Ухвала

від 23.07.2019 по справі 120/2324/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

23 липня 2019 р. Справа № 120/2324/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна , розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області в особі керівника Малетича Йосифа Кириловича (код ЄДРПОУ: 39986060, адреса: вул. Островського, 3, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240)

до: Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 04325911, адреса: вул. Незалежності, 140, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна організація Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка, Томашпільського району Православної церкви України в особі керівника Качарая Олексія Ярославовича (код ЄДРПОУ: 25507533, адреса: вул. Чайковського, 13, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240)

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області в особі керівника Малетича Йосифа Кириловича (код ЄДРПОУ: 39986060, адреса: вул. Островського, 3, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240) до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 04325911, адреса: вул. Незалежності, 140, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна організація Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка, Томашпільського району Православної церкви України в особі керівника Качарая Олексія Ярославовича (код ЄДРПОУ: 25507533, адреса: вул. Чайковського, 13, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240) про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши мотиви поданого позову, встановивши предмет та суб`єктний склад, вважаю, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пункту 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Так, за правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Тобто, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.04.2019 року, індексний номер: 164334500, на будівлю храму св. Андріївський, загальною площею 470 кв.м. відносно якої існує спір, адреса: Вінницька область, Томашпільський район, смт. Вапнярка, вулиця Островського, будинок 3а , згідно номеру запису про право власності: 31274708, власником зареєстровано Релігійну громаду Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.

Рішенням виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 18 від 19.01.2006 року присвоєно св. Андрієвському храму смт. Вапнярка вуличний номер - вул. Островського, 3а. Дозволено релігійній парафії св . Андрієвського храму см. Вапнярка побудувати на території церкви по вул. Островського, 3а христильню та кухню. Зобов`язано релігійну парафію св. Андрієвського храму см. Вапнярка погодити будівництво на території церкви хрестильні та кухні з відповідними районними службами згідно чинного законодавства та замовити технічну документацію і отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 38 від 28.03.2019 року присвоєно поштову адресу об`єкту нерухомого майна будівлі храму Св. Апостола Андрія Первозваного: Вінницька область, Томашпільський район, смт. Вапнярка, вул. Островського, 3с. Пункт 1, рішення № 18 від 19.01.2006 року Про надання дозволу релігійній парафії св. Андріївського храму смт. Вапнярка на побудову на території церкви хрестильні та кухні та присвоєння вуличного номера св. Андріївського храму смт. Вапнярка , вважати таким, що втратив чинність.

Так, стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Із змісту позовної заяви встановлено, що спір у даній справі виник між юридичною особою та органом місцевого самоврядування з приводу неправомірності, на думку позивача, прийняття рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 38 від 28.03.2019 року Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна будівлі храму Св. Апостола Андрія Первозваного по вул. Островського . При цьому, вказане рішення відповідача, як випливає із наведених у позові мотивів, стосується безпосередньо майна, що належить Релігійній громаді Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, а саме будівлі храму, право власності на який зареєстроване за позивачем, оскільки скасовує попереднє рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 18 від 19.01.2006 року про присвоєння поштової адреси храму по вул. Островського, 3 а .

Проте, фактично на підставі оскаржуваного рішення, 59 сесією 8 скликання Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області прийнято рішення № 735 від 19.04.2019 року про надання третій особі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, орієнтовною площею 0,36 га, за адресою: Вінницька область, Томашпільський район, смт. Вапнярка, вулиця Островського, 3с .

Тобто, подальше оспорювання рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 38 від 28.03.2019 року може безпосередньо вплинути на майнові права третьої особи, а відтак виникає спір про право цивільне, який вирішується за правилами цивільного чи господарського (залежно від суб`єктного складу процесу), але не адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Преамбула Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Зважаючи на викладене, доходжу висновку про те, що даний спір не є публічно-правовим, а стосується приватноправових відносин. Тому, позов Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області в особі керівника Малетича Йосифа Кириловича повинен вирішуватися судами за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року по справі № 361/2965/15-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 року по справі № 813/7654/14.

Таким чином, враховуючи суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин доходжу висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 170, 243, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області в особі керівника Малетича Йосифа Кириловича (код ЄДРПОУ: 39986060, адреса: вул . Островського , 3, смт . Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240) до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 04325911, адреса: вул. Незалежності, 140, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна організація Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка, Томашпільського району Православної церкви України в особі керівника Качарая Олексія Ярославовича (код ЄДРПОУ: 25507533, адреса: вул. Чайковського, 13, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область , 24240 ) про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна