Постанова

від 17.07.2019 по справі 388/1251/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 388/1251/15-ц

провадження № 61-12233св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,

позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив Боківський ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Боківський на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2017 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року Сільськогосподарський виробничий кооператив Боківський (далі - СВК Боківський ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроком-К (далі - ТОВ Інтерагроком-К ) про зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 6,49 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, шляхом звільнення та повернення її разом з посівами у користування СВК Боківський згідно з договором оренди землі від 03 січня 2010 року № 68 на строк до його припинення; стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К на користь СВК Боківський збитків у розмірі 44 082,82 грн; звільнення СВК Боківський від сплати орендної плати ОСОБА_1 за 2015 рік у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,49 га, кадастровий номер № НОМЕР_2 , яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 , виданого 05 січня 2001 року Кіровського сільської радою Долинського району Кіровоградської області.

03 січня 2010 року між ОСОБА_1 та СВК Боківський укладено договір оренди земельної ділянки № 68 строком на 10 років, який зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК .

10 січня 2010 року ОСОБА_1 передав у строкове платне користування СВК Боківський вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 4425913.

02 червня 2015 року рішенням № 21743272 про скасування державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С. М. внесено запис про скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки.

У 2015 році позивач підготував земельну ділянку для посіву соняшника, яку ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К передано для культивації земель, чим СВК Боківський завдано шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка виражається в неодержаному прибутку у розмірі 44 082,82 грн, що підтверджено затвердженим розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації комісійним актом про визначення розміру неодержаного прибутку СВК Боківський від 12 червня 2015 року.

З огляду на вказане, позивач просив зобов`язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення та повернення разом з посівами для використання згідно з умовами договору до його припинення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К не чинити перешкоди СВК Боківський у користуванні земельною ділянкою площею 6,49 га, кадастровий № НОМЕР_1 , яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області шляхом звільнення і повернення її разом з посівами ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К у користування СВК Боківський згідно з договором оренди землі від 03 січня 2010 року № 68 на строк до його припинення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К збитки в сумі 44 082,82 грн. Звільнено СВК Боківський від сплати орендної плати ОСОБА_1 за 2015 рік у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пунктом 29 спірного договору оренди землі та статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою, а оскільки договір між СВК Боківський та ОСОБА_1 є чинним, тому відповідачі зобов`язанні не чинити перешкоди у користуванні земельною діяльною шляхом її звільнення та повернення разом з посівами для використання позивачу згідно з умовами договору до його припинення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2017 року заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2017 року заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року в частині позову СВК Боківський до ТОВ Інтерагроком-К скасовано і провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу, що з вказаним позовом він має право звернутися у порядку господарського судочинства.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 39 договору оренди дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за шість місяців і будь-яких інших умов договором не передбачено, тому укладений між ОСОБА_1 та СВК Боківський договір № 68 оренди землі є розірваним з 28 січня 2015 року.У порушення вимог положень статті 629 ЦК України СВК Боківський на власний ризик навесні 2015 року засіяввказану земельну ділянку соняшником.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2017 року СВК Боківський звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

06 червня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою СВК Боківський .

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ТОВ Інтерагроком-К на касаційну скаргу СВК Боківський .

18 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу призначено до судового розгляду.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року вказану справу призначено судді -доповідачеві Петрову Є. В .

Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що 08 липня 2014 року на попередження ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку СВК Боківський направив поштою відповідь, яку відповідач отримав 12 липня 2014 року, згідно з якою кооператив не погоджується на розірвання спірного договору оренди землі.

Договір оренди землі, укладений між СВК Боківський та ОСОБА_1 є чиним, недійсним його не визнано, тому наявність одночасно на одну і ту саму ділянку права оренди у двох різних орендарів є неприпустимим.

Попередження ОСОБА_1 про розірвання спірного договору оренди не свідчить про його припинення, а лише дає підстави подання до суду позову про його розірвання.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2016 року, у справі № 388/1972/15-ц визнано недійсним договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К .

