Рішення

від 10.07.2019 по справі 240/7880/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/7880/19

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представника позивача Козадаєва В. С. ,

представника відповідача Петренка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт по інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради" №301 від 19.07.2012.

В обґрунтування позову зазначив, що спірне розпорядження прийнято з порушенням процедури погодження та затвердження технічної документації, оскільки була здійснена лише на підставі клопотання Добринської сільської ради, яка не є належним розпорядником земель за межами її населених пунктів. Крім того, технічна документація була подана на затвердження Володарсько-Волинській РДА, при тому, що така не була її замовником. Також, технічна документація не була погоджена необхідними органами влади, встановленими п.2 ст.186-1 ЗК. Крім того, вказує, що на сьогодні дані інвентаризації не внесені до Державного земельного кадастру, спірні земельні ділянки не сформовані як об"єкти цивільних відносин та не мають кадастрових номерів, отже такі не сформовані те не є лісогосподарськими. Помилковість віднесення вказаних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення полягає в тому, що до її складу входять переважно землі зі складом угідь, які характерні для земель сільськогосподарського призначення. З огляду на це, вважає, що спірне розпорядження прийнято з грубим порушенням вимог чинного законодавства, що вказує на його протиправність та внаслідок прийняття якого, позивач фактично позбавлений права на реалізацію отримання земельних ділянок у користування для досягнення мети задля якої створено Товариство.

Ухвалою від 10.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03.07.2019.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідачем відзиву на позову не надано.

Усною ухвалою, занесено до протоколу судового засідання від 03.07.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.07.2019.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти скасування розпорядження та задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін. дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" у вересні 2018 року звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотаннями від 19.09.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,0000 га та земельної ділянки орієнтовною площею 12,5000 га з правом передачі в оренду терміном на 14 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Іршанської об`єднаної територіальної громади Хорошівського району Житомирської області.

Листами від 27.12.2018 №Х-9740/0-7016/0/22-18 (6,0000 га) та №Х-9741/0-7017/0/22- 18 (12,5000 га) ГУ Держгеокадастр відмовило позивачу у задоволені клопотання. У листі зазначено, що відповідно інформації Відділу у Хорошівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, вказана у клопотанні земельна ділянка, згідно документації по визначенню земель, що підлягають передачі у колективну власність КСП "Іскра" Добринської сільської ради, включає наступний склад угідь, а саме перелоги - 7.35 га, пасовища - 3.8 га. заболочені землі - 1.35 га.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради, затвердженої розпорядженням голови Володарсько-Волинської РДА від 19.07.2012 року №301 дана земельна ділянка віднесена до земель лісогосподарського призначення. Однак, дані вищевказаної технічної документації щодо інвентаризації земель не внесені до Державного земельного кадастру. Відтак, зважаючи на вищевказане, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснює передачу земельних ділянок виключно сільськогосподарського призначення державної форми власності, надання Головним управлінням дозволу на розроблення проекту землеустрою із земель лісогосподарського призначення та водного фонду суперечитиме вимогам законодавства. (а.с.19-21)

Отже, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,0000 га та земельної ділянки орієнтовною площею 12,5000 га в оренду на підставі розпорядження Володарсько-Волинської РДА .

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.07.2012 Володарсько-Волинською РДА прийнято розпорядження №301 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт по інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради" .

Зазначеним розпорядженням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення робіт по інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради" та відділу Держкомзему у районі дані інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради доручено прийняти до обліку та внести в земельно-облікові та планово-картографічні матеріали.

Позивач, вважаючи таке розпорядження протиправним та таким, що позбавляє права на реалізацію отримання земельних ділянок у користування для досягнення мети задля якої створено Товариство, тому взернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Земельного Кодексу ( у редакції на виникнення спірних правовідносин) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Закон України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-ІУ (далі - Закон №858) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Статтею 1 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

За приписами ч.1 ст. 25 цього ж Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом (ст.30 Закону №858, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації №301 від 19.07.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт по інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради" затверджено технічну документацію із землеустрою по проведенню робіт земельно-кадастрової інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області та зобов`язано відділ Держкомзему у районі дані інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради прийняти до обліку та внести в земельно-облікові та планово-картографічні матеріали.

За результатами проведеної ДП "Поліськтеодезкартографія" інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради, затвердженої спірним розпорядженням, земельні ділянки, які Товариство має намір отримати в оренду, віднесені до земель лісогосподарського призначення.

