Рішення

від 23.07.2019 по справі 400/659/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р. № 400/659/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:приватного підприємства "Авто-Віола плюс", вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

про:визнання протиправною та скасування постанови від 16.11.2018 № МК1970/434/АВ/П/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Авто-Віола Плюс" звернулося з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі по тексту Держпраця) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу від 16.11.2018 р. № МК1970/434/АВ/П/ТД-ФС.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що інспекційне відвідування Відповідачем було проведено з порушенням процедури призначення такого виду контролю, а також саме інспекційне відвідування проведено з порушенням процедури. Окрім того, при складанні акту інспекційного відвідування 24.10.2018 року Відповідач дійшов висновків, які не відповідають фактичними обставинам, а відтак, такий Акт не може бути підставою для прийняття постанови пор накладення штрафу. Позивач зазначає, що на час проведення контрольного заходу відсутні факти допущення до роботи осіб, які не були працевлаштовані відповідно до законодавства про працю. Опис порушень в акті інспекційного відвідування не відповідає фактичній дійсності, жодного працівника, який би не був офіційно оформленим, але працював би на підприємстві Відповідача на момент інспекційного відвідування не було. Інспектори за особистим переконанням, яке ніяким чином не базується на документах підприємства Позивача, дійшли висновку, що 160 осіб у минулих періодах працювали на ПП Авто-Віола Плюс без оформлення. До таких висновків Відповідач дійшов шляхом аналізу журналів медичного огляду водіїв, що не є документацією Підприємства, ведення яких не передбачено законодавством про працю, до того ж, вони отримані в неналежний спосіб: не від посадових осіб позивача, а від Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області. Основна частина транспортних засобів, які позивач використовує для перевезення пасажирів, є орендованими з екіпажом відповідно до договорів оренди. Трудові відносини між орендодавцями та їх найманими представниками (екіпажом) будуються самостійно, без втручання позивача. У досліджених Відповідачем Журналах щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів зазначаються не тільки водії позивача, а й інших підприємств та фізичних осіб-підприємців, які здійснили такий огляд на базі позивача, та інформація в таких журналах не містить відомостей про працевлаштування водіїв узагалі, а відтак, дослідження цих журналів не є компетенцією Відповідача та призвело до хибних висновків, а як наслідок, прийняття оскаржуваної Постанови. Позивач просить скасувати Постанову про накладення штрафу.

За заявою позивача, суд Ухвалою від 20.03.2019 р., забезпечив позов шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

08.04.2019 р. відповідачем подано відзив на позов (т. 1 а. с. 97-105), де вказано, що Порядок № 295 (Порядок проведення інспекційного відвідування) є чинним, оскільки за загальним правилом постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування та не потребують реєстрації у Міністерстві юстиції. Рішення про проведення інспекційного відвідування позивача прийнято після отримання листа Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, про що видано відповідний наказ. Під час інспекційного відвідування інспекторами праці виявлено порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті від 24.10.2018 р., а саме: в період з 01.10.2018 р. по 19.10.2018 р. позивачем допущено 116 працівників до роботи без оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). У зв`язку з виявленими порушеннями на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на позивача накладено штраф.

23.04.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив (т. 1 а. с. 120-124), згідно з якою інспектор не має права проводити інспекційне відвідування, якщо на офіційному сайті Держпраці не розміщено рішення Мінсоцполітики про форми акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню. На момент інспекційного відвідування та на час розгляду справи в суді відповідні форми та перелік питань на сайті відсутні. Інспекційне відвідування підприємства позивача не могло тривати більше двох робочих днів. Перевірка дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів не відноситься до компетенції відповідача. Вказану перевірку в той же час здійснювало Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, яким порушень Ліцензійних умов не встановлено.

28.05.2019 р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а. с. 125-129), відповідно до яких у жовтні 2018 р. (місяць, в якому проводилось інспекційне відвідування) позивачем оформлено значно більше працівників, ніж у попередні місяці. Вказаними діями, на думку відповідача, позивач підтвердив необхідність оформлення водіїв, але з метою ухилення від сплати податків не робив цього раніше. Автомобільний перевізник як переможець конкурсу з перевезення пасажирів на певному маршруті повинен самостійно забезпечувати перевезення, а не заключати договори оренди з іншими суб`єктами господарювання, це є істотна умова для отримання ліцензії на перевезення після перемоги в конкурсі.

Ухвалою від 29.05.2019 р. суд закрив підготовче провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено:

Розглянувши лист Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 17.10.2018 р. відповідачем видано наказ від 17.10.2018 р. № 355 про проведення інспекційного відвідування з питань додержанням позивачем вимог законодавства про працю в термін з 18.10.2018 р. по 24.10.2018 р. (т. 1 а. с. 106-107). Інспекторам праці Скуратовській Я.О., Козявко Н.О. та Молочко Н.І . видано направлення № 710, дійсне з 18.10.2018 р. по 24.10.2018 р. (т. 1 а. с. 15).

24.10.2018 р. інспекторами праці складено акт інспекційного відвідування № МК1970/434/АВ (т. 1 а. с. 16-19).

В Акті інспекційного відвідування інспекторами зазначено про порушення підприємством ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", яке виявилося в тому що на підприємстві в період з 01.10.2018 р. по 19.10.2018 р. фактично допущено до роботи без укладання трудових договорів та відповідного повідомлення про прийняття працівників на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 116 працівників, з яких 113 виконували обов`язки водіїв, а 3 працівника виконували обов`язки на посаді "диспетчера".

16.11.2018 р. відповідачем прийнято постанову № МК1970/434/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 12956040,00 грн за допуск 116 працівників до роботи без оформлення трудових відносин (т. 1 а. с. 20-22).

Під час судового розгляду справи, виходячи з пояснень представників Відповідача та свідків, судом було з`ясовано, що до висновків, викладених в акті перевірки, інспектори прийшли шляхом аналізу журналів щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв пунктів медичного огляду, які розташовані в м. Миколаїв, вул. Вінграновського, 47 (АТП-54); м. Миколаїв вул. Будівників, 16 (ПП Митап ); м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16 (ПП Авто-Віола Плюс ); м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 18, вул. Василевського, 63, вул. Софіївська, 1 (ПП ПиК ) та журналів технічного огляду автотранспорту.

Так, інспекторами було встановлено, що в період з 01.10.2018 р. по 19.10.2018 р. фактично допущено до роботи без укладання трудових договорів та відповідного повідомлення про прийняття працівників на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 116 працівників, з яких 113 виконували обов`язки водіїв, а 3 працівника виконували обов`язки на посаді "диспетчера". В судовому засіданні представник відповідача зазначив та це відображено й у Відзиві на позовну заяву, що в жовтні 2018 р. підприємством прийнято на роботу велику кількість осіб, які через місяць звільнені з найманих посад, що дало змогу дійти висновку, що раніше ці особи працювали на підприємстві Позивача без належного оформлення трудових відносин.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме: книгою наказів Позивача, станом на час проведення інспекційного відвідування всі особи, які перелічені в Акті перевірки як такі, що не працевлаштовані, були оформлені Наказами про прийняття на роботу з повідомленням до ПФУ та ДФС. Таким чином, факт допущення Позивачем до роботи осіб без належного оформлення трудових відносин на час перевірки був відсутній.

Щодо проведення відповідачем аналізу журналів медичного огляду та журналів технічного стану автотранспорту, суд зазначає, що Відповідач дослідив документи, які не передбачені Законодавством про працю та які не містять відомостей про працевлаштування осіб. Крім того, висновки, що 116 осіб колись працювали не працевлаштованими у Позивача нічим не підтверджені та є особистим припущеннями інспекторів. Також суд критично оцінює пояснення осіб, які відібрані (датовані 09.10.2019 р.) до призначення та проведення інспекційного відвідування. Такі пояснення не можуть бути підставою для складення Акту інспекційного відвідування, яке проведене 24.10.2019 р.

Під час розгляду справи судом встановлено відсутність факту допущення Позивачем 116 осіб до роботи без працевлаштування в розумінні законодавства про правцю.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили, що працювали з ПП Авто-Віола Плюс на договірних відносинах, а саме: надали в оренду автомобілі з екіпажом (в матеріалах справи містяться договори оренди), отримували орендну плату та деякі з них ФОП використовували найману працю, але водії були працевлаштовані у ФОП та працювали на маршрутах Позивача.

Посилання Відповідача на порушення Позивачем положення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1001, та на порушення умов проведеного конкурсу на отримання маршрутних перевезень є не доцільним, оскільки до повноважень Держпраці не входить надання оцінки дотримання умов конкурсного відбору та дотримання Ліцензійного законодавства суб`єктом господарювання.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону № 877 визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 4 ст. 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються, у тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначає Порядок № 295.

За змістом п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 3 п. 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 877 визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до ст. 3 Закону № 877 зазначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

В судовому зсіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відповідач під час здійсненні інспекційного відвідування в період з 18.10.2018 р. по 24.10.2018 р. не встановив жодного факту допущення до виконання трудових обов`язків жодного працівника підприємства позивача без належного оформлення відповідно до законодавства про працю, але всупереч приписам ст. 3 Закону № 877 інспектори виклали в Акті перевірки факти власного припущення, встановили порушення Позивачем Ліцензійних умов, що ніяк не входить до їх компетенції.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена на підставі Акту інспекційного відвідування факти, викладені в якому не відповідають дійсності, спростовується факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, то Постанова належить скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 19210,00 грн (т. 1 а. с. 70-71), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов приватного підприємства "Авто-Віола Плюс" (юридична адреса: вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 30460256) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу від 16.11.2018 р. № МК1970/434/АВ/П/ТД-ФС - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 16.11.2018 р. № МК1970/434/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) судовий збір у сумі 19210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.) на користь приватного підприємства "Авто-Віола Плюс" (юридична адреса: вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 30460256).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23.07.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська