Ухвала

від 22.07.2019 по справі 127/677/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/677/19

Провадження 1-кс/127/421/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання заявника ОСОБА_5 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.12.2018, (справа № 127/31833/18), в рамках кримінального провадження № 12013010320000094, внесеного до ЄРДР 22.03.2013, за фіксації судового розгляду технічними засобами,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області клопотання заявника ОСОБА_5 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.12.2018, (справа № 127/31833/18), в рамках кримінального провадження № 12013010320000094, внесеного до ЄРДР 22.03.2013, накладений на земельну ділянку з кадастровим 0524510500:01:049:0003 та на об`єкти, що на ній розташовані за адресою: вул. Промислова 3, м. Гнівань, Тиврівського району Вінницької області, що належить ТОВ «Агронафтосервіс» (ЄДРПОУ 20082514), із забороною у будь який спосіб розпоряджатись та використовувати земельну ділянку.

Відповідно до клопотання заявника воно мотивовано наступним: Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області розглянув клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим 0524510500:01:049:0003 та на обєкти, що на ній розташовані за адресою: вул. Промислова 3, м. Гнівань, Тиврівського району Вінницької області, що належить ТОВ «Агронафтосервіс» (ЄДРПОУ 20082514), із забороною у будь який спосіб розпоряджатись та використовувати земельну ділянку.

Заявник вважає, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що земельна ділянка з кадастровим 0524510500:01:049:0003 та обєкти, що на ній розташовані за адресою: вул. Промислова 3, м. Гнівань, Тиврівського району Вінницької області, що належить ТОВ «Агронафтосервіс» (ЄДРПОУ 20082514), є предметом\злочинної діяльності, у справі відсутні обставини, з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином заявник переконаний, що в подальшому застосуванні такого заходу відносно земельної ділянки з кадастровим 0524510500:01:049:0003 та обєкти, що на ній розташовані належать ТОВ «Агронафтосервіс» відпала потреба, крім того арешт перешкоджає здійсненню господарської діяльності підприємства.

На підставі вищенаведеного, заявник просив слідчого суддю скасувати арешт.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин викладених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти клопотання, суду пояснила, що майно на яке накладено арешт є предметом кримінального правопорушення.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

Відповідно до статутних документів ТОВ «Агронафтосервіс» та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які долучені до клопотання встановлено, що земельна ділянка з кадастровим 0524510500:01:049:0003 та об`єкти, що на ній розташовані за адресою: вул. Промислова 3, м. Гнівань, Тиврівського району Вінницької області належать ТОВ «Агронафтосервіс».

Право власності, тобто правовстановлюючі документи, на вищевказану земельну ділянку перевірено Вінницьким окружним адміністративним судом, відповідно до постанови якого від 02.04.2013 в задоволенні позову заступника прокурора Вінницької області до Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області про визнання неправомірним та скасування рішення за яким набуто ТОВ «Агронафтосервіс» право власності на земельну ділянку відмовлено повністю.

Вищевказана постанова суду набула законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Разом із тим передуючи вищевказаному рішенню суду правоохоронними органами 22.03.2013 за № 12013010320000094 внесено відомості до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертався із клопотанням.

Починаючи з моменту внесення відомостей до ЄРДР, тобто з 2013 року по теперішній час, правоохоронними органами затягується досудове розслідування, підозра нікому не повідомляється та справа з обвинувальним актом до суду до тепер не направлена.

Крім того, з досліджених в судовому засіданні матеріалів встановлено, що арешт по кримінальному провадженню накладено майже рік тому. За цей час ТОВ «Агронафтосервіс» понесло суттєві збитки, що в свою чергу спричиняє негативні наслідки для держави та людей.

З огляду на положення ч. 1 ст. 170 КПК України та п. 2 п. 2.6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014, арешт майна може бути застосовано лише щодо майна осіб, які є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому, майно ТОВ «Агронафтосервіс» на яке накладено арешт, не є майном підозрюваного по кримінальному провадженні.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства (держави) та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (осіб, держави) (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014, підготовленого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Викладені заявником та представником заявника доводи та додані до клопотання матеріали, які в силу відсутності заявника під час вирішення клопотання слідчого не були предметом вивчення слідчим суддею, переконують, що зі спливом тривалого часу накладений арешт підлягає скасуванню. Також слід звернути увагу на те, що з часу застосованого заходу орган досудового розслідування чітко не визначив розмір збитків, можливо завданих кримінальним правопорушенням, яке розслідується. В свою чергу само по собі накладення арешту із забороною у будь який спосіб розпоряджатись та використовувати земельну ділянку призводить до негативних наслідків. Отже, в даному випадку враховуючи вимоги розумності, розумності строків та співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, яке розслідується, слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Вищенаведене свідчить, що у накладеному арешті на майно ТОВ «Агронафтосервіс», із забороною у будь який спосіб розпоряджатись та використовувати вказану земельну ділянку, на даний час відпала потреба.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.170 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_5 ,про скасуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу виглядіарешту майна,що застосованоухвалою слідчогосудді Вінницькогоміського судуВінницької областівід 13.12.2018,(справа№ 127/31833/18),в рамкахкримінального провадження№ 12013010320000094,внесеного доЄРДР 22.03.2013 задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.12.2018, (справа № 127/31833/18), на земельну ділянку з кадастровим 0524510500:01:049:0003 та на об`єкти, що на ній розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасувати заборону у будь який спосіб розпоряджатись та використовувати вказану земельну ділянку.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя