Рішення

від 03.07.2019 по справі 183/4197/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4197/16

№ 2/183/72/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

при секретарі судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , третя особа - Реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про:

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки без номеру від 09 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , щодо оренди земельної ділянки, площею 2,7700 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області,

-скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,-

встановив:

22.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру від 09 червня 2015 року та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , щодо оренди земельної ділянки, площею 2,7700 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 15666722 від 28.12.2013 року виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В., ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,7700 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю отримано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17 травня 2016 року із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1203436792016 йому стало відомо, що між ним та ТОВ Агро-Віта 2000 було укладено договір оренди земельної ділянки без номеру від 09 червня 2015 року, відповідно до якого належна позивачеві на праві приватної власності земельна ділянка була передана в оренду відповідачеві строком на 7 років, тобто до 09 червня 2022 року. Зазначений договір був зареєстрований Реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області.

Позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки він не підписував, розпочати орендні відносини з відповідачем не бажав, жодної пропозиції щодо укладення договору оренди йому не надходило, волевиявлення на укладення договору оренди у нього не було, тому позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду від 08.08.2016 року відкрите провадження по справі (а.с. 21).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2016 року по справі призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу (а.с. 44-45), зупинене провадження по справі.

Ухвалою суду від 18.04.2017 року - відновлене провадження по справі (а.с. 67).

Ухвалою суду від 14 вересня 2017 року по справі призначено почеркознавчу експертизу (а.с. 76-77), провадження по справі зупинене.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа була передана в провадження судді Майної Г.Є. (а.с. 84), прийнята нею до розгляду (а.с. 86).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2018 року поновлене провадження по справі (а.с. 95).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року провадження по справі зупинене, призначена судова почеркознавча експертиза (а.с. 112-113).

В зв`язку з закінченням повноважень судді Майної Г.Є. справа 23.11.2018 року передана до провадження судді Сороки О.В.

Справа, у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для подання відзиву, позов не подав, в судове засідання не з`явився, причина його неявки судом визнана не поважною.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 15666722 від 28.12.2013 року виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В., ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,7700 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 6).

Право власності позивача на зазначену земельну ділянку також посвідчується свідоцтвом про право на спадщину, виданого 28.12.2013 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В, у відповідності до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеної земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником відповідача суду надано оригінал договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 уклали договір оренди земельної ділянки, площею 2,7700 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначений договір зареєстрований 09.06.2015 року Реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області, строк дії речового права - 7 років, про що свідчить витяг з державного земельного кадастру (а.с. 8).

Згідно з висновком експерта № 4267-18 від 03.01.2019 року за результатами проведення судової почеркознавчої по цивільній справі № 183/4197/16 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , в графі Орендодавець в Договорі оренди земельної ділянки без номеру та дати, якою передається в оренду земельна ділянка площею 2,7700 га за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка зареєстрована Реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 120-125).

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу правових підстав права користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить позивачу.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації на зазначену земельну ділянку суд виходить з наступних норм законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду землі визначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст.15 Закону України Про оренду землі порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Стаття 18 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладання та закінчення строку дії основного Договору оренди) передбачала, що Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, надані позивачем докази у виді висновку експерту доводять, що ОСОБА_1 особисто не підписував договір оренди, не був ознайомлений з його змістом, не виявляв волевиявлення на орендні відносини з відповідачем, не давав згоди на реєстрацію договору. Договір складений та поданий на реєстрацію відповідачем без відома ОСОБА_1 , що суперечить п. 3 ст. 203 ЦК України, та є беззаперечною підставою для визнання договору оренди недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 16 ЦК України перелічені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним (п. 2), відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, за ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

За таких обставин позовні вимоги про визнання договору оренди недійсним підтверджені належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності підтверджують доводи позивача про порушення відповідачем його майнових прав, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Вирішуючи позов в частині вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

А відповідно до ст. 37 цього ж Закону - рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Таким чином, на сьогоднішній день права позивача з боку реєстраційної служби не порушенні, а тому вважаються такими, що заявлені передчасно заявленими. Рішення суду про визнання договору оренди землі є підставою для скасування його державної реєстрації відповідною установою, а тому підстави для задоволення позову в цій частині у суду відсутні.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 551,21 грн., поніс витрати на оплату послуг експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 6864 грн., які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , третя особа - Реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру, без дати, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700), щодо оренди земельної ділянки, площею 2,7700 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрований 09 червня 2015 року Реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (ЄДРПОУ 35601700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору в сумі 551,20 грн., витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 6864 грн., що разом складає 7504 (сім тисяч п`ятсот чотири грн.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.