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти дії, спрямовані на демонтаж відповідних рекламних конструкцій, не є вирішенням спору по суті на період до ухвалення судового рішення, а є способом його забезпечення;

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №ЗД/813/1/18 від 28 лютого 2019 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявниками до суду надано належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та охоронюваним законом інтересам до ухвалення рішення суду, а також необхідності докладання значних зусиль, та витрат для захисту таких прав, свобод та охоронюваних законом інтересів в разі не вжиття судом заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим суд правомірно задовольнив заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 липня 2019 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.