Постанова

від 15.07.2019 по справі 320/5954/16-а(2-а/320/1/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2019 року м. Дніпросправа № 320/5954/16-а(2-а/320/1/19)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Новошицька О.О.,

за участю сторін (представників): адвокат позивача Юров В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2019 року у справі №320/5954/16-а(2-а/320/1/19) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, треті особи: Комунальне підприємство "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання незаконними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, треті особи: Комунальне підприємство "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, з урахуванням зміни позовних вимог, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 173 від 08.09.2016 року про звільнення території м. Мелітополя від об`єктів зовнішньої реклами, що розташовані в м. Мелітополі Запорізької області: по пр. Б. Хмельницького (навпроти будинку в„– 23) , по пр. Б. Хмельницького (навпроти будинку в„– 45) , по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти автобусної зупинки Пушкіна ) , по просп. 50-річчя Перемоги, 24, по просп. 50-річчя Перемоги (навпроти будинку в„– 15) , по просп. 50-річчя Перемоги, 31 належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ; визнання незаконними дії Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо демонтажу рекламного засобу по просп. Б. Хмельницького (навпроти будинку № 23) в м. Мелітополі Запорізької області належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та зобов`язання управління здійснити за власні кошти монтаж вказаного рекламного засобу на попереднє місце розташування за вказаною адресою. Про стягнення з відповідачів солідарно збитки спричинені незаконним демонтажем рекламного засобу в розмірі 12000 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує протиправністю оскарженого рішення відповідача, оскільки таке не ґрунтується на нормам чинного законодавства, посилання ж відповідача на затверджений Порядок розміщення об`єктів зовнішньої реклами у м. Мелітополь є неправомірним, оскільки такий не відповідає в повній мірі вимогам чинного законодавства, що підтверджується листами Державної регуляторної служби України, тощо, а дії, вчинені відповідачем щодо демонтажу в свою чергу є протиправними.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2019 року позов було задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скаргу обґрунтована тим, що судом не враховано, що оскаржене рішення прийнято з метою регулювання питання розміщення зовнішньої реклами у місті, та враховуючи наявність у позивача заборгованості з оплати за тимчасове користування місцем, таке і було прийнято. Також суд не врахував, що у відповідача - Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області відсутні повноваження монтажу/демонтажу зовнішньої реклами. Також зазначає, що позивач припинив свою підприємницьку діяльність, а тому є необґрунтовані позовні вимоги щодо монтажу на місце його зовнішньої реклами. Також зазначають, що є не спростованою обставина - заборгованості з оплати за тимчасове користування місцем для зовнішньої реклами, тощо.

В судовому засіданні представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Інші учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явились, повідомлені належним чином про день та час призначення справи до розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем в супереч норми ст. 26 Закону України Про рекламу , позивача не було повідомлено про розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу, засідання було проведено за йог відсутності, у зв`язку із чим останній був позбавлений можливості висловити свою думку з вказаного приводу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та не з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач з 31.10.1994 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, таку діяльність припинив 02.08.2018 року. (а.с.Т-2 а.с.122)

На розміщення зовнішньої реклами за місцем розташування спеціальної конструкції Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради було видано позивачу дозволи: дозвіл №30/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, 31, строком до 24.04.2018 року, дозвіл №32/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (біля автобусної зупинки Пушкіна ), строком до 24.04.2018 року, дозвіл №33/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (навпроти будинку № 15) строком до 24.04.2018 року, дозвіл №34/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп. Б. Хмельницького (навпроти будинку № 45) строком до 24.04.2018 року, дозвіл №35/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 101, строком до 24.04.2018 року, дозвіл №43/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь, просп.50-річчя Перемоги, (навпроти будинку № 23) строком до 24.04.2018 року, дозвіл №56/08 на розміщення окремо розташованого рекламного щита за адресою: м. Мелітополь , просп . 50-річчя Перемоги, строком до 15.05.2018 року (Т 1 а.с.11-18).

01 травня 2008року та 01березня 2009року між КП Комунальна власність та позивачем були укладені договори на тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальної конструкції за адресами: м. Мелітополь, просп.50-річчя Перемоги, 31; м.Мелітополь, просп.50-річчя Перемоги, (біля автобусної зупинки Пушкіна ); м.Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, (навпроти будинку №15); м.Мелітополь, просп. Б.Хмельницького (навпроти будинку №45); м.Мелітополь, вул.Ломоносова, 101; м.Мелітополь, просп.50-річчя Перемоги, (навпроти будинку №23); м.Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, які користувач розташовує у відповідності з Дозволами на розміщення зовнішньої реклами (Т1 а.с.173-187).

На час надання відповідачем таких дозволів, діяв Порядок розміщення об`єктів зовнішньої реклами в місті Мелітополі, який затверджений рішенням 19 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області V скликання від 29.08.2007 № 3/28.

Рішенням 51 сесії Мелітопольської міської ради V скликання від 30.09.2010 року№ 4/6, було внесено зміни до вищевказаного Порядку, затвердженого рішенням 19 сесії Мелітопольської міської ради V скликання від 29.08.2007 року № 3/28 та викладено його в новій редакції з додатками.

Рішенням 17 сесії Мелітопольської міської ради VI скликання від 28.12.2011 року № 3/9 було внесено зміни до рішення 19 сесії Мелітопольської міської ради V скликання від 29.08.2007 року № 3/28 Про затвердження Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі з додатками та втрату чинності рішення 51 сесії Мелітопольської міської ради V скликання від 30.09.2010 року № 4/6 з додатками до нього та викладено рішення від 29.08.2007 року в новій редакції.

Додатком 5 Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами передбачений порядок демонтажу рекламних засобів. (а.с. 189-204 Т-1)

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 224/3 від 19.12.2013 року позивачу були продовжені строки дії дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами (Т1 а.с.52-53).

15 вересня 2016 року між Управлінням комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області та позивачем була укладена додаткова угода до договору № 965 від 01.03.2009 року на тимчасове користування місцем розташування рекламної конструкції за адресою: проспект Б . Хмельницького (навпроти будинку № 23 ) в м. Мелітополі Запорізької області , користувач розташовує рекламний засіб та здійснює оплату за тимчасове користування місцем згідно умов даного договору (Т 1 а.с.112-116).

Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 08.09.2016 року № 173, було зобов`язано ФОП ОСОБА_1 звільнити територію від об`єктів зовнішньої реклами в зв`язку з нездійсненням оплати на тимчасове місце розташування рекламних засобів звільнити територію м. Мелітополя від належних йому рекламних засобів, а в разі нездійснення ним відповідних дій демонтувати їх в примусовому порядку (Т 1 а.с.9-10).

Також є не спростованою обставина щодо демонтажу зовнішньої рекламної конструкції за адресою: проспект Б. Хмельницького (навпроти будинку № 23) в м. Мелітополі Запорізької області, у відповідності до оскарженого рішення.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі Типові правила №2067).

Наявність у позивача дозволів на розміщення зовнішньої реклами за місцем розташування спеціальної конструкції, сторонами не спростовується.

Підставою для прийняття рішення виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області від 08.09.2016 року № 173, про звільнення позивачем території від об`єктів зовнішньої реклами шляхом її демонтажу в зв`язку з нездійсненням більше року оплати на тимчасове місце розташування рекламних засобів.

Відповідно до пп. 3.2. п. 3 вказаного рішення відповідача, управлінню комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області визначено провести контроль виконання рішення щодо демонтажу.

Відповідно до п. 4 вказаного рішення відповідача, управлінню житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, у разі нездійснення власником демонтажу, організувати комплекс робіт по демонтажу.

Таким чином підставою для прийняття рішення та здійснення демонтажу зовнішньої реклами було саме нездійсненням позивачем більше року оплати на тимчасове місце розташування рекламних засобів.

Проте норми Закону України Про рекламу та Типових правил №2067, не містять положень щодо порядку демонтажу зовнішньої реклами.

Саме на цю обставину і зазначала Державна регуляторна служба України виконкому Мелітопольської міської ради запорізької області щодо Додатку 5 Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами передбачений порядок демонтажу рекламних засобів.

Крім того, вказані норми не містять положень щодо звільнення території від зовнішньої реклами з підстав, визначених у оскарженому рішення відповідача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у позивача на час прийняття оскарженого рішення, були чинні дозволи на розміщення зовнішньої реклами. (а.с. 11-18 Т1)

Щодо посилання відповідача-1 на наявність заборгованості у позивача з оплати за тимчасове місце розташування рекламних засобів, колегія суддів зазначає, що вперше управління комунальної власності, повідомив позивача про наявність такого листом від 10.05.2016р., копія якого у тому числі додана до апеляційної скарги.

Пункт 32 Типових правил №2067, містить положення щодо плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, який встановлюється органами місцевого самоврядування.

Вимога про сплату такої заборгованості відповідача-2 датована 20.09.2016р., а графік погашення заборгованості підписано позивачем 23.09.2016р., тобто після прийняття оскарженого рішення.

Проте Порядок розміщення об`єктів зовнішньої реклами в місті Мелітополі не встановлював положень про звільнення території від зовнішньої реклами з підстав наявності заборгованості з оплати за тимчасове місце розташування рекламних засобів.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що виконком, зазначаючи у оскарженому рішенні, як підставу його прийняття, наявність у позивача боргу з оплати за тимчасове місце розташування рекламних засобів, не надав належних та допустимих доказів прамовомірності прийняття оскарженого рішення, а тому позовні вимоги про скасування оскарженого рішення відповідач-1 підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача - виконкому, що оскаржене рішення приймалось у відповідності до компетенції, визначеної нормами Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , колегія суддів зазначає, що позивач не зазначав як підставу скасування оскарженого рішення відповідача, прийняття такого не в межах повноважень, а тому такі доводи є помилковими.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання незаконними дії Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо демонтажу рекламного засобу по просп. Б. Хмельницького (навпроти будинку № 23) в м. Мелітополі Запорізької області належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та зобов`язання управління здійснити за власні кошти монтаж вказаного рекламного засобу на попереднє місце розташування за вказаною адресою, колегія суду вважає, що такі підлягають задоволенню частково.

Так, є не спростована обставина щодо демонтажу рекламного засобу по просп. Б. Хмельницького (навпроти будинку № 23) в м. Мелітополі Запорізької області належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Так відповідно до пп. 3.2. п. 3 вказаного рішення відповідача, Управлінню комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області провести контроль виконання рішення щодо демонтажу.

Як вже було встановлено, 15 вересня 2016 року між Управлінням комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області та позивачем була укладена додаткова угода до договору № 965 від 01.03.2009 року на тимчасове користування місцем розташування рекламної конструкції за адресою: проспект Б . Хмельницького (навпроти будинку № 23 ) в м. Мелітополі Запорізької області , користувач розташовує рекламний засіб та здійснює оплату за тимчасове користування місцем згідно умов даного договору /Т 1 а.с.112-116/.

Відповідно до підпункту 4.4.15 пункту 4 вказаного договору, саме Робочий орган (відповідно до умов договору, таким є Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області) ініціює здійснення робіт з демонтажу конструкції (а.с. 113 Т-1, на звороті), а отже саме Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області вчиняла дій, на виконання рішення від 08.09.2016р. №173 з демонтажу рекламного щита позивача.

Таким чином, оскільки колегія суду дійшла висновку, що рішення виконкому є протиправним, позовні вимоги щодо визнання дій Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо демонтажу рекламного засобу по просп. Б. Хмельницького (навпроти будинку № 23) в м. Мелітополі Запорізької області належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 також підлягають задоволенню.

Проте колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання управління здійснити за власні кошти монтаж вказаного рекламного засобу на попереднє місце розташування за вказаною адресою є необґрунтовані, оскільки позивач отримував дозволи на розміщення реклами як фізична особа підприємець, під час здійснення підприємницької діяльності, та таку діяльність припинив, правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Таким чином, як вбачається з тексту оскаржуваного судового рішення, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють дані правовідносини, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України зазначене є підставою для скасування судового рішення і прийняття нового рішення по суті позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду слід скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п.1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем при зверненні до суду також був сплачений судовий збір у сумі 1 791 грн. 40 коп., що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями. (Т-1 а.с.1-2)

На підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, позивачем надані до суду договір про надання правової допомоги від 31.05.2017 року (Т-1 а.с.160), акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги (Т-2 а.с.47), квитанція до прибуткового касового ордеру № б/н від 31.05.2017 року про сплату грошової суми у розмірі 6000 грн. за надання правової допомоги (2 а.с.46).

В апеляційній скарзі, відповідач, не наводить аргументів щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що не погоджується із стягненням судових витрат, оскільки не погоджується із судовим рішенням.

Доводів щодо не співмірності відповідачами заявлено не було.

Таким чином, враховуючи викладене, оскільки позивач надав суду належні докази про обсяг виконаних адвокатом робіт, тому є достатні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та покладення на відповідачів відшкодування зазначених судових витрат солідарно, у відповідності до вимог ч.1, ч. 4 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 315, ст. 319, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області - задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2019 року у справі №320/5954/16-а(2-а/320/1/19) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області, треті особи: Комунальне підприємство "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання незаконними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - скасувати та прийняти нове судове рішення у справі.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №173 від 08.09.2016р. Про звільнення території від об`єктів зовнішньої реклами .

Визнати незаконними дії Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області по демонтажу 15.09.2016р. рекламного щита належного ОСОБА_1 по проспекту Б.Хмельницького (навпроти будинку в„–23) в м. Мелітополь Запорізької області .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПОУ 02140811) та Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПОУ 25716739) солідарно на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору 1791,40грн (одна тисяча сімсот дев`яносто одна гривня сорок копійок) , витрати на правову допомогу у розмірі 6000грн (шість тисяч гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 липня 2019року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва