Рішення

від 24.07.2019 по справі 911/1286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1286/19

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 911/1286/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лекора Груп , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ ,

с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району

про стягнення 15 368,42 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекора Груп" (надалі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом (вх. № 1338/19 від 22.05.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ (надалі - відповідач) про стягнення 15 368,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати отриманого від позивача за період з 23.11.2016 по 09.11.2017 товару (пісок, щебінь) в сумі 15 368,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі № 911/1286/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи норми п. 4 ч. 4 ст. 247 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, у позові позивач просив суд розглядати спір за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін позивачем подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та встановлено строк для подання заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 27.05.2019 направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату подання позовної заяви та відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 27.05.2019 отримано відповідачем 06.06.2019, що підтверджується підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи).

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.06.2019 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача, а саме змінено зареєстроване місцезнаходження відповідача на: 08131, Київська область АДРЕСА_1 район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, АДРЕСА_2 . Державна реєстрацію зміни місцезнаходження відповідача відбулась після направлення позовної заяви до суду, відкриття провадження у справі № 911/1286/19 ухвалою суду від 27.05.2019 та отримання вказаної ухвали суду відповідачем 06.06.2019.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на підставі накладних № РН-0006182 від 23.11.2016 на суму 6 900,00 грн., № РН-0006183 від 23.11.2016 на суму 5 740,55 грн., № РН-0006263 від 25.11.2016 на суму 3 450,00 грн., № РН-0006264 від 25.11.2016 на суму 3 725,00 грн., № РН-0006265 від 25.11.2016 на суму 39 423,50 грн., № РН-0006638 від 12.12.2016 на суму 16 833,15 грн., № РН-0006639 від 12.12.2016 на суму 3 768,75 грн., № РН-0006665 від 13.12.2016 на суму 7 413,75 грн., № РН-0006736 від 16.12.2016 на суму 16 601,90 грн., № РН-0006822 від 21.12.2016 на суму 5 485,25 грн., № РН-0006823 від 21.12.2016 на суму 5 688,15 грн., № РН-0006824 від 21.12.2016 на суму 4 350,00 грн., № РН-0006920 від 26.12.2016 на суму 11 181,40 грн., № РН-0006964 від 27.12.2016 на суму 11 375,65 грн., № РН-0000316 від 15.02.2017 на суму 6 439,40 грн., № РН-0000511 від 01.03.2017 на суму 12 236,20 грн., № РН-0000597 від 07.03.2017 на суму 5 887,60 грн., № РН-0000598 від 07.03.2017 на суму 6 024,95 грн., № РН-0000599 від 07.03.2017 на суму 4 612,80 грн., № РН-0000631 від 09.03.2017 на суму 5 699,00 грн., № РН-0000688 від 11.03.2017 на суму 11 487,36 грн., № РН-0000689 від 11.03.2017 на суму 9 916,90 грн., № РН-0000732 від 14.03.2017 на суму 12 359,72 грн., № РН-0000733 від 14.03.2017 на суму 5 986,00 грн., № РН-0000734 від 14.03.2017 на суму 5 994,20 грн., № РН-0000735 від 14.03.2017 на суму 14 030,60 грн., № РН-0000767 від 15.03.2017 на суму 6 088,50 грн., № РН-00009609 від 23.03.2017 на суму 11 695,80 грн., № РН-0001126 від 29.03.2017 на суму 5 824,74 грн., № РН-0001127 від 29.03.2017 на суму 6 160,56 грн., № РН-0001128 від 29.03.2017 на суму 6 068,00 грн., № РН-0001129 від 29.03.2017 на суму 6 129,50 грн., № РН-0001130 від 29.03.2017 на суму 4 583,35 грн., № РН-0001233 від 01.04.2017 на суму 12 147,20 грн., № РН-0001310 від 05.04.2017 на суму 6 389,80 грн., № РН-0001376 від 07.04.2017 на суму 12 511,20 грн., № РН-0001804 від 26.04.2017 на суму 4 913,00 грн., № РН-0002202 від 11.05.2017 на суму 12 263,68 грн., № РН-0002203 від 11.05.2017 на суму 31 841,50 грн., № РН-0002204 від 11.05.2017 на суму 19 111,35 грн., № РН-0002205 від 11.05.2017 на суму 5 349,90 грн., № РН-0002206 від 11.05.2017 на суму 14 400,00 грн., № РН-0002478 від 19.05.2017 на суму 14 400,00 грн., № РН-0002519 від 20.05.2017 на суму 6 169,28 грн., № РН-0002520 від 20.05.2017 на суму 6 207,05 грн., № РН-0002521 від 20.05.2017 на суму 18 930,75 грн., № РН-0003121 від 07.06.2017 на суму 10 000,00 грн., № РН-0003170 від 08.06.2017 на суму 5 000,00 грн., № РН-0006539 від 08.09.2017 на суму 17 455,38 грн., № РН-0006749 від 13.09.2017 на суму 18 816,80 грн., № РН-0006750 від 13.09.2017 на суму 12 844,10 грн., № РН-0006751 від 13.09.2017 на суму 4 800,00 грн., № РН-0006851 від 15.09.2017 на суму 4 800,00 грн., № РН-0006910 від 16.09.2017 на суму 4 800,00 грн., № РН-0006911 від 16.09.2017 на суму 5 009,90 грн., № РН-0007005 від 19.09.2017 на суму 6 136,10 грн., № РН-0007006 від 19.09.2017 на суму 4 800,00 грн., № РН-0007057 від 20.09.2017 на суму 6 140,40 грн., № РН-0007058 від 20.09.2017 на суму 12 369,76 грн., № РН-0008404 від 18.10.2017 на суму 13 054,80 грн., № РН-0008469 від 19.10.2017 на суму 13 340,80 грн., № РН-0008583 від 21.10.2017 на суму 5 238,00 грн., № РН-0008706 від 24.10.2017 на суму 6 884,50 грн., № РН-0008763 від 25.10.2017 на суму 7 203,00 грн., № РН-0008829 від 26.10.2017 на суму 13 092,80 грн., № РН-0009130 від 01.11.2017 на суму 5 274,00 грн., № РН-0009239 від 03.11.2017 на суму 12 973,40 грн., № РН-0009297 від 04.11.2017 на суму 14 501,55 грн., № РН-0009387 від 07.11.2017 на суму 5 225,40 грн., № РН-0009522 від 09.11.2017 на суму 4 800,00 грн., на загальну суму 668 357,63 грн.

Зазначені накладні підписані представниками позивача та відповідача, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

Проте, вартість переданого позивачем, на підставі вказаних накладних товару, сплачена відповідачем на суму 652 989,21 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно статті 205 ЦК України, правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією-вимогою вих. № 1005 від 03.04.2019, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 03.04.2019, описом вкладення та накладною від 03.04.2019, в якій запропонував, протягом десяти днів від дня пред`явлення вимоги, перерахувати суму заборгованості за поставлений товару в розмірі 15 368,42 грн.

Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач відзиву на позов не надав, доказів оплати товару або контррозрахунку заборгованості не надав, не спростував наявність заборгованості перед позивачем в сумі 15 368,42 грн. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та не спростований відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасної оплати отриманого, на підставі накладних, товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 15 368,42 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Позивач зазначає про понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 700,00 грн. з розрахунку 950,00 грн. за годину роботи адвоката та просить суд покласти вказані судові витрати на відпоідача.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони , зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20.05.2019, укладений між адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем та ТОВ Лекора Груп ( клієнт ), звіт від 17.07.2019 про виконання доручення за договором про надання правової допомоги та квитанцію до прибуткового касового ордера № 3/7 від 15.07.2019 про сплату позивачем адвокату 5 700,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені позивачем, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ (08131, Київська область, Києво-Святошинськй район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 1, код ЄДРПОУ 39296673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лекора Груп (02095, м. Київ, вул. Урлівська, 1/8, кв. 3, код ЄДРПОУ 38834140) 15 368 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 42 коп. заборгованості, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору та 5 700 (п`ять тисяч сімсот) грн . 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 24.07.2019.

Суддя О.О. Христенко