Рішення

від 01.07.2019 по справі 910/2115/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2019Справа № 910/2115/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання Зінчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Н)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 18 015,09 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: Мельник І.В.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна " (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 18 015, 09 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на підставі Договору страхування внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 водієм якого скоєно ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово", а тому позивач зазначає, що обов`язок з відшкодування збитків в межах фактичних затрат покладається на відповідача. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/2115/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20.03.2019 року.

11.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла інформація на запит суду.

Представник відповідача у судове засідання 20.03.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом у підготовчому засіданні 20.03.2019 постановлено ухвалу про оголошення перерви у зазначеній справі до 15.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 у справі № 910/2115/19 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано від Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби інформацію щодо ввезення на митну територію України транспортного засобу FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_3 та призначено підготовче засідання на 22.05.2019.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у підготовче засідання 22.05.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом у підготовчому засіданні 22.05.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі на 05.06.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у підготовче засідання 05.06.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського процесуального кодексу України від 05.06.2019 закрито підготовче засідання, розгляд справи № 910/2115/15 по суті призначений на 01.07.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2019 підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі.

Станом на 01.07.2019 від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 01.07.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частина 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Положеннями статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (інформаційний ресурс https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), місцезнаходженням відповідача є: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Н.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону була направлені копії ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 910/2115/19 від 21.02.2019, 20.03.2019, 15.04.2019, 22.05.2019, 05.06.2019 з метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, що підтверджується конвертами, які були повернуті поштовим відділенням Укрпошти з штрихкодовими ідентифікаторами № 103049537542, 0103049597804, 0103049246793, 0103050526287.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, Закон України "Про доступ до судових рішень" визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Згідно зі статтями 3, 4 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/2115/19 від 21.02.2019, 20.03.2019, 15.04.2019, 22.05.2019, 05.06.2019 були оприлюднені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 01.07.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальником) було укладено Договір комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно - правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться № PZU.015328, згідно з яким позивач взяв на себе обов`язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті ДТП транспортного засобу Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліс № АК /6225748.

16.01.2018 о 10 год 45 хв у м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Мельницька, 32 В трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/1353/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 340, 00 грн.

Внаслідок вказаної дорожньо - транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Механічні пошкодження транспортного засобу зафіксовані в Довідці про ДТП № НОМЕР_4 та в протоколі огляду колісного транспортного засобу від 17.01.2018.

ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " з заявою про настання страхового випадку по Договору страхування.

29.01.2018 позивачем складено страховий акт № UA2018011600012/L02/01 відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 18 015, 09 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" виконуючи свої зобов`язання за Договором, сплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 18 015, 09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11326 від 30.01.2018 року.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , як страхувальника, на момент ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово за полісом № АМ/1955136, за яким ліміт по майну становив 100 000 грн., а франшиза - 1000 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вартість матеріального збитку відповідно до Звіту №191452, складеним 26.01.2018 оцінювачем ОСОБА_4 складає 18 821, 77 грн., вартість відновлювального ремонту 23 115, 22 грн.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору Позивач набув право вимоги до Відповідача у сумі виплаченого страхового відшкодування в розмірі

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем надано страховий акт №UA2018011600012/L02/01 від 29.01.2018, розрахунок страхового відшкодування до страхового акту № UA2018011600012/L02/01 у розмірі 18 015, 09 грн., Звіт №191452, складеним 26.01.2018 оцінювачем ОСОБА_4

26.09.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування № 1125316, 191452 у розмірі 18 015, 09 грн.

19.10.2018 відповідач отримав заяву про страхове відшкодування № 1125316,191452 від 26.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01033236716550.

Станом на 01.07.2019 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово"

не відшкодовано збитки у розмірі 18 015, 09 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АМ/1955136 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (100 000,00 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (17 015, 09 грн.), з урахуванням того, що франшиза за полісом № АМ/1955136 дорівнює 1000, тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 17 015, 09 грн. з вирахуванням франшизи 1000 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню в сумі 17 015, 09 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Н, код ЄДРПОУ 33637321) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) страхове відшкодування у розмірі 17 015 (сімнадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 09 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн 37 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.07.2019 року.

Суддя М.Є.Літвінова