У вказаних судових рішеннях встановлено, що попередження ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не свідчить про його припинення відповідно до умов договору, тому такі обставини, відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року не підлягають доказуванню під час розгляду вказаної справи.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач виконав умови договору оренди щодо його розірвання в односторонньому порядку, тому якщо укладеним між сторонами договором передбачено його розірвання у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядок його розірвання, то він є розірваним у належний спосіб.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,49 га, кадастровий номер № НОМЕР_2 , яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 , виданого 05 січня 2001 року Кіровського сільської радою Долинського району Кіровоградської області.

03 січня 2010 року між ОСОБА_1 та СВК Боківський укладено договір оренди земельної ділянки № 68, строком на 10 років, який зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК .

10 січня 2010 року ОСОБА_1 передав у строкове платне користування СВК Боківський вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а. с. 7-8).

10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 4425913.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29травня 2014 року, залишеноюбез змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11листопада 2014 року , у справі № П/811/1107/14 за адміністративним позовом СВК Боківський визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав від 27 січня 2014 року№ 10325807, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С.М. (т. 1, а.с. 10-12, 13).

02 червня 2015 року рішенням № 21743272 про скасування державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С. М .внесено запис про скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки (т. 1, а.с. 14).

24 червня 2014 року цінним листом з описом СВК Боківський , ОСОБА_1 направивпопередження про розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому поряду, яке отримане позивачем 27 червня 2014 року, що підтверджено довідкою про вручення цінних листі, виданою Українським державним підприємством поштового зв`язку Укрпошта . (т. 1, а. с. 48 - 50).

Термін, визначенийдоговором оренди земельної ділянки від 03 січня 2010 року, у шість місяців сплив 27 січня 2015 року,тому відповідно до пункту39 договору оренди землі, його дію з СВК Боківський припинено.

У березні 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К попередньо укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_4 площею 6,4856 га ріллі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, третьою статі 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин другої, третьої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Згідно із частиною четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Тлумачення частини четвертої статті 31 зазначеного закону свідчить, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 388/1253/15-ц у постанові від 24 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 39 договору оренди від 03 січня 2010 року дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за шість місяців (т. 1, а. с. 8).

Враховуючи наведене, встановивши, що на виконання пункту 39 договору оренди 24 червня 2014 року ОСОБА_1 цінним листом із описом направив СВК Боківський попередження про розірвання договору в односторонньому порядку, який позивач отримав 27червня 2014 року , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що СВК Боківський не дотримуючись умов укладеного між сторонами договору оренди землі № 68, у порушення вимог статті 629 ЦК України, на свій ризик навесні 2015 року засіяв спірну земельну ділянку соняшником, при тому, що після 27 січня 2015 року договірні стосунки між СВК Боківський та ОСОБА_1 припинилися.

Верховний Суд зауважує, що у вказаній справі не має будь-якого правового значення незгода іншої сторони з розірванням договору оренди землі у односторонньому порядку, оскільки умовами укладеного між сторонами договору таке право передбачено для кожної із сторін договору і отримання на це згоди іншої сторони не передбачено.

Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно із статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Верховний Суд зауважує, що судом апеляційної інстанції встановлено дотримання ОСОБА_1 умов договору щодо його розірвання у односторонньому порядку, що також підтверджено матеріалами справи, тому обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові.

Крім того, Верховний Суд відхиляє посилання касаційної скарги на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2016 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2016 року, у справі № 388/1972/15-ц, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроком-К та встановлено, що попередження ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не свідчить про його припинення відповідно до умов договору, оскільки таке рішення ухвалено до ухвалення рішення суду першої інстанції у вказаній справі та не було підставою подання позову до суду у липні 2015 року з відповідними вимогами .

Крім того, вказаними рішеннями не встановлено фактичні обставини, які згідно з положеннями статті 61 ЦПК України 2004 року підлягають доказуванню, а здійснено тлумачення умов договору та положень закону.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено згідно з вимогами процесуального закону, врахувавши дотримання ОСОБА_1 умов договору оренди земельної ділянки щодо одностороннього його розірвання, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди СВК Боківський із ухваленим у справі судовим рішенням.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Судове рішення суду апеляційної інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо поновлення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі , тому згідно із положеннями статті 436 ЦПК України його виконання підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Боківський залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Петров

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк