Постанова

від 24.07.2019 по справі 140/812/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6284/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судових засідань Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УА Брук до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування наказу,

суддя(і) у І інстанції Смокович В.І.,

час ухвалення рішення 10 год 41 хв,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 07 травня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю УА Брук (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнання протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС) № 970 від 13 березня 2019 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 140/812/19 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено правомірності підстав для включення ТОВ до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на березень 2019 року шляхом його коригування (перенесення перевірки із жовтня 2019 року). Тому прийняття у подальшому на основі таких змін оскаржуваного наказу було здійснено всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано та без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для його винесення і наказ № 970 від 13 березня 2019 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук є протиправним та підлягає скасуванню.

У апеляційній скарзі ГУ ДФС просить зазначене судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ у повному обсязі. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції є передчасними. Прийняттю наказу про проведення планової перевірки платника податків передує його включення до плану-графіка на відповідний рік (у даному випадку внесення змін до плану-графіка). Судом скасовано наказ про проведення перевірки, однак не скасовано ні плану-графіка перевірок у відповідній частині, ні змін до нього, на виконання яких і було прийнято оскаржуваний платником податків документ. Окрім того, не було визнано протиправними дії ГУ ДФС чи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) щодо коригування плану-графіка.

За результатом розгляду справи контролюючий орган фактично позбавлений можливості здійснити перевірку платника податків не лише у березні цього року, але й у жовтні, адже лишається не скасованими зміни до плану-графіка проведення планових перевірок, згідно з якими контрольний захід відносно ТОВ перенесено на березень цього року.

Коригування плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на березень 2019 року було затверджено 07 березня 2019 року ДФС. Відповідний план-графік було розміщено (оприлюднено) на веб-сайті ДФС 11 березня 2019 року і він є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. При цьому включення платника податків до плану-графіка планових перевірок на 2019 рік позивачем не заперечувалося.

ТОВ подало апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ГУ ДФС, у якому погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає вимоги апелянта безпідставними.

Представник ГУ ДФС у судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ у повному обсязі.

Представник ТОВ у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта. Просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДФС у грудні 2018 року, ТОВ було включене у графік перевірок на жовтень 2019 року.

07 березня 2019 року ДФС було затверджено план-графік Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з урахуванням коригування на березень 2019 року , який оприлюднено 11 березня 2019 року, відповідно до якого ТОВ включене у графік перевірок на березень 2019 року.

Начальником ГУ ДФС 13 березня 2019 року було видано наказ № 970 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук , відповідно до якого тривалість перевірки позивача становить 10 робочих днів; період діяльності, який підлягає перевірці, - з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

Заступником начальника ГУ ДФС сформовано повідомлення № 294 від 13 березня 2019 року, яким до відома ТОВ доводиться, що з 26 березня 2019 року буде проводитись документальна планова перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Зазначені наказ і повідомлення 15 березня 2019 року ГУ ДФС були направлені поштовим зв`язком на адресу позивача та вручені йому 19 березня 2019.

Із наказом ГУ ДФС № 970 від 13 березня 2019 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук ТОВ не погодилося і звернулося дог адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ не заперечується саме право ГУ ДФС на виконання приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків та включати позивача у план-графік проведення планових документальних перевірок на підставі пункту 77.1 статті 77 ПК.

Відповідно до приписів пункт 77.1 статті 77 ПК документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Приписами пункту 77.2 статті 77 ПК встановлено, що порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 77.4. статті 77 ПК про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 751/27196, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 серпня 2016 року № 723 (далі - Порядок № 524).

Відповідно до положень пункту 1 Розділу I Загальні положення Порядку № 524 Річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Пунктом 2 Розділу I Загальні положення Порядку № 524 передбачено, що формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах III - V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційних систем Державної фіскальної служби України.

Згідно із приписами пункту 3 Розділу I Загальні положення Порядку № 524 проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядок відбору до плану-графіка платників податків - юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів Порядку № 256 формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

При формуванні річного плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у грудні 2018 року ДФС було оприлюднено на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових перевірок платників податків на 2019 рік, у якому ТОВ було включене до графіку перевірок на жовтень 2019 року.

Разом із тим, за результатом коригування плану-графіка на 2019 рік, опублікованого 11 березня 2019 року, відбулося включення позивача до графіку перевірок на березень 2019 року, тобто на 7 місяців швидше. Наказ ГУ ДФС № 970 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук прийнято 13 березня 2019 року.

На переконання апеляційного суду, значне зміщення ГУ ДФС 11 березня 2019 року часу документальної планової виїзної перевірки ТОВ із жовтня на березень 2019 року негативно вплинуло на права та охоронювані законом інтереси ТОВ, оскільки позбавило його реальної можливості належним чином скорегувати свої дії щодо підготовки до такої перевірки у встановлений законом спосіб.

Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів дотримання встановленої Порядком № 256 процедури корегування плану-графіка на 2019 рік засобами інформаційних систем ДФС, а також обґрунтування об`єктивної необхідності такого корегування щодо ТОВ.

Щодо обраного позивачем способу захисту свого права, апеляційний суд звертає увагу на те, що визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДФС № 970 від 13 березня 2019 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук не суперечить приписам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, про що вірно зазначив суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що при вирішенні заявлених ТОВ позовних вимог суд першої інстанції був вправі давати правову оцінку правомірності підстав прийняття такого рішення відповідачем без визнання протиправними і скасування інших рішень суб`єктів владних повноважень, що виходили за межі позовних вимог товариства, зазначених у позовній заяві.

Посилання апелянта на неможливість виконання органом доходів і зборів внаслідок прийняття судом першої інстанції вказаного рішення своїх повноважень, на думку апеляційного суду, є безпідставними з огляду на можливість здійснення коригування плану-графіка перевірок на підставі приписів Порядку № 256.

Водночас суд апеляційної інстанції також враховує те, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Окрім того, у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Одночасно апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що оскаржуваний ТОВ наказ ГУ ДФС № 970 від 13 березня 2019 року не відповідає критеріям, передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 140/812/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук Р. Б. Хобор Постанова у повному обсязі складена 24 липня 2019 року.