Також, на підставі даних інвентаризації, на План встановлених меж землекористувань за межами населених пунктів Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, який є невід`ємною частиною Технічної документації, нанесено умовні позначення щодо вказаних земельних ділянок, а саме: земельні ділянки площею 6,0000 га та 12,5000 га відносяться до лісу АПК та перебувають у користуванні ДП "Лісгосп АПК".

В обґрунтування протиправності прийнятого розпорядження позивач посилається на порушення встановленої законом процедури погодження та затвердження технічної документації.

Суд погоджується з такими доводами, виходячи з наступного.

Як передбачено частинами першою та другою статті 35 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №513 затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (надалі - Порядок №513), який установлює вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.

Положення ч.2 п.1 1 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначають, що формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням сільських, селищних, міських рад - у межах населених пунктів райдержадміністрацій - за їх межами.

Крім того, згідно п. 2 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвентаризація земель проводиться з метою: забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок. їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою.

За приписами п. 8 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що кореспондується із приписами статті 22 Закону №858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для проведення інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Роботи з інвентаризації земель включають підготовчі, топографо-геодезичні та камеральні робити, складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній формі (пункт 12 Порядку №513, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з нормами пп. 27-30 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), технічна документація, що розробляється під час формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність (користування), подається виконавцем відповідній комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, яка в установленому порядку погоджує її або надає мотивовану відмову. Комісія розглядає технічну документацію протягом трьох тижнів з дня надходження та видає висновок про її погодження або відмову. Виконавець подає технічну документацію на затвердження замовникові, до якої у разі формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність (користування), додається висновок комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, про її погодження. Розробник подає копії матеріалів, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній формі. Відомості, отримані в результаті інвентаризації земель, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру протягом семи робочих днів після передачі копій матеріалів, отриманих в результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою.

Отже, приписами викладених вище норм законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для проведення інвентаризації земель являється, зокрема, рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Згідно матеріалів, що містяться у Технічній документації, слідує, що рішенням другої сесії VI скликання Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області від 17.12.2010 вирішено внести зміни в комплексну довгострокову програму розвитку земельних відносин та охорони земель на 2007-2015 щодо проведення в 2011 році робіт з інвентаризації земель в межах населених пунктів та передбачено кошти на інвентаризацію земель в межах населених пунктів на 2011 рік.(а.с.34)

Крім того, Добринською сільською радою також подано клопотання до ДП "Поліськгеодезкартографія" (розробник Технічної документації) про проведення робіт по розробленню технічної документації з інвентаризації земель в межах та за межами населених пунктів території сільської ради. (а.с.33)

При цьому, у відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селиш, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Вказана стаття кореспондується із ст. 19 Закону № 858 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка визначає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності.

В той же час, згідно статті 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Отже, із зазначеного чітко вбачається, що інвентаризація земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області та розроблення на її основі Технічної документації всупереч чинному на той час земельному законодавству, була здійснена на підставі лише клопотання Добринської сільської ради про проведення робіт по розробленню технічної документації з інвентаризації земель.

В той же час, Добринська сільська рада не є належним розпорядником земель за межами її населених пунктів, а отже не могла вирішувати питання щодо розпорядження такими земельними ділянками, зокрема, в частині вирішення питання щодо проведення інвентаризації земель.

Органом, який вправі надавати дозволи стосовно використання, розпорядження, виготовлення землевпорядної документації, тобто розпорядником цих земель являлась Володарсько-Волинська районна державна адміністрація.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 389/2063/16-а (2-а/З89/47/16).

Зокрема, Верховним Судом зроблено висновок, що приймати рішення про проведення інвентаризації земель має лише їх розпорядник. Проте, Добринська сільська рада не є розпорядником відносно спірних земельних ділянок за межами населених пунктів.

Згідно п. 26 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення інвентаризації земель виконавцем робіт складається технічна документація, що включає, окрім іншого рішення органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування або суду про проведення інвентаризації земель.

В той же час, в порушення вказаного, технічна документація не містить такого рішення уповноваженого органу про проведення інвентаризації земель, що підтверджує факт не прийняття рішення як такого щодо проведення інвентаризації ані Добринською сільською радою, ані Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією.

При цьому, технічна документація містить в собі лише рішення другої сесії VI скликання Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області від 17.12.2010 щодо проведення робіт з інвентаризації земель в межах населених пунктів.

Слід також звернути увагу, на той факт, що розробник технічної документації, в силу вимог пункту 28 Порядку №513 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), подає технічну документацію на затвердження замовникові.

