Ухвала

від 22.07.2019 по справі 826/5718/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

Київ

справа №826/5718/18

адміністративне провадження №К/9901/19418/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року у справі №826/5718/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айсклімат до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

11 липня 2019 року Державної фіскальної служби України до Верховного Суду подано касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі №826/5718/18.

Пунктом 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання касаційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.

Право інших посадових осіб на підписання довіреності, повинно бути встановлено законом або установчими документами.

Касаційну скаргу у даній справі в інтересах Державної фіскальної служби України підписано представником ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якого до касаційної скарги додано довіреність від 10.12.2018 №99-99-11-17/26/259, виданої директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Антоненко Іриною Леонідівною представнику ОСОБА_1 на представництво Державної фіскальної служби України.

Надана суду довіреність видана не безпосередньо Головою Державної фіскальної служби України, а директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Антоненко Іриною Леонідівною .

Як вбачається з додатків до касаційної скарги, Державною фіскальною службою України, надано копію Наказу №421 від 02.07.2018 р. "Про надання права підпису та засвідчення копій", яким, в порядку передоручення, Антоненко Ірині Леонідівні , надано необхідні повноваження, щодо підписання та видання довіреностей на представництво. Будь-яких інших доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (згідно з законом, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано.

В контексті викладеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з частинами 1, 3 статті 237 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, підпунктом 1 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 "Про Державну фіскальну службу України", чітко встановлене повноваження саме Голови ДФС представляти ДФС у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями в Україні та за її межами.

Тобто, "Положенням про Державну фіскальну службу України" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 "Про Державну фіскальну службу України" (як установчим документом) права на передоручення повноважень Голови ДФС не передбачено.

На підставі наведеного, можна зробити висновок, що ні на законодавчому рівні, ані на рівні установчих документів не закріплено права видавати та підписувати довіреність на представництво в судах у порядку адміністративного судочинства України іншими посадовими особами податкового органу, окрім керівника.

Отже, Наказ №421 від 02.07.2018 р. "Про надання права підпису та засвідчення копій" не є ані законом, ані установчим документом, а тому не уповноважує директора Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Антоненко Ірину Леонідівну на підписання та видання довіреностей.

Принагідно Верховний суд відзначає, що частиною 1 статті 240 ЦК України передбачено, що представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Передорученням є передача своїх повноважень іншій особі частково або в повному обсязі. Передоручення здійснюється шляхом видачі представником довіреності або укладення з ним договору у формі, в яких відповідно до закону мають вчинятися довіреність або договір.

Вимоги до форми довіреності, що видається в порядку передоручення, передбачені в ч. 2 ст. 245 ЦК, згідно з якою довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених ч. 4 ст. 240 ЦК.

Звідси можна зробити висновок, що наданий Державною фіскальною службою України Наказ №421 від 02.07.2018 р. "Про надання права підпису та засвідчення копій", також не є передорученням у розумінні ЦК України.

Таким чином, додана до касаційної скарги скаржником довіреність не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 на представництво Державної фіскальної служби України.

За таких обставин, враховуючи вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, подана касаційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає поверненню, оскільки її підписано представником відповідача, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 248, 332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року у справі №826/5718/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Л. Желтобрюх