Рішення

від 02.07.2019 по справі 907/50/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

02.07.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/50/19

За позовом Фермерського господарства «Дуран-Дуран» , м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Іст» , м. Ужгород

про стягнення суми 21 278 грн. 99 коп. відсотків за користування чужими коштами (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача -

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Фермерським господарством «Дуран-Дуран» , м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Іст» , м. Ужгород про стягнення 132 178 грн. 99 коп. сплаченого авансу та 17 433 грн. 11 коп. відсотків за користування чужими коштами. Заявою б/н від 08.04.2019 року про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму 21 278 грн. 99 коп. відсотків за користування чужими коштами, оскільки відповідачем після пред`явлення позову до суду повернуто позивачу суму авансового платежу у розмірі 132 178 грн. 99 коп.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що між сторонами спору було укладено договір підряду б/н від 05.04.2018 року, відповідно до умов якого позивач здійснив передоплату вартості матеріалів на суму 132 178 грн. 99 коп. Натомість відповідач поставку необхідних для монтажних робіт матеріалів у строк обумовлений договором не здійснив, а суму попередньої оплати позивачу повернув тільки після відкриття провадження у справі. Відтак, відповідачу нараховано 21 278 грн. 99 коп. відсотків за користування чужими коштами, які позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем .

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

05.04.2018 року між Фермерським господарством «Дуран-Дуран» (надалі - замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер Іст» (надалі - підрядник, відповідач у справі) був укладений договір підряду б/н (надалі - Договір). За умовами п. 1.1. Договору підрядник зобов`язується здійснити поставку товару замовнику в асортименті та кількості, що попередньо визначена сторонами комерційною пропозицією від 06.03.2018 року, а також виконати комплекс монтажних робіт з установлення антиградової сітки на об`єкті Замовника за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оріховиця, 4 (яблуневий сад), а Замовник зобов`язується прийняти, оплатити Товар та належно виконані монтажні роботи в порядку та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 1.2. сторони погодили загальний строк поставки товару до 01.05.2018 року та присічний строк виконання підрядних робіт з монтажу антиградової сітки - не пізніше 05.05.2018 року.

Згідно пункту 3.1. Договору, загальна сума Договору визначена комерційною пропозицією від 06.03.2018 року та складається з вартості Товару в розмірі 20 492,94 Євро, що із урахуванням комерційного курсу НБУ відносно Євро на день підписання даного договору складає 660 894 грн. 94 коп., та з вартості підрядних робіт з монтажу антиградової сітки - 1 800,00 Євро, що із урахуванням комерційного курсу НБУ відносно Євро на день підписання даного договору складає 58 048 грн. 20 коп.

Відповідно до підпункту 3.2.1. пункту 3.2. Договору, Замовник здійснює оплату на наступних умовах: - в розмірі 20% вартості Товару (по ціні з урахуванням її валютного еквіваленту) протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виставлення Підрядником рахунку-фактури; - 80% вартості Товару та монтажних робіт по факту виконання роботи з встановлення згідно акту виконаних робіт. Оплата здійснюється з урахуванням валютного курсу Євро на день виставлення підрядником відповідного рахунку-фактури.

На підставі п. 3.2.2. Договору вартість монтажних робіт оплачується замовником поетапно: - 20% до початку виконання робіт (на підставі рахунку-фактури підрядника); - 80% (як остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи) здійснюється після завершення підрядником виконання монтажних робіт «під ключ» на протязі 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання двостороннього Акту приймання-передачі виконаних монтажних робіт (без зауважень щодо якості робіт).

Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № 01-03-04-18 від 03.04.2018 року позивачу, який містить в собі перерахунок різного типу матеріалів, на загальну суму 660 894 грн. 94 коп. Авансовий платіж за вказаним рахунком складає 20% від загальної ціни - 132 178 грн. 98 коп.

На виконання умов Договору, позивачем згідно платіжного доручення № 42 від 13.04.2018 року на банківський рахунок ТОВ «Мастер Іст» (відповідача у справі) перераховано грошові кошти на загальну суму 132 178 грн. 98 коп., з призначенням платежу «оплата 20% за матеріали зг.рах. № 01-03-04-18 від 03.04.2018 р. ПДВ (20%) 22 029,83 грн.» . Зазначене підтверджується також випискою/особовий рахунок ПАТ «Комінвестбанк» за 13.04.2018 року, яка містить в собі також додатково відомості про перерахування позивачем на користь відповідача оплати 20% за монтажні роботи у розмірі 11 609 грн. 64 коп. на підставі рахунку № 02-03-04-18 від 03.04.2018 року.

В ході розгляду даної справи, відповідач перерахував на рахунок позивача суму 143 788 грн. 63 коп. з призначенням платежу «возврат аванса» , що підтверджується випискою із особового рахунку позивача за 29.03.2019 року. Повернута відповідачем сума 143 788 грн. 63 коп. включає в себе 132 178 грн. 98 коп. авансу за матеріали та 11 609 грн. 64 коп. авансу за монтажні роботи. Таким чином, сума 132 178 грн. 98 коп. авансу, що була предметом позовної вимоги при поданні позовної заяви, відповідачем в ході судового розгляду справи повернута позивачу, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача 21 278 грн. 99 коп. відсотків за користування грошовими коштами.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим положеннями статті 46 ГПК України, а також статті 165 ГПК України щодо подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Суд, проаналізувавши укладений між сторонами у справі договір підряду б/н від 05.04.2018 року в цілому, дійшов висновку, що такий договір з огляду на його предмет, обсяг прав та обов`язків його сторін, містить в собі елементи різних договорів, а саме поставки та підряду.

Можливість укладення такого типу договорів прямо передбачена частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 та ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 21 278 грн. 99 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами в порядку ст. 536 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавств

За загальним правилом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано: якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 21 278 грн. 99 коп. за період з 02.05.2018 року (з дня закінчення строку поставки) по 29.03.2019 року (до дня повернення коштів попередньої оплати) (розгорнутий розрахунок міститься у матеріалах справи), з огляду на що сума 21 278 грн. 99 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 244 грн. 18 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Окрім того, частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Представник позивача, заявою б/н від 09.04.2019 року, обґрунтував понесені ним витрати у сумі 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які просить розподілити при винесені рішення по справі. Так, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги від 28.01.2019 року, яким сторони погодили перелік та попередню вартість послуг, Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 08.04.2019 року на суму 6 000 грн. та платіжним дорученням № 52 від 08.04.2019 ороку на суму 6 000 грн.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

За таких обставин, суд констатує, що розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката, співмірний зі складністю справи та виконаними ним роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому вона підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Іст» , 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, будинок 16Д (код ЄДРПОУ 41789360) на користь Фермерського господарства «Дуран-Дуран» , 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, будинок 32, квартира 17 (код ЄДРПОУ 39054965) суму 21 278 (Двадцять одна тисяча двісті сімдесят вісім гривень) грн. 99 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також суму 2 244 (Дві тисячі двісті сорок чотири гривні) грн. 18 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 000 (Шість тисяч гривень) грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 22.07.2019 року.

Суддя Пригара Л.І.