Ухвала

від 23.07.2019 по справі 2040/6759/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2019 року

Київ

справа №2040/6759/18

адміністративне провадження №К/9901/17768/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС і Ко" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС і Ко" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 03 квітня 2018 року №00001111401, №00001131401.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2018 року: - №000001111401, яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 182766,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 45691,00 грн.; - №000001131401, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 91966,00 грн.

Головним управлінням ДФС у Харківській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, у якій відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Одночасно з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване недостатнім (обмеженим) фінансуванням видатків бюджету контролюючого органу, призначених для сплати судового збору, що в свою чергу спричинило повернення первісної касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року, поданої своєчасно

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали, Головним управлінням ДФС у Харківській області 15 липня 2019 року надіслано клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що у відповідача недостатнє (обмежене) фінансування видатків бюджету, призначених для сплати судового збору, що в свою чергу спричинило повернення первісної касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року, поданої своєчасно.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше та з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України , однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку касаційного оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС і Ко" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх