Рішення

від 11.07.2019 по справі 910/5982/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2019Справа № 910/5982/19

За позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" до Приватного підприємства "Колос" простягнення 19 667,64 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Савчук Н.А.;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Колос" про стягнення 19 667,64 грн., з яких: 17 241,67 грн. - заборгованість за оренду плату, 1287,64 грн. інфляційні втрати, 327,43 грн. 3% річних, та 451,27 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №185 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 11.06.2019.

У судовому засіданні 11.06.2019 суд ухвалив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.07.2019.

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03186, м. Київ, вул. Головка, буд. 4.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв`язку (не знаходиться).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в зв`язку з чим справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

В судовому засіданні 11.07.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 11.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.02.2010р. № 1112 "Про питання організації управління районами в м. Києві" затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Згідно переліку будинок АДРЕСА_1 передано до управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Предметом діяльності Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду міста Києва" згідно п. 2.2.1. Статуту, є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплені за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4.3. Статуту, майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 5.2.1. Статуту підприємство зобов`язано виконувати рішення власника, розпорядження Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

25.01.2016 року між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (за договором - орендодавець), приватним підприємством "Колос" (за договором - орендар) та комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва" (за договором - балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 185 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення суб`єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (ремонт взуття, годинників).

В умовах п. 2.1. договору визначено, що об`єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 81,7 кв.м, у т.ч., у підвалі - 81,7 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що орендар зобов`язаний використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в користування приміщення для розміщення суб`єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (в тому числі ремонт взуття, годинників), загальною площею 81,7 кв.м., що розташоване у підвалі будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на балансі комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди від 25.01.2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Орендна плата, згідно з п. 3.1, договору оренди № 185, встановлена в розмірі 2903,19 грн.

05.05.2016 між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 185, відповідно до якої орендна плата за період з 25.01.2016 по 14.07.2017 нараховується в розмірі 50%, а саме в розмірі 1451,60 грн.

28.09.2016 між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 185, відповідно до якої орендна плата за період з 29.07.2016 по 30.06.2017 нараховується в розмірі 50%, а саме в розмірі 1451,60 грн.

21.09.2017 між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 185, відповідно до якої орендна плата за період з 14.07.2017 по 31.10.2017 нараховується в розмірі 50%, а саме в розмірі 1451,60 грн.

Відповідно до п.3.6 орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства - Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно п. 3.7. орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість.

Як встановлено судом рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13701/18 від 11.12.2018 розірвано договір №185 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.01.2016 року, укладений між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією, приватним підприємством "Колос" та комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва". Виселено приватне підприємство "Колос" з нежилого приміщення загальною площею 81,70 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , передавши комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва".

Вказане рішення суду №910/13701/18 набрало законної сили 03.01.2019.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини встановлені в межах справи №910/13701/18 є преюдиційними для даної справи.

Судом встановлено, що 29.03.2019 Приватне підприємство Колос примусово виселено з нежитлового приміщення 81,7 кв.м., що підтверджується актом державного виконавця в межах примусового виконання рішення суду 3910/13701/18.

Орендар не своєчасно та не в повному обсязі проводив оплату, чим порушував умови Договору, що призвело до виникнення заборгованості з оренди приміщення в розмірі 17 241,67 грн. за період з січня 2018 по березень 2019 року.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3 ст. 18, п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про орендну плату державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов`язково стягується орендна плата.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Положеннями пункту 3.12 договору оренди передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така в виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству-балансоутримувачу.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати орендної плати в порядку визначеному умовами договору матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми орендної плати за період з січня 2018 року по березень 2019 року (до моменту примусового виселення відповідача з орендованого приміщення), у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача 17 241,67 грн. орендної плати.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 287,64 грн. інфляційних втрат, 327,43 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні трати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд визнав його обґрунтованим та дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 327,43 грн. та 1287,64 грн. інфляційних втрат.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 451,27 грн. пені, суд зазначає наступне.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 Закону розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" граничного розміру, та період нарахування відповідає вимогам ч.6 ст. 232 ГК України, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені за несвоєчасну оплату орендної плати повністю у розмірі 451,27 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Колос" (03110, м. Київ, вул. А. Головка, 4, ідентифікаційний код 25567340) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 17 241 (сімнадцять тисяч двісті сорок одну) грн. 67 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. 64 коп., 3% річних в розмірі 327 (триста двадцять сім) грн. 43 коп., пеню в розмірі 451 (чотириста п`ятдесят одну) грн. 27 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.07.2019

Суддя І.І. Борисенко