Рішення

від 18.07.2019 по справі 905/966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2019 Справа № 905/966/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Биковій Я.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» м.Слов`янськ, Донецька область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМІНБУД» , смт. Біленьке, м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення попередньої оплати в сумі 43680,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» м.Слов`янськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМІНБУД» , смт. Біленьке, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення попередньої оплати в сумі 43680,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на не повернення відповідачем грошових коштів, перерахованих позивачем згідно платіжних доручень №47 від 04.05.2018 у сумі 11340,00грн., №51 від 05.05.2018 у сумі 21000,00грн., №57 від 11.05.2018 у сумі 11340,00грн., в якості передплати за виготовлення та поставку продукції на виконання усної домовленості,.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 530, 611, 693 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав наступні документи: рахунки на оплату №6 від 03.05.2018, №7 від 04.05.2018; платіжні доручення №47 від 04.05.2018, №51 від 05.05.2018, №57 від 11.05.2018; лист №20/09-1 від 20.09.2018 та докази його направлення; статутні документи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №905/966/19 передано на розгляд судді Левшиній Я.О.

Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито провадження у справі 905/966/19; постановлено справу №905/966/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 19.06.2019.

13.06.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову частково заперечив, а саме в частині стягнення 22680,00грн., посилаючись на укладення між сторонами письмового договору на цю суму та повне виконання сторонами своїх зобов`язань за ним, на підтвердження надав відповідні докази. Також, просив стягнути з відповідача судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу).

Ухвалою суду від 19.06.2019 відкладено розгляд справи на 18.07.2019.

05.07.2019 позивач надав клопотання від 24.06.2019 про розгляд справи без присутності представника позивача за наявними в справі доказами.

05.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява від 24.06.2019 про зменшення позовних вимог, у якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21000,00грн та вирішити питання розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №30/18 від 23.10.2018 від 21.06.2019 та квитанцію №53 від 21.06.2019.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового зсідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару, тощо).

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач може реалізувати своє право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог лише до початку розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у справі №905/966/19 було відкрите 03.06.2019, а відтак на підставі приписів ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи по суті розпочався 19.06.2019, отже заява позивача про зменшення позовних вимог, яка була здана до установи поштового зв`язку 26.06.2019, подана з порушенням визначеного Господарським процесуальним кодексом України строку та після початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим судом до розгляду не приймається.

17.07.2019 на електрону адресу суду від відповідача надійшли пояснення від 17.07.2019.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису. Усі процесуальні документи, які надаються до суду електронною поштою повинні бути скріпленні електронним цифровим підписом, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» .

Проте, вказаний електронний документ не відповідає вимогам вказаної норми закону, а тому, таке звернення не підлягає оцінки судом в порядку Господарського процесуального законодавства України.

Представники сторін в судове засідання 18.07.2019 не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом, 03.05.2018 між сторонами укладений письмовий договір №17, за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов`язання з надання послуг - виготовлення виробів із металу (металеве кільце каркасу буронабивної палі d320 ф8мм) у кількості 1260 штук за ціною 18 грн. за одиницю виробу (п. 1.1 договору).

Загальна сума за договором складає 22680,00грн. (п. 1.2 договору).

Виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг - виготовлення виробів із металу, а саме металеві кільця каркасу буронабивної палі d320 ф8мм у кількості 1260 штук (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору замовник зобов`язується перерахувати 50% передплати від загальної суми договору до початку оголошених робіт на розрахунковий рахунок виконавця. Останні 50% суми договору перераховуються по завершенню оголошених робіт, згідно актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 (п. 5.1 договору).

Як зазначає позивач, сторони в усній формі домовились про виготовлення виробів з металу та їх поставку, у зв`язку з чим відповідачем були виставлені рахунки №6 від 03.05.2018 на суму 22680,00грн. та №7 від 04.05.2018 на суму 42000,00грн.

04.05.2019 позивач здійснив перерахунок 50% передплати в сумі 11340,00грн. за виготовлення виробів із металу згідно рахунку №6 від 03.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №47 від 04.05.02019.

05.05.2018 позивач здійснив 50% попередньої оплати в сумі 21000,00грн. за борти фундаментні згідно рахунку №7 від 04.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №51 від 05.05.2018.

11.05.2018 між ТОВ «СЛАВБУД КОМПАНІ» та ТОВ «КРАМІНБУД» складений та підписаний акт надання послуг №6, відповідно до змісту якого виконавцем були виконані роботи (надані такі послуги) з виготовлення металевого кільця каркасу буронабивної палі d320мм, ф8мм у кількості 1260 шт., ціна 18,00грн., сума 22680,00грн.

На виконання п. 4.1 договору, враховуючи акт виконаних робіт №6 від 11.05.2018, позивач сплатив відповідачу останні 50% від загальної вартості робіт (за виготовлення виробів з металу) за рахунком №6, що підтверджується платіжним дорученням №57 від 11.05.2018.

21.09.2018 позивач направив відповідачу вимогу №20/09-1 від 20.09.2018, в якій повідомив про необхідність поставити оплачений товар у семиденний строк з дня отримання даної вимоги; в разі не поставки просив повернути суму передоплати 43680,00грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 26.09.2018, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте не виконана.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача попередньої оплати у розмірі 43680,00грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед умовами договору, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вже було встановлено судом, 03.05.2018 між сторонами укладений письмовий договір №17, за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов`язання з надання послуг - виготовлення виробів із металу (металеве кільце каркасу буронабивної палі d320 ф8мм) у кількості 1260 штук за ціною 18 грн. за одиницю виробу на загальну суму 22680,00грн.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 ЦК України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 03.05.2019 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №6 від 03.05.2018 на суму 22680,00грн. на підставі договору №17 від 03.05.2018.

Позивач здійснив 50% передоплати за рахунком на оплату №6 від 03.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №47 від 04.05.2018 на суму 11340,00грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором №17 від 03.05.2018 з виготовлення металевого кільця каркасу буронабивної палі d320мм, ф8мм у кількості 1260 шт. виконав належним чином, що підтверджується актом надання послуг №6 від 11.05.2018 на суму 22680,00грн. В свою чергу позивач виконав зобов`язання з оплати останніх 50% вартості послуг відповідно до п. 4.1 договору, що підтверджується платіжним дорученням №57 від 11.05.2018 на суму 11340,00грн.

Тобто, сторони виконали свої зобов`язання за договором №17 від 03.05.2018 в повному обсязі.

Отже, вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати, здійсненої за рахунком №6 від 03.05.2018 в розмірі 22680,00грн. є безпідставними та необґрунтованими, а обставини, на які посилається позивач в цій частині позовних вимог спростовуються матеріалами справи.

Крім того, судом встановлено, що сторони домовились про поставку товару (болт фунтаментний, тип 1, квиконання 1, ГОСТ 24379.1-80 М42*1350 у кількості 24 шт., за ціною 980,00грн.; болт фунтаментний, тип 1, квиконання 1, ГОСТ 24379.1-80 М30*1050 у кількості 60 шт., за ціною 284,00грн.; болт фунтаментний, тип 1, квиконання 1, ГОСТ 24379.1-80 М16*610 у кількості 16 шт., за ціною 90,00грн.) на загальну суму 42000,00грн.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу визначено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За вимогами частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату товару №7 від 04.05.2018.

За правовою природою виставлені відповідачем рахунки - є пропозицією укласти договір, який в установлені строки не був відкликаний оферантом.

Виходячи з приписів статті 641 Цивільного кодексу України правові наслідки оферти пов`язуються не з самим фактом її здійснення оферантом, а з фактом її отримання іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (у даному випадку перерахування передоплати), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Тобто, позивач своїми конклюдентними діями щодо здійснення передоплати за рахунком №7 від 04.05.2018 у сумі 21000,00грн. підтвердив укладання договору у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

При цьому, відповідач не зробив дії, направлені на відкликання своєї пропозиції укласти договір, що кореспондується з приписами статті 641 Цивільного кодексу України.

Таким чином, між сторонами відбулось укладення договору у спрощений спосіб відповідно до вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу 50% передоплати за рахунком №7 від 04.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №51 від 05.05.2018 на суму 21000,00грн.

За приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив 21.09.2018 відповідачу вимогу №20/09-1 від 20.09.2018, в якій повідомив про необхідність поставити оплачений товар у семиденний строк з дня отримання даної вимоги або повернути попередню оплату. Вказана вимога була отримана 26.09.2018 представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишена відповідачем без задоволення.

З огляду на наведені норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача передоплати у розмірі 21000,00грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6840,00грн.

На підтвердження надав: попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на суму 6840,00грн.; договір про надання професійної правничої допомоги від 23.10.2018 з додатком; акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №30/18 від 23.10.2018 від 21.06.2019 та квитанцію №53 від 21.06.2019.

23.10.2018 між адвокатом Майтак М.М. та ТОВ СЛАВБУДКОМПАНІ укладений договір про надання професійної правничої допомоги, згідно якого адвокат зобов`язався надати клієнту таку правничу допомогу: здійснювати правовий супровід та представництво клієнта в господарському суді Донецької області у господарській справі за позовом про стягнення коштів.

За надану правничу допомогу за п. 1.1 даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, що визначається в додатках до даного договору на підставі актів виконаних робіт, узгоджених сторонами (п. 5.1 договору).

Згідно наданого позивачем акту приймання-передачі наданих послуг від 21.06.2019 адвокатом Майтак М.М. були надані наступні послуги: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції по справі - 960,50грн.; пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 960,50грн.; складання позовної заяви - 1920,00грн.; ознайомлення та аналіз відзиву на позову заяву - 960,50грн.; складання заяви про зменшення позовних вимог - 500,00грн.;складання інших заяв з процесуальних питань (розгляд без участі) - 300,00грн., всього 5601,50грн.

Суд зазначає, що адвокатом Майтак М.М. необґрунтовано заявлено до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в частині 500,00грн. за складання заяви про зменшення позовних вимог, оскільки, по-перше, така заява була подана з порушенням встановленого процесуальним законодавством строку, по друге, зменшення позовних вимог було зумовлено заявленням завідомо безпідставних вимог в частині стягнення попередньої оплати в сумі 22680,00грн., оскільки позивач об`єктивно був обізнаний про існування договору №17 від 03.05.2018 та повне його виконання сторонами.

Таким чином, обґрунтованими та підтвердженими актом наданих послуг є витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 5101,00грн.

Відповідач також просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження судових витрат позивач надав: розрахунок вартості послуг адвоката на суму 12000,00грн.; договір про надання професійної правничої допомоги від 07.06.2019 з додатком; акт приймання -передачі наданих послуг від 12.06.2019; квитанцію №4 від 10.06.2019 на суму 12000,00грн.

07.06.2019 між адвокатом Сильченко О.В. та ТОВ Крамінбуд укладений договір про надання професійної правничої допомоги, згідно якого адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу, а саме в інтересах клієнта: надати консультації, підготувати процесуальні документи (запити, заяви, клопотання, відзив тощо), представляти його інтереси при розгляді справи за позовом ТОВ Славбудкомпані до клієнта про стягнення суми 43680,00грн. у суді першої інстанції, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги в строки та порядку, передбаченому цим договором (п. 1.1 договору).

Згідно п.5.1 договору за надання правничої допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі , що визначається в додатках та актах виконаних робіт до цього договору, узгоджених сторонами.

Згідно п.п. 1, 2 додатку до договору від 07.06.2019 сторони узгодили, що за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1 договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 12000,00грн. Строк внесення гонорару до 10.07.2019.

Згідно квитанції №4 від 10.06.2019 відповідачем сплачено адвокату Сильченко О.В. 12000,00грн.

Згідно наданого відповідачем розрахунку судових витрат, адвокатом витрачено 13 годин 30 хвилин, а саме:

07.06.2019 - вивчення позовної заяви ТОВ Славбуд компані у справі №905/966/19 (2 години); складання відзиву на позовну заяву ТОВ Славбуд компані (2 години); формування пакету документів із виготовленням відповідних копій документів для направлення відповідачу (0,25 години); формування пакету документів із виготовленням відповідних копій документів для направлення в господарський суд Донецької області (0,25 години);

12.06.2019 - направлення відзиву до позовної заяви відповідачу (0,5 години); направлення відзиву до позовної заяви Донецької області (0,5 години);

19.06.2019 - час, витрачений на проїзд за маршрутом м. Слов`янськ - м. Харків в судове засідання (очікуваний час) (3 години 30 хвилин); представництво інтересів ТОВ Крамінбуд в судовому засіданні (очікуваний час) (1 година); час, витрачений на проїзд за маршрутом м. Харків - м. Слов`янськ в судове засідання (очікуваний час) (3 години 30 хвилин).

Суд зазначає, що в приведений вище розрахунок включено час, витрачений на проїзд за маршрутом м.Слов`янськ - м. Харків в судове засідання, яке відбулось 19.06.2019, та в зворотньому напрямку, а також представництво інтересів ТОВ Крамінбуд в судовому засіданні 19.06.2019, однак представник відповідача не був присутній в жодному судовому засіданні.

Разом з тим, 12.06.2019 відповідачем та адвокатом Сильченко О.В. підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 6000,00грн.

Таким чином, обґрунтованими та підтвердженими актом наданих послуг є витрати у розмірі 6000,00грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , статтею 6 якого визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно витягів з Єдиного реєстру адвокатів України Майтак М.М. має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2990 від 05.11.2015, ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3664 від 24.11.2010.

Згідно ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

.Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими понесені судові витрати позивачем - у розмірі 5101,00грн., відповідачем - у розмірі 6000,00грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» м.Слов`янськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМІНБУД» , смт. Біленьке, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення попередньої оплати в сумі 43680,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМІНБУД» (84318, Донецька обл., місто Краматорськ, селище міського типу Біленьке, вул. Айвазовського, будинок 23; ЄДРПОУ 41410798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» (84100, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Світлодарська, будинок 5, офіс 5 Б; ЄДРПОУ 41316934) попередню оплату в сумі 21000,00грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 923,56грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2452,40грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» (84100, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Світлодарська, будинок 5, офіс 5 Б; ЄДРПОУ 41316934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМІНБУД» (84318, Донецька обл., місто Краматорськ, селище міського типу Біленьке, вул. Айвазовського, будинок 23; ЄДРПОУ 41410798) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3115,38грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 24.07.2019.

Суддя Я.О. Левшина