Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/5880/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/5880/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/5880/19

за позовом Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР Констракшн"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

07 травня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (позивач) надійшла позовна заява № 01-09/420 від 25.04.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР Констракшн" (відповідач) про стягнення попередньої оплати за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року у розмірі 60 570,60 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот сімдесят гривень 60 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року, зокрема, не виконав попередньо оплачені позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 року у справі № 910/5880/19 позовну заяву № 01-09/420 від 25.04.2019 року Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР Констракшн" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Комунальному підприємству "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Комунальному підприємству "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 3, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103050134818 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 року у справі № 910/5880/19 вручено уповноваженому представнику позивача - 15.05.2019 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 20.05.2019 року (включно).

21 травня 2019 року через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради надійшло клопотання № 01-09/595 від 17.05.2019 року "Про долучення документів до матеріалів справи" (вказане клопотання направлене засобами поштового зв`язку 17.05.2019 року, що підтверджується накладною № 8606500764044, тобто подані до суду у встановлений строк).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5880/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВР Констракшн" за адресою: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 27.06.2019 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті за закінченням встановленого строку зберігання - 25.06.2019 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 23.05.2019 року у справі № 910/5880/19 є 25.06.2019 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 10.07.2019 року (включно).

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.05.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2017 року між Комунальним підприємством "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВР Констракшн" (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 04-09/42 НБ (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт по посиленню плити перекриття по б. Шевченко, 9/39 у м. Авдіївка.

В п. 2.1. договору визначено, що вартість договору визначається згідно кошторисної документації і на момент укладання договору складає 201 902,00 грн.

За умовами п. 4.3. договору на протязі 10 банківських днів з початку дії цього договору визначеного пунктом 11.1. договору замовник перераховує підряднику попередню оплату на виконання робіт у розмірі 30% від договірної ціни зазначеної в п. 2.1. договору, що становить 60 570,60 грн. з ПДВ, згідно порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповують за бюджетні кошти .

Згідно з п. 8.1.23. договору підрядник зобов`язаний надати звіт замовнику про використання отриманої передоплати в термін не пізніше одного місяця з дня отримання коштів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 60 570,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 25.05.2017 року (копія міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи слідує, що 12.07.2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 04-14/38 від 11.07.2017 року про надання звіту про попередню оплату за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року. Вказане поштове відправлення з претензією не було отримане відповідачем, що підтверджується відміткою у довідці відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання на конверті, в якому направлялася зазначена претензія.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 01-09/089 від 01.02.2018 року про повернення отриманих коштів за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року. Однак, поштове відправлення з вимогою не було отримане відповідачем, що підтверджується відміткою у довідці відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання на конверті, в якому направлялася зазначена вимога.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не надано звіт про використання попередньої оплати, суму попередньої оплати не повернуто, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року у розмірі 60 570,60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 875 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Суд зазначає, що згідно аналізу положень законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Умови договору щодо проведення попередньої оплати (авансу) узгоджуються з цими положення законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №910/10931/17.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Як вже було встановлено судом вище, позивач на виконання умов договору підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 60 570,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 25.05.2017 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.07.2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 04-14/38 від 11.07.2017 року про надання звіту про попередню оплату за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року, втім зазначена претензія не була отримана відповідачем, що підтверджується відміткою у довідці відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання на конверті, в якому направлялася зазначена претензія.

02.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 01-09/089 від 01.02.2018 року про повернення отриманих коштів за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року. Вказана вимога не була отримана відповідачем, що підтверджується відміткою у довідці відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання на конверті, в якому вона направлялася.

Оскільки, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 570,60 грн. попередньої оплати за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 року встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР Констракшн" (код ЄДРПОУ 38264745, адреса: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2) на користь Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (код ЄДРПОУ 32270664, адреса: 86060, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 3) грошові кошти: попередньої оплати за договором підряду № 04-09/42 НБ від 18.05.2017 року - 60 570,60 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот сімдесят гривень 60 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.07.2019р.

Суддя О.В. Котков