Ухвала

від 22.07.2019 по справі 5/135-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"22" липня 2019 р. Справа № 5/135-50 Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив"

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р. виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 17.11.2009р.

у справі 5/135-50

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦФ»

про стягнення 1 620 500, 00 грн.

за участю представників сторін:

від представника заявника (позивача): не прибув;

від представника боржника (відповідача): не прибув;

від ВДВС: не прибув

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019р. заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" звернувся до суду із заявою (вх. №01-74/2/16, №01-75/12/19), в якій просить:

- поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р. виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 17.11.2009р. у спрві №5/135-50;

- видати дублікат наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р., виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 17.11.2009р.

Ухвалою суду від 16.07.2019 р. прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 22.07.2019 р. на 11:40 год.

Представник стягувача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№01-57/7891/19 від 22.07.2019р., про розгляд справи без його участі.

Представник Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області подав через відділ документального забезпечення та контролю суду також заяву за №21158364/2 від 18.07.2019р. (вх. №01-57/7960/19 від 22.07.2019р.), про розгляд справи без його участі

У визначений господарським судом день та час боржник в судове засідання свого уповноваженого представника не направив.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.11.2009 року у справі №5/135-50 постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦФ» на користь акціонерного банку «Укоопспілка» в особі Рівненської філії 1359544 грн. 30 коп. та 13831 грн. 44 коп. судових витрат. В решті стягнення відмовити. Вимогу про розірвання договору залишити без розгляду.

29 грудня 2009 року господарський суд на виконання рішення у справі видав наказ №5/135-1.

06.06.2019р. ухвалою суду замінено сторону (стягувача) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р., виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 17.11.2009р. у справі №5/135-50: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укоопспілка" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, код ЄДРПОУ 21536532) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 22, код ЄДРПОУ 42762030).

13.06.2019 року стягувач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" на підставі ч. 19, ст. 15 закону України «Про виконавче провадження» звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (надалі - ДВС) про надання постанови про заміну сторони (стягувача) у виконавчому проваджені, а також інших процесуальних документів виконавчого провадження.

19.06.2019 року згідно відповіді відділу ДВС стягувач дізнався, що виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 було 30.06.2011 р. завершено на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про, що державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу ДВС не пред`являвся.

Згідно відповіді, ДВС не надано копій супровідного листа з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також інших матеріалів виконавчого провадження, що стосуються факту надіслання кореспонденції на адресу стягувачу, оскільки на підставі п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби всі матеріали виконавчого провадження було знищено.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про повернення стягувану виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Однак, стягувачу - ТзОВ "Креді Фінанс Актив" на адресу від ДВС постанова про повернення виконавчого документа із виконавчим документом №5/135-1 від 29.12.2009р.не надходила.

Між тим, здійснити перевірку в оператора зв`язку щодо факту направлення (вручення) стягувачу відповідної постанови і оригіналу виконавчого листа на даний час, є не можливим, оскільки відповідно до пункту 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 05.03.2009р. №270 заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання , про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами.

Отже, постанова про повернення виконавчого документа разом із виконавчим документом № 5/135-1 від 29.12.2009р. втрачені з невідомих обставин.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Разом з тим, згідно зі ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З огляду на викладене при вирішенні заяви стягувача господарський суд також керується наступним.

Згідно частині 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

До числа останніх належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікована Україною шляхом прийняття Закону від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до статті першої Першого протоколу до вищеназваної Конвенції згідно якій кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В силу ст. 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковим до виконання державою, яка її ратифікувала.

З цією статтею кореспондується стаття 2 спеціального Закону України від 23.02.2006 №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон №3477-ІУ), відповідно до якої рішення є обов`язковими до виконання Україною, відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Така правова позиція суду ґрунтується на позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні від 07.11.2013 у справі Віннік та інші проти України про те, що рішення підлягає обов`язковому виконанню державою Україна.

Статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу, який у випадках, встановлених цим Кодексом, є виконавчим документом.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Як слідує із доводів заявника, державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу №5/135-1 від 29.12.2009р.

Як вбачається з виконавчого документа, строк його пред`явлення до виконання становить три роки (з 07.12.2009р до 07.12.2012р.)

Таким чином, стягувач дотримався строків пред`явлення виконавчого документа для виконання.

Отже, постанова про повернення виконавчого документа разом із виконавчим документом № 5/135-1 від 29.12.2009р. втрачені з невідомих обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 17.11.2009р. станом на 22.07.2019р. не виконане, а стягувачем з поважних причин пропущено строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Приписами ст. 329 ГПК України закріплено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

На підставі викладеного, враховуючи поважність причин пропуску заявником строків, встановлених для пред`явлення наказу господарського суду до виконання, беручи до уваги тривале невиконання боржником рішення, з огляду на те, що зазначені дії стягувача не суперечать законодавству та не порушують при цьому чиїх-небудь прав.

Крім того, рішення у даній справі не виконано, а його невиконання є порушенням прав позивача, в зв`язку з чим, суд вважає за необхідне поновити пропущений строк для пред`явлення наказу №5/135-1 від 29.12.2009 р. до виконання та видати дублікат наказу.

Відповідно до статті 18 ГПК України - передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом - частина 2 ст.18 ГПК України.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

По рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р. виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 17.11.2009р. та видачу дубліката наказу підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 234, 329 п.п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р. до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду Волинської області виданого на виконання рішення від 17.11.2009р. по справі №5/135-50 від 17.11.2009р. задоволити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Волинської області №5/135-1 від 29.12.2009р.

Відповідно до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України може бути оскаржена до Північно -західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання .

Повний текс ухвали підписаний 24.07.2019р.

Суддя В. М. Дем`як