Рішення

від 24.07.2019 по справі 340/1444/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1444/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом Обласного комунального підприємства "Бібліотечний колектор" в особі голови комісії з припинення ОКП "Бібліотечний колектор" ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31.05.2019 №00000361408 та №00000371408.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 03 липня 2019 року (а.с.1).

В судове засідання, призначене на 03 липня 2019 року, представники сторін не з`явилися, подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.80).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки, ОКП "Бібліотечний колектор", починаючи з 21.10.2015, не є платником земельного податку за користування землею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що 21 жовтня 2015 року згідно з результатами проведеного ТБ "Кіровоградська універсальна товарна біржа" цільового аукціону з продажу майна (договір купівлі-продажу майна №35 від 21.10.2015) КП "Поліграфія" було продано ОСОБА_2 комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , яке перебувало на балансі комунального підприємства "Поліграфія". При цьому, зазначав, що згідно договору купівлі-продажу майна № 35 від 21.10.2015, ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі. Що, на думку позивача, у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України свідчить про наявність у останнього обов`язку щодо сплати земельного податку як землекористувача такою земельною ділянкою.

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що в ході проведення перевірки позивача, податковим органом встановлено наступні порушення: - порушення, передбачене п.270.1 ст.270, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287, п.289.1, п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України, а саме - підприємством було допущено заниження земельного податку а період з 01.01.2016 року по 26.11.2018 року на загальну суму 41 617,13 грн., в тому числі: за 2016 рік - 13 780,99 грн.; за 2017 рік - 14 607,85 грн.; за 2018рік (з 01.01.2018 по 26.11.2018) - 13 228,29 грн.; - порушення, передбачене п.49.1 ст.49, п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, а саме - в частині неподання підприємством податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік (з 01.01.2018 по 26.11.2018). Посилаючись на ст.ст.269, 270 ПК України, зазначав, що платником земельного податку за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є позивач. Оскільки, право позивача щодо постійного користування землею, загальною площею 5122,01 кв.м., по АДРЕСА_1 , припинено згідно рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання міської ради м.Кропивницького від 27.11.2018 № 2156 (а.с.55-57).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Обласне комунальне підприємство "Бібліотечний колектор" зареєстровано як юридичну особу 02.06.1994, з 03.07.2014 в стані припинення (а.с.25, 68-70)

Згідно Державного акту від 26.11.2004 І-КР в„– 000549 ОКП "Бібліотечний колектор", відповідно до рішення сесії Кіровоградської міської ради народних депутатів від 21.08.2001 №1134, було надано у постійне користування земельну ділянку, розміром 5122,01 кв. м., під розміщення підприємства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-29).

Кіровоградською обласною радою 06.06.2014 прийнято рішення №630, яким вирішено припинити юридичну особу - обласне комунальне підприємство "Бібліотечний колектор", шляхом його приєднання до комунального підприємства "Поліграфія" (а.с.30-31). У додатку до даного рішення міститься перелік майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, що підлягає відчуженню, зокрема зазначено: балансоутримувач - КП Поліграфія ; об`єкт, що підлягає відчуженню - комплекс будівель, місцезнаходження - АДРЕСА_1 (а.с.32).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 20.06.2014 №193-р утворено комісію з припинення ОКП "Бібліотечний колектор" та затверджено порядок і строки припинення вказаного підприємства (а.с.33-34).

21 жовтня 2015 року за результатами проведеного ТБ "Кіровоградська універсальна товарна біржа" цільового аукціону з продажу майна, КП Поліграфія було продано ОСОБА_2 комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , яке перебувало на балансі комунального підприємства "Поліграфія", про що свідчить копія договору купівлі продажу майна №35 від 21.10.15 (а.с.42).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , № 172372310 , 08.02.2016 Державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області зареєстровано право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 , згідно договору купівлі продажу майна №35 від 21.10.2015 (а.с.74-79).

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 16.04.2019 № 647 та на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (із відповідними змінами та доповненнями), в період з 17.04.2019 по 23.03.2019, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2016 по 23.04.2019, з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, дотриманням податкового, валютного та іншого законодавства, а також правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 23.04.2019, про що складено відповідний акт №58/11-28-14-08/20637886 від 07.05.2019 (а.с.45-52).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.270.1 ст.270, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287, п.289.1, п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України щодо допущення заниження земельного податку в період з 01.01.2016 року по 26.11.2018 року на загальну суму 41 617,13 грн., в тому числі: за 2016 рік - 13 780,99 грн.; за 2017рік - 14 607,85 грн.; за 2018рік (з 01.01.2018 по 26.11.2018) - 13 228,29 грн.;

- п.49.1 ст.49, п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України щодо неподання підприємством податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік (з 01.01.2018 по 26.11.2018).

Відповідно до змісту даного акту за період з 01.01.2016 по 23.04.2019 ОКП "Бібліотечний колектор" не подавало до контролюючих органів декларації з плати за землю, не декларувало та не сплачувало земельний податок.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 31.05.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000361408, згідно якого позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у сумі 52 021,41 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями 41617,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10404,28 грн.;

- №00000371408 від 31.05.2019, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510 грн., за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктами 271.1.1 та 277.1.2 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктом 271.2 цієї статті рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

За пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України. За статтею 378 цього Кодексу право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Тобто, фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч.3,4 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

При цьому суд зазначає, що платником податків 10.11.2017 подано заяву до міського голови щодо припинення права користування земельною ділянкою, яка використовувалася на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.11.2004 № І-КР в„–000549 на підставі договору купівлі-продажу №35 від 21.10.2015.

Рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання міської ради м.Кропивницького №2156 від 27.11.2018 , розглянувши звернення ОКП Бібліотечний колектор , вирішено припинити право користування землею.

Однак, аналіз вищезазначених норм дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 року по справі №826/8009/16, від 13.03.2019 по справі №808/8734/15, від 25.03.2019 по справі №П/811/1004/17.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , згідно договору купівлі продажу майна № 35 від 21.10.2015, був власником нежитлового приміщення - комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.02.2016, за земельну ділянку під яким, податковим органом оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано позивачу земельний податок.

При цьому, згідно вимог статей 182, 334 ЦК України та положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

За таких обставин, незважаючи на те, що ОСОБА_2 та інші ще з 2016 не зареєстрували право власності чи користування земельною ділянкою під належними їм на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов`язок зі сплати земельного податку виник у останніх з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність у позивача обов`язків щодо сплати земельного податку в період з 01.01.2016 по 26.11.2018 та подання податкових декларацій з плати за землю за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік (з 01.01.2018 по 26.11.2018), оскільки позивач в даному випадку не є користувачем земельної ділянки, а отже не є суб`єктом плати за землю.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо відсутності в його діях порушення п.270.1 ст.270, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287, п.289.1, п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України та п.49.1 ст.49, п.285.1, п.285.2 ст.285, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, та з урахуванням встановленого судом факту відсутності в діях позивача вищезазначених порушень, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 52 021,41 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн..

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм податкового законодавства, у зв`язку із чим є протиправними та підлягають скасуванню. Що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Обласного комунального підприємства "Бібліотечний колектор" (25026, м. Кропивницький, вул. Гайдара (Олега Ольжича), 44, ЄДРПОУ: 20637886) в особі голови комісії з припинення ОКП "Бібліотечний колектор" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 39393501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31 травня 2019 року №00000361408, яким Обласному комунальному підприємству "Бібліотечний колектор" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 52 021,41 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31травня 2019 року №00000371408, яким до Обласного комунального підприємства "Бібліотечний колектор" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн..

Стягнути на користь Обласного комунального підприємства "Бібліотечний колектор" (ЄДРПОУ: 20637886) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина