Рішення

від 07.05.2019 по справі 160/9704/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Справа № 160/9704/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача предтавника відповідача Гелетій М.Т. Борисової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "СТРОЙ-АРСЕНАЛ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства СТРОЙ-АРСЕНАЛ до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 06.06.2018 року №0013821420, яким ПП Арсенал-Строй визначено суду грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 618205,50 грн., з яких за основним платежем 412137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 206068,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та необґрунтованістю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки про виявлені податковою перевіркою порушення ґрунтуються на можливому допущенні контрагентами позивача вимог податкової дисципліни, в той час, як позивач, як сумлінний та добросовісний платник податків, здійснював власну господарську діяльність виключно в межах правового поля, реальний характер здійснюваної господарської діяльності підтверджений належним чином сформованою первинною документацією, яка підтверджує права позивача на формування податкового кредиту.

Відповідач пред`явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього відзив, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що правочини, укладені з контрагентами позивача, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Так, згідно вказаних матеріалів встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності без мети ведення фінансово-господарської діяльності підприємств, здійснили державну реєстрацію або перереєстрацію на підставних осіб ряд підприємств на території Дніпропетровської та інших області, зокрема ТОВ Стікс Білд Груп , ТОВ Екоміда . Таким чином, через відсутність реально вчинених господарських операцій всі первинні документи мають ознаки юридичної дефектності. Отже, виявлені під час проведення перевірки позивача порушення вимог податкового законодавства правомірно та обґрунтовано зафіксовані в акті перевірки, а винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення є законним та скасуванню не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області в період з 06.04.2018р. но 20.04.2018р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватного підприємства СТРОЙ-АРСЕНАЛ за період з 01.04.2017 по 31.05.2017р.

За результатами цієї перевірки складено Акт перевірки Про результати позапланової виїзної перевірки ПП СТРОЙ-АРСЕНАЛ (код ЄДРПОУ 30643835) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Стікс Білд Груп (код за ЄДРПОУ 40246573) за період з 01.04.2017 по 30.04.2017р.. ТОВ Білд Вікс (код за ЄДРПОУ 41250013) за період з 01.05.2017 по 31.05.2017р.. ТОВ Екоміда (код за ЄДРПОУ 411-9238) за період з 01.05.2017 по 31.05.2017р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), приданих у ТОВ Стікс Білд Груп за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року, ТОВ Білд Вікс за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, ТОВ Екоміда за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року.

Висновками акту перевірки №21893/04-36-14-20/30643835 зафіксовано виявлені перевірко порушення, а саме:

- порушення п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого Підприємством в результаті завищення податкового кредиту занижена податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплачується до загального фонду державного бюджету всього на суму 412137 гр., в тому числі внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентами:

- ТОВ Стікс Білд Груп за квітень 2017 року включені до складу податкового кредиту в сумі 103746 грн.

- ТОВ Білд Вікс за травень 2017 року включені до складу податкового кредиту 195489 грн.

- ТОВ Екоміда за травень 2017 року включені до складу податкового кредиту 112902 грн.

Н підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 06.06.2018 року №0013821420, яким ПП Арсенал-Строй визначено суду грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 618205,50 грн., з яких за основним платежем 412137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 206 068,50 грн.

З результатами розгляду заперечень на акт перевірки, відповідачем листом від 01.06.2018 року №31005/10/04-36-14-20 залишено без задоволення подані заперечення, висновки акту перевірки - без змін. Рішення прийнятого за результатами адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення на момент звернення до суду позивачем отримано не було.

Не погодившись з прийнятим рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Суд звертає увагу, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

При цьому, наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПП СТРОЙ-АРСЕНАЛ (код ЄДРПОУ 30643835) з ТОВ Стікс Білд Груп (код за ЄДРПОУ 40246573) за період з 01.04.2017 по 30.04.2017р.. ТОВ Білд Вікс (код за ЄДРПОУ 41250013) за період з 01.05.2017 по 31.05.2017р. ТОВ Екоміда (код за ЄДРПОУ 411-9238) за період з 01.05.2017 по 31.05.2017р..

Взаємовідносини між ПП СТРОЙ-АРСЕНАЛ (Замовник) з ТОВ Стікс Білд Груп (Підрядник) відбувались на підставі договору підряду №290/1 від 30.03.2017 року, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати, а Замовник прийняти та оплатити визначений умовами угоди обсяг робіт (поточний ремонт, та технічне обслуговування обладнання).

На підтвердження реальності виконання умов договорів до перевірки було надано: акти виконаних робіт; рахунки фактури; податкові накладні; банківські виписки; договір про відступлення права вимоги; платіжні доручення; договір підряду між позивачем та ТОВ Кривбасремонт (відповідно до якого позивач виступав підрядником, а ТОВ Кривбсремонт кінцевим споживачем послуг з ремонту обладнання); оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку.

Взаємовідносини ПП СТРОЙ-АРСЕНАЛ (код ЄДРПОУ 30643835) з ТОВ Білд Вікс (код за ЄДРПОУ 41250013) відбувались на підставі наступних договорів: від 30.04.2017 року №12 (підряд на виконання робіт капітального ремонту корпусу збагачення); від 30.04.2017 року №13 (підряд на виконання робіт відновлення армування рудного ходу);від 30.04.2017 року №14 (підряд на виконання робіт з капітального ремонту будівлі складу); від 30.04.2017 №15 (підряд на виконання робіт з заміни металоконструкцій вакуум фільтрів); від 30.04.2017 №16 (підряд на виконання робіт з капітального ремонту будівлі ремонтного пункту);від 30.04.2017 №17 (підряд на виконання робіт з капітального ремонту ).

На підтвердження реальності виконання умов договорів до перевірки було надано: договори; рахунки фактури; акти приймання виконаних робіт; акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядній організації; акти на використані при ремонті матеріали та повернення залишків підрядній організації; виписки банку; обігово-сальдові відомості; заявки на видачу перепусток; дозволи та ліцензії; договори про відступлення права вимоги, банківські виписки; реєстри та журнали проходження інструктажу з техніки безпеки робітниками підрядника.

Взаємовідносини ПП СТРОЙ-АРСЕНАЛ (код ЄДРПОУ 30643835) з ТОВ Екоміда (код за ЄДРПОУ 411-9238) відбувались на підставі договору поставки від 15.05.2017 року №052017 , відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар, а саме електроди ф4 мм.

На підтвердження реальності виконання умов договорів до перевірки було надано: договори; рахунки фактури; видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортну накладні, специфікації на товар, договір на відступлення права вимоги, платіжні документи, журнали оприбуткування, оборотно-сальдові відомості.

В акті перевірки підтверджено відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та оплату за товар.

Дослідивши акт перевірки та надані до суду первинні документи, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу зібраної податкової інформації або не можливості звірки контрагентів позивача. Однак, така інформація та акти не є самі по собі підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, тому що підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити, або ними були допущені порушення.

При цьому, суд звертає увагу, що отримання податковим органом податкової інформації, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентом позивача суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пункту 198.1, статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3, статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.2, ст. 198 ПК України - датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6, статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів із зазначеними вище контрагентами-постачальниками позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно виконання умов досліджуваних договорів, неправомірними, оскільки правомірність формування податкового кредиту по вказаному контрагенту підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

При цьому, суд зазначає, що в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів, зокрема податкових накладних, видаткових накладних, інших первинних документів, вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , отже податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Так, рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, видатковими накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.

Вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі виконував вимоги Податкового кодексу України та правомірно формував показники податкового кредиту по взаємовідносинам з вищенаведеними контрагентами.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

Також, відповідач не наводить в акті обставини, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки податкового органу ґрунтуються лише на даних інформаційних систем, а не аналізу суті та наслідках господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що може бути безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між позивачем та вказаними контрагентами укладено договори підряду та поставки. Крім того, на підтвердження дійсного виконання умов вказаних договорів позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, рахунків, актів виконаних робіт, платіжних доручень, бухгалтерських регістрів аналітичного та синтетичного обліку.

При цьому, контролюючим органом в акті перевірки наголошено на наявну в останнього податкову інформацію щодо контрагентів позивача, а саме наявність матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32016100110000157, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.205 КК України знаходиться справа за ознаками кримінального правопорушення №761/41859/16-к щодо реєстрації підприємства TQB Лакстайл . Допитаний ОСОБА-5 повідомив, що обставини реєстрації ТОВ Лакстайл а його ім`я йому не відомі. Причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства, відкриття банківських рахунків заперечує. Вищевикладене свідчить про використання ТОВ Лакстайл невстановленими слідством особами для прикриття незаконної діяльності, оготівкування безготівкових коштів та надання послуг підприємствам реального сектору економіки із мінімізації податкових зобов`язань та створення умов для ухилення від стати податків, шляхом безпідставного формування податкового кредиту.

ТОВ СТІКС БІЛД ГРУП є одним із контрагентів ТОВ Лакстайл . В ході відпрацювання податкових адрес підприємств-контрагентів, встановлено, що фактично за місцем реєстрації підприємство ТОВ СТІКС БІЛД ГРУП відсутнє.

Однак, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А, відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Натомість, аналіз взаємовідносин між позивачем та його контрагентами свідчить, що контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі вказаних контрагентів позивача. Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

При цьому, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами, податкової дисципліни саме у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч.2 ст.61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на викладене, суд вказує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про порушення позивачем у межах спірних правовідносин податкової дисципліни.

Також, слід зазначити, що приписами пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивач мав ділову мету, укладаючи договори з вказаними контрагентами, оскільки товари (роботи, послуги) були використані (спожиті) ним у процесі господарської діяльності.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач при здійсненні фінансово-господарських операцій з його контрагентами у спірний період діяв як добросовісний платник. При цьому, іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 9274 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення форми "Р" від 06.06.2018 року №0013821420, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 9274 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17 травня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова