Рішення

від 24.07.2019 по справі 640/19233/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2019 року № 640/19233/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ Рось"

про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК РВ Рось" (далі - відповідач), в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК РВ Рось" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг в сумі 37 582,60 грн на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач має борг на загальну суму 37 582,60 грн, який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано, що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали для подання відзиву на позов та всіх доказів на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року направлена поштовим відправленням за місцем реєстрації відповідача, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 листопада 2018 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78018580).

Від відповідача до суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв`язку за зазначеною адресою не проживає . Оскільки вказана вище ухвала направлена за місцем реєстрації відповідача, вказаним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не вручена адресату з незалежних від суду причин.

Відповідач своїм правом на надання суду відзиву на позовну заяву не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла: по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 20 708,33 грн на підставі податкової декларації з плати за землю №9026571956 від 20 лютого 2018 року за період травень-вересень 2018 року; по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 4208,96 грн на підставі відповідної податкової декларації №9023925696 від 20 лютого 2017 року та в сумі 97785,84 грн на підставі відповідної податкової декларації №9025494483 від 19 лютого 2018 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, грошове зобов`язання визначене відповідачем у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженими.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Разом з тим, згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що залишок несплаченої пені по орендній платі з юридичних осіб становить 497,16 грн.

Крім того, судом встановлено, що заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2018 року №0023061205, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф в сумі 2 610,60 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що вказане вище податкове повідомлення-рішення відповідачем станом на час вирішення справи не оскаржено та грошове зобов`язання визначене такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем не сплачено.

В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Доказів сплати визначеної суми податкового зобов`язання у встановленому порядку до суду не надано; тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу від 16 листопада 2017 року №6475-17, яка повернулась не вручена з відміткою поштового відділення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на викладене вище, податкова вимога від 16 листопада 2017 року №6475-17 вважається врученою відповідачу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату податкового боргу у відповідному розмірі на момент вирішення спору у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судовому порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу в сумі 37 582,60 грн, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПК БВ Рось (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8 Е, код ЄДРПОУ 35309272) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 235, код ЄДРПОУ 39392109) суму податкового боргу в розмірі 37 582 (тридцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 62 копійки шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю СПК БВ Рось .

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко