Рішення

від 05.07.2019 по справі 476/287/19

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/287/19

Провадження № 2/476/160/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2019 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Безкровної А.С.

представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Боки Л.М., Українець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Вінада-Агро" про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

02.04.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Вінада-Агро" про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги мотивує тим, що у 2012 року між ним та відповідачем укладено договір оренди належної йому земельної ділянки площею 6,44 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, строком на 49 років. Під час укладення вищевказаного договору оренди землі вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо розміру орендної плати, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час укладення договору складала 69531,81 грн., тобто 3500 грн., порядку та строків розрахунку по орендній платі. Проте, відповідач свої зобов`язання щодо строків і порядку виплати орендної плати за вищевказаним договором виконував неналежним чином, що призвело до систематичної несплати орендної плати протягом багатьох років.

Посилаючись на те, що відповідачем істотно порушено норми діючого законодавства, умови укладеного між ними договору оренди землі та допущено систематичну несплату орендної плати, враховуючи строки позовної давності, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати орендної плати за 2016-2018 роки у розмірі 29346,21 грн., пеню у розмір 4274,74 грн., 3% річних у розмірі 1100,46 грн., розірвати вищевказаний договір оренди землі та стягнути з відповідача всі судові витрати по справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав вказаних в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки, в рахунок орендної плати за весь час оренди земельної ділянки, належної позивачу, йому наперед сплачено 16000 грн., що підтверджується розпискою від 24.12.2009 року та відповідно свідчить про відсутність заборгованості. Крім того, вони не погоджуються з розрахунками заборгованості, наданими представником позивача, оскільки при її визначенні взято нормативну грошову оцінку земельної ділянки з врахуванням індексів інфляції, що на їхню думку є невірним. Також вважають, що зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не тягне за собою автоматичної зміни умов договору щодо розміру орендної плати. Враховуючи вищевикладене, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13, 15 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі. Змістом цього договору є права та обов`язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки площею 6,44 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 14.04.2006 року (а. с. 4).

У 2012 року між сторонами укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 надав вказану земельну ділянку у строкове платне користування строком на 49 років ПСП "Вінада-Агро" (а. с. 6-8).

10.05.2012 року вказаний договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему у Єланецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №482308234000436 (а. с. 6-7).

Відповідно до п.п. 5, 8, 9, 11, 13 договору, договір укладено строком на 49 років. Орендна плата вноситься орендарем до 01.11 кожного року у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час укладення договору становила 69531,81 грн., тобто 3500 грн. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,05% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Звертаючись до суду з даним позовом у квітні 2019 року позивач посилався на те, що відповідач допустив систематичну несплату орендної плати та з урахування строків позовної давності просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з виплати орендної плати за 2016-2018 роки у розмірі 29346,21 грн. (9782,07 грн.*3 роки), при цьому для визначення щорічного розміру необхідної до сплати орендної плати позивачем взято нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019 рік, що становить 195641,43 грн. (195641,43 грн. *0,05) (а. с. 9).

Проте, з розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої представником позивача у судовому засіданні, слідує, що з урахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки землі 3,2 та 4,796 та коефіцієнту ріллі 1,756 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у 2012 році становила 69531,81 грн., у 2013 році - 117945,43 грн., у 2014 році - 117945,43 грн., у 2015 році - 117945,43 грн., у 2016 році - 117945,43 грн., у 2017 році - 176770,72 грн., у 2018 році - 176770,72 грн. (а. с. 82).

Відповідно до п. 292-1.1 Податкового Кодексу України нормативно-грошова оцінка сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), визначається з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового звітного року, відповідно до порядку визначеного даним кодексом.

Доводи представника відповідача про необхідність обчислення розміру щорічної орендної плати із нормативної грошової оцінки в 69531,81 грн., яка була визначена станом на 2012 рік, тобто без врахування коефіцієнту індексації грошової оцінки земельної ділянки суд не приймає до уваги.

Так, п. 10 Договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без врахування індексу інфляції, який застосовується згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з наступними змінами, і є показником, що характеризує зростання або падіння рівня цін на товари та послуги.

Проте, для визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки застосовується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки визначений на даний час- 4,796 та коефіцієнт ріллі-1,756, які є є відмінними від індексу інфляції.

Суд також не може погодитися з розрахунками позивача неведеними в позовній заяві та вважає, що розмір орендної плати повинен складати: за 2012 рік - 69531,81 грн.*5%=3500 грн., за 2013 рік - 117945,43 грн.*5%=5897,27 грн., за 2014 рік - 117945,43 грн.*5%=5897,27 грн., за 2015 рік - 117945,43 грн.*5%=5897,27 грн., за 2016 рік - 117945,43 грн.*5%=5897,27 грн., за 2017 рік - 176770,72 грн.*5%=8838,54 грн., за 2018 рік - 176770,72 грн.*5%=8838,54 грн.

Положеннями ст.ст. 24 і 25 Закону України Про оренду землі передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі , розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до положень статті 22 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

На спростування доводів позивача та його представника щодо систематичної несплати орендної плати представниками відповідача надано розписку, складену позивачем 24.12.2009 року, з якої слідує, що позивачем отримано у рахунок орендної плати від керівника ПСП "Вінада-Агро" ОСОБА_3 . кошти у сумі 16000 грн. (а. с. 32). З огляду на викладене, представники відповідача вважають, що виплачена позивачу сума у розмірі 16000 грн. є платою за користування належною йому земельною ділянкою за весь період оренди, тобто за всі 49 років.

Факт отримання позивачем вказаним коштів у ході судового розгляду також визнаний його представником. Суд вважає, що сплата орендарем орендної плати наперед не суперечить ні умовам договору оренди, який не містить з цього приводу заборони, ні актам цивільного законодавства ст.ст.531,762 ЦК, ст.93 ЗК, ст.21 Закону України Про оренду землі . Проте, не може взяти до уваги доводи представників відповідача про сплату позивачу орендної плати за весь строк оренди у повному розмірі, оскільки, виходячи із вищевказаних розрахунків розміру орендної плати за кожен рік, здійснених судом, вбачається, що вказана сума є належною сплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою позивача лише протягом 2012-2014 років та частково протягом 2015 року (16000 грн.=3500грн.+5897,27грн.+5897,27 грн.+705,46 грн.).

Належних доказів на підтвердження сплати позивачу орендної плати за користування його земельною ділянкою протягом 2016-2018 років до суду не надано. У ході судового розгляду даний факт також не знайшов свого підтвердження. Тому суд вважає доведеними аргументи позивача та його представника щодо існування заборгованості з виплати орендної плати за 2016-2018 роки. Розмір заборгованості за вказаний період складає 23574,35 грн. (5897,27 грн.+ 8838,54 грн. + 8838,54 грн.).

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,05% несплаченої суми за кожен день прострочення у розмір 4274,74 грн. та 3% річних у розмірі 1100,46 грн.

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, визначеного в договорі оренди, не сплативши орендну плату у повному розмірі, то позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача 3% річних від простроченої суми заборгованості також підлягають задоволенню.

Таким чином, розмір 3% річних за 2016 рік складає 427,03 грн. ((5897,27 грн. * 0,03%)/365 днів * 881 день прострочення), за 2017 рік - 374,85 грн. ((8838,54*0,03%)/365 днів * 516 днів прострочення), за 2018 рік - 109,70 грн. ((8838,54 * 0,03%)/365 днів * 151 день прострочення). Всього загальна сума 3% річних за період 2016-2018 роки, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 911,58 грн.

Що стосується визначення розміру пені, то суд враховує, що відповідно пункту 13 договору оренди сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,05% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 4302,31 грн. пені , з розрахунку: за 2016 рік - 1076,25 грн.((5897,27грн.*0,05)/100*365), за 2017 рік - 1613,03 грн. ((8838,54*0,05)/100*365), за 2018 рік -1613,03 грн. ((8838,54*0,05)/100*365).

З урахуванням викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивача всього підлягають стягненню 28788,24 грн.

Беручи до уваги порушення відповідачем порядку, умов та строків сплати орендної плати, внаслідок чого виникла її систематична несплата, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, позивач просить розірвати вищевказаний договір оренди землі без номеру та дати укладення.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачений ст.ст.24 і 25 цього Закону України та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до п. д ч.1 ст.141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

За змістом статей 1,13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Суд вважає, що несплата орендної плати протягом 2016-2018 років є істотним порушенням відповідачем умов вищевказаного договору оренди земельної ділянки, що свідчить про порушення прав позивача, неналежне виконання обов`язків щодо сплати орендної плати і може бути кваліфікована як винна поведінка щодо невиконання зобов`язань, про що зазначається у ст. ст. 30, 32 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушених прав позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про розірвання договору оренди землі від без номера та дати, зареєстрований у відділі Держкомзему у Єланецькому району, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 10.05.2012 року за №482308234000436.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на його користь усіх судових витрат по справі.

Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу ним надано орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 13) та квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.03.2019 року (а. с. 14), із яких слідує, що позивачем сплачено 8744,50 грн. в рахунок витрат на правничу допомогу, з яких: 960,50 грн. - зустріч, консультація клієнта, узгодження правової політики (1 год.), 960,50 грн. - збір доказів (1 год.), 1921 грн. - ознайомлення представника із судовою практикою (2 год.), 1921 грн. - підготовка позовної заяви (2 год.), 960,50 грн. - підготовка адвокатського запиту (1 год.), 100 грн. - роздруківка позову, копіювання документів, які долучаються до позову, 1921 грн. - представництво та захист інтересів позивача у суді (2 год.).

Вказаний розрахунок витрат на правничу допомогу суд вважає обґрунтованим, співмірним складності справи, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог 7996,85 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1405,40 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Вінада-Агро" про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Вінада-Агро" (код ЄДРПОУ 32937902) на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати орендної плати протягом 2016-2018 років за договором оренди землі без номеру та дати, зареєстрованим у відділі Держкомзему у Єланецькому районі, про що у Державному реєстрі земель 10.05.2012 року вчинено запис за №482308234000436, у розмірі 23574 (двадцяти трьох тисяч п`ятисот семидесяти чотирьох) грн. 35 коп. , пені у розмірі 4302 (чотири тисячі триста двох) грн. 31 коп. , 3% річних у розмірі 911 (дев`ятисот одинадцяти) грн. 58 коп . , а всього - 28788 (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп.

Розірвати договір оренди землі без номеру та дати, укладений між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Вінада-Агро", зареєстрований у відділі Держкомзему у Єланецькому району, про що у Державному реєстрі земель 10.05.2012 року вчинено запис за №482308234000436.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Вінада-Агро" (код ЄДРПОУ 32937902) на користь ОСОБА_2 1405 (тисячу чотириста п`ять) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 7996 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 85 коп. в рахунок витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 15.07.2019 року.

Суддя Н.В.Чернякова