Рішення

від 10.07.2019 по справі 910/3016/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2019Справа № 910/3016/19

За позовомАкціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстуран" 2. ОСОБА_1 простягнення 396910,63 грн солідарно

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники сторін не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексуран" та ОСОБА_1 396910,63 грн, з яких: 310939,96 грн заборгованості за кредитом, 46796,46 грн заборгованості за відсотками та 39174,21 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексуран" як позичальником умов укладеного з позивачем договору від 22.07.2016 за послугою "Кредитний ліміт" в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором було забезпечено порукою за договором поруки №P1520325444826985705 від 06.03.2018, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 відкрито провадження у справі №910/3016/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2019; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 10.04.2019 було оголошено перерву до 15.05.2019. Сторонам направлено виклик у судове засідання 15.05.2019 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

15.05.2019 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшла заява, в якій останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши, зокрема, про те, що визначена банком сума заборгованості за кредитом не відповідає дійсності та складає 153668,44 грн.

У підготовчому засіданні 15.05.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.06.2019.

05.06.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надішли письмові пояснення по суті спору та заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019.

Представник позивача в судове засідання 10.07.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про проведення судового засідання 10.07.2019 позивач був повідомлений належним чином. У судовому засіданні 15.05.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а 05.06.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачі у судове засідання 10.07.2019 своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не повідомили, про проведення судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Незважаючи на неявку представників сторін у судове засідання 10.07.2019, приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2013 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексуран" (відповідач - 1, клієнт, позичальник) про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач, банк) було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

09.07.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексуран" підписало заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови).

За допомогою інтернет-клієнт-банкінгу 22.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тексуран" подало заяву про встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Заява на відкриття рахунку від 09.07.2013, заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2014 та заява про встановлення кредитного ліміту від 22.05.2016 разом складають договір банківського обслуговування (надалі - договір), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Тексуран" взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно вимог ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до п.3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому "Умов та правил надання банківських послуг". Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими "Умовами та правилами надання банківських послуг", Клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно та до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів (п.3.2.1.1.11 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.2.2.2 Умов клієнт зобов`язаний сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3..2.1.4.3.

Клієнт зобов`язується виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.1.11 (п.3.2.1.2.2.2 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1 Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно умов п. 3.2.1.5.7 Умов термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

За твердженням позивача, внаслідок порушення зазначених умов обслуговування кредитних лімітів, у відповідача-1 станом 08.02.2019 існує непогашена заборгованості у розмірі 396910,63 грн, з яких: 310939,96 грн заборгованості за кредитом; 46796,46 грн заборгованості за відсотками; 39174,21 грн пені.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, банк просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 310939,96 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 03.10.2018 по 08.02.2019 у розмірі 46796,46 грн, а також пеню за період з 19.11.2018 по 08.02.2019 на суму 39174,21 грн.

Укладений між позивачем та відповідачем-1 договір є договором кредиту, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Тексуран" кредитний ліміт у сумі 405000,00 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 .

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже вказувалось судом, за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно та до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів (п.3.2.1.1.11 Умов).

Клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.1.11 (п.3.2.1.2.2.2 Умов).

Таким чином враховуючи приписи ст.530 Цивільного кодексу України та погоджений умовами договору банківського обслуговування №б/н від 22.07.2016 строк виконання грошового зобов`язання відповідачем-1 по погашенню кредиту, суд приходить до висновку, що такий строк настав.

Проте, як свідчать матеріали справи, у відповідача-1 станом на 08.02.2019 у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань в частині повернення кредитних коштів у визначений строк, виникла заборгованість за кредитом у розмірі 310939,96 грн.

При цьому суд відхиляє твердження відповідача-1 про те, що позивачем невірно визначено суму заборгованості за кредитом, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексуран" не надано суду належних та допустимих доказів (платіжних документів про перерахування суми боргу, виписок банку, тощо), які б спростували доводи позивача, а надана відповідачем-1 картка рахунку 311: рахунок НОМЕР_1 , посвідчена печаткою відповідача-1 за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 не є таким доказом.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 310939,96 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Також позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 03.10.2018 по 08.02.2019 у розмірі 46796,46 грн.

У відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.3.2.1.2.2.2 Умов клієнт зобов`язаний сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3.

Таким чином п.п.3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов сторони погодили порядок, розмір та умови нарахування відсотків.

Суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, дійшов висновку про те, що розрахунок нарахованих за період з 03.10.2018 по 08.02.2019 відсотків правильний, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 46796,46 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів пеню, нараховану за період з 19.11.2018 по 08.02.2019 на суму 39174,21 грн за порушення зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач-1 обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача-1 є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З п.п.3.2.1.5.1 та 3.2.1.5.4 Умов вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен день прострочення) та визначено строк такого нарахування (протягом 15 років).

Перевіривши розрахунок пені, поданий позивачем, суд визнав його обґрунтованим, а суму пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором такою, що підлягає стягненню за період з 19.11.2018 по 08.02.2019 на суму 39174,21 грн.

Разом з тим, 06.03.2018 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №P1520325444826985705 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексуран" (божником) зобов`язань за договорами приєднання, у тому числі за договором.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань, у тому числі за договором, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п.1.2 договору поруки).

Відповідно до п.1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що сторони взаємно домовилися, що порука за договором припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2" цей договір поруки припиняє свою дію.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст.554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів солідарного грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 396910,63 грн, з яких: 310939,96 грн заборгованості за кредитом, 46796,46 грн заборгованості за відсотками та 39174,21 грн пені.

Частинами 1 та 2 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний розмір заборгованості відповідачами не спростовано, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачами обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість їх звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексуран" та ОСОБА_1 про стягнення 396910,63 грн, з яких: 310939,96 грн заборгованості за кредитом, 46796,46 грн заборгованості за відсотками та 39174,21 грн пені є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 5953,66 грн покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексуран" (04074, м.Київ, вул.Вишгородська, будинок 28/1, ідентифікаційний код 38511086) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 310939 (триста десять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 96 коп., 46796 (сорок шість тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 46 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 39174 (тридцять дев`ять тисяч сто сімдесят чотири) грн 21коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексуран" (04074, м.Київ, вул.Вишгородська, будинок 28/1, ідентифікаційний код 38511086) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 2976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 83 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 2976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 83 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.07.2019

Суддя Ю.М. Смирнова