Згідно матеріалів технічної документації, вказана документація була подана на затвердження саме Володарсько-Волинській районній державній адміністрації, при тому, що остання, як свідчать наведені вище обставини, не була її замовником, та не могла затверджувати технічну документацію, виготовлення якої не замовляла.

До того ж, у відповідності до п. 7 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року N 3613-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню комісіями з питань погодження документації із землеустрою та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації. Формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватися один раз. Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою та порядок погодження документації із землеустрою визначений статтею 186-1 ЗК України.

Так, згідно з пунктом 2 статті 186-1 ЗК України (в редакції чинній на момент затвердження Технічної документації), до повноважень Комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

До складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно- епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов`язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Із викладеного вище слідує, що затвердженню замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель передує її погодження відповідною комісією.

Технічна документація щодо інвентаризації земель за межами населених пунктів була погоджена лише відділом містобудування і архітектури та житлового комунального господарства Володарсько-Волинської районної державної адміністрації (висновок від 17.07.2012 №294) та відділом Держкомзему у Володарсько-Волинському районі Житомирської області (висновок №1143 від 02.07.2012).

При цьому, як вбачається із положень законодавства, діючого на момент погодження технічної документації, технічна документація додатково ще повинна була погоджуватися природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом, органом охорони культурної спадщини та органом лісового господарства.

Однак, всупереч нормам земельного законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, вказана документація була погоджена лише районним органом земельних ресурсів та органом містобудування і архітектури, що вказує на її незаконність.

Дані обставини свідчать про те, що оскаржуваним розпорядженням №301 була затверджена технічна документація, складена із грубим порушенням вимог чинного на той період земельного законодавства України.

Окрім іншого, заслуговує на увагу і той факт, що як вже зазначалося вище технічною документацією вказані земельні ділянки віднесені до земель лісогосподарського призначення (умовні позначення ліс АПЮ та перебувають у користуванні ДП "Лісгосп АПК".

Разом з тим, згідно інформації, наданої Дочірнім підприємством "Пулинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, земельні ділянки площею 12,5000 га та 6,000 га, що знаходяться на території Іршанської територіальної громади (за межами населеного пункту) Хорошівського району, Житомирської області, не перебувають у користу ванні ДП "Пулинський лісгосп АПК" (а.с.22-23).

Крім того, згідно п. 30 Порядку №513 відомості, отримані в результаті інвентаризації земель, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру протягом семи робочих днів після передачі копій матеріалів, отриманих в результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою.

Згідно статті 1 Закону "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-/Ч (надалі - Закон №3613-/Ч), державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковими (ч. 2 ст. 20 Закону №3613-УІ).

Об`єктами Державного земельного кадастру є, зокрема, земельні ділянки (ст. 10 Закону №3613-УІ).

Отже, у відповідності до положень Закону №3613-УІ дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі й землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну га якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтується на підставі землевпорядної документації.

Разом з тим, докази того, що на сьогодні дані інвентаризації внесені до Державного земельного кадастру відсутні. Спірні земельні ділянки не сформовані як об`єкти цивільних відносин та не мають відповідних кадастрових номерів.

З огляду на викладене, суд відмічає, що Державний земельний кадастр України не містить жодних відомостей щодо бажаних земельних ділянок, зокрема, стосовно їх належності до тієї чи іншої категорії земель.

Наведені обставини спростовують інформацію, зазначену у технічній документації, що вказані земельні ділянки є лісогосподарськими та перебувають у користуванні спеціалізованого лісогосподарського підприємства.

Згідно інформації, наданої відділом у Хорошівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, земельна ділянка площею 6,0000 га згідно документації по визначенню земель, що підлягають передачі у колективну власність КСП "Іскра" Добринської сільської ради, включає наступний склад угідь: перелоги - 0,4 га, заболочені землі - 0,8 га, землі вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю - 4,8 га; а земельна ділянка площею 12,5000 га: перелоги - 7,35 га, пасовища - 3,8 га, заболочені землі - 1,35 га.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно Додатку 4 ПЕРЕЛІК угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) до ПОРЯДКУ ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, підгрупа перелоги включають орні землі, які раніше оралися, а згодом більше року починаючи з осені не використовувалися для засіву сільськогосподарських культур і не готуються під пар; а підгрупа пасовища - сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Отже, такий склад угідь як перелоги та пасовища, які до того ж рівномірно можуть бути вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю, у відповідності до положень земельного законодавства відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

В свою чергу, згідно ст. 76 Земельного кодексу України, в редакції 1990 року, землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства.

Землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства (ст. 77 Земельного кодексу України в редакції 1990 року).

Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони. Ради народних депутатів, за погодженням з державними органами лісового господарства можуть надавати колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у володінні або користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ та організацій, для сільськогосподарських цілей.

Отже, основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, годі як, земель сільськогосподарського призначення - для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

З огляду на зазначені вище положення законодавства чітко вбачається, що землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, а землі надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей - до земель сільськогосподарського призначення.

Із вказаного слідує, що колективним сільськогосподарським підприємствам передавались у колективну власність землі сільськогосподарського призначення для здійснення ними своєї господарської діяльності - сільськогосподарського виробництва. Землі лісового фонду могли передаватися таким підприємства лише у тимчасове користування.

Аналіз норм законодавства дозволяє дійти висновку, що, так як КСП "Іскра" являлося сільськогосподарським підприємством та було суб`єктом права колективної власності на землю, то земельні ділянки, що передавались йому у власність, відносились саме до земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, земельні ділянки, загальною площею 6.0000 га і 12.5000 га в свій час були віднесені до земель сільськогосподарського призначення та передавалася у колективну власність сільськогосподарським підприємства для потреб сільського господарства.

Всупереч зазначеному ДП "Поліськгеодезкартографія" при проведенні інвентаризації земель не надало належної оцінки тим обставинам, що земельні ділянки площею 6,0000 га та 12,5000 га згідно документації по визначенню земель, що підлягають передачі у колективну власність КСП "Іскра", за складом угідь належать до земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим неправильно віднесли вказані земельні ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення.

Помилковість віднесення вказаних земельних ділянок площею 12, 5000 га та площею 6,00 га до земель лісогосподарського призначення полягає в тому, що до їх складу входять переважно земельні ділянки з складом угідь, які характерні для земель сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, встановлені в ході розгляду обставини справи та досліджені докази дають підстави для висновку, що затверджена оскаржуваним розпорядженням технічна документація складена з грубим порушенням вимог земельного законодавства , а отже таке розпорядження, як наслідок є протиправним.

При прийнятті рішення, судом враховано наступне.

Згідно приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом позовів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

В рішенні від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з мстою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага. При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Внаслідок прийняття спірного розпорядження позивач фактично позбавлений права на реалізацію отримання земельних ділянок у користування для досягнення мети, задля якої створено Товариство.

Зокрема, ТОВ "Межиріченський ГЗК" створене з метою (ціллю) здійснення підприємницької діяльності, у тому числі уточнення запасів та розробки технології збагачення ільменітових пісків краківської та Південної ділянок Межиріченського ільменітового родовища, здійснення робочого проектування, підготовки техніко-економічного обґрунтування промислового освоєння з наступним будівництвом гірничо-збагачувального комбінату і його промислової експлуатації, та одержання внаслідок цієї діяльності прибутку. Основним видом діяльності Товариства є добування руд інших кольорових металів.

З метою розробки Межирічного родовища, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України Товариству надано акт про надання гірничого відводу.

Зі змісту ст. 24 Кодексу України про надра слідує, що у користувача надр з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами виникають права та обов`язки, визначені вказаною нормою.

Зокрема, окрім іншого, користувач надр має право здійснювати на наданій йому ділянці надр комплексну розробку родовищ корисних копалин та зобов`язаний використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати раціональне, комплексне використання тощо.

Таким чином, бажані позивачем для отримання у користування земельні ділянки за надання дозволу на розроблення проекту земелеустрою щодо їх відведення звертався до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позивач, необхідні для досягнення мети, передбаченої його установчим документами.

У зв`язку з тим, що оскаржуваним розпорядженням №301 затверджено технічну документацію з інвентаризації землі, яка містить неправильне визначення категорії земель, зокрема, про отримання в оренду яких клопотав позивач, порушення порядку її затвердження, суд вважає, що спірне розпорядження прямо порушує право Товариства на отримання земельних ділянок площами 12,5000 га та 6,00 га.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи визнання відповідачем позову та встановлення факту протиправності спірного розпорядження, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Шевченка, 1-А, смт.Іршанськ, Житомирська область, 12110, код ЄДРПОУ 30597936) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Героїв України, 6, смт.Хорошів, Житомирська область, 12101, код ЄДРПОУ 04053631) "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт по інвентаризації земель за межами населених пунктів Добринської сільської ради" №301 від 19.07.2012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Героїв України, 6, смт.Хорошів, Житомирська область, 12101, код ЄДРПОУ 04053631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Шевченка, 1-А, смт.Іршанськ, Житомирська область, 12110, код ЄДРПОУ 30597936) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев"ятсот двадцять одна гривня ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 23 липня 2019 року