Рішення

від 22.07.2019 по справі 917/1522/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.19 Справа № 917/1522/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Олійник Н. І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок"

до Фізичної особи - підприємця Беркунової Раїси Григорівни

про стягнення 27400,80 грн.

За участю представників:

від позивача: Кражан В. Ф.; від відповідача: Яковенко Г. М.

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" до Фізичної особи - підприємця Беркунової Раїси Григорівни про стягнення 27400,80 грн. згідно договору утримання торгівельного місця № 99 від 28.12.2010р. та договору утримання торгівельного місця № 33 від 04.08.2017р. та договору №33 від 04.08.2017р., у тому числі 8820,00 грн. боргу з орендної плати, 18580,80 грн. пені.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договорів не сплатила плату за утримання торгових місць №6 та № 7 за період липень - жовтень 2018 року.

Відповідач у відзиві (вхід. № 10 від 02.01.2019р.) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що відповідні кошти нею були сплачені; інші види платежів, що не передбачені договором, орендарем не вносяться; у договорі розмір плати не визначався, не вказано чи повинна оплата проводитись за кожен день торгівлі чи за квадратний метр; сторонами був погоджений додаток до договору, в якому встановлено за одне торгове місце до сплати підлягає 5,60 грн. (у тому числі розмір орендної плати - 3,10 грн. за утримання одного торгового місця та 2,50 грн. - ринкового збору); (а.с.32-33).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 615 від 22.01.2019р.) зазначив, що торговим місцем вважається місце за прилавком критого чи відкритого столу на ринку розміром один погонний метр, а також погонний метр фронту палатки, обладнаного місця без палатки; згідно умов договору відповідач брала зобов`язання сплачувати плату за утримання торгового місця не пізніше 25-30 числа поточного місяця; тарифи на послуги ринку встановлюються адміністрацією ринку (а.с.45-46).

Відповідач в поясненнях (вхід. № 3831 від 15.04.2019р.) повідомила, що за період липень - жовтень 2018 вона повинна була сплатити 588,00 грн. (із розрахунку 5,60 грн. за один день торгівлі); ці кошти нею були сплачені 18.02.2019; рахунки на оплату послуг вона не отримувала; додаток до договору з розрахунком вартості послуг їй не надсилався та нею не підписувався.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2018р. даний позов був переданий на розгляд судді Геті Н. Г. (а.с.29).

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 10.12.2018 відкрито провадження у справі № 917/1522/18, призначено справу до розгляду в підготовче засідання у порядку загального позовного провадження, встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалами від 10.01.2019р. та від 05.02.2019р. суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 05.02.2019р. (а.с. 43-44, 62-63).

Згідно розпорядження від 15.02.2019р. № 86 про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019р. справа передана на розгляд судді Безрук Т.М.

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 18.02.2019 прийнято справу до провадження, призначено справу до розгляду в підготовче засідання у порядку загального позовного провадження, встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.03.2019 Беркунова Раїса Григорівна припинила підприємницьку діяльність про, що державним реєстратором внесено до вказаного Реєстру запис № 2587006004001878 від 28.12.2018р. про припинення підприємницької діяльності (а.с.90-91).

Вказаний запис було внесено вже після відкриття провадження у даній справі.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Отже, з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо після подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2018 р. № 14-144цс18 у справі № 338/180/17, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

У справі № 917/1522/18 позовні вимоги заявлені з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за договором утримання торгівельного місця № 99 від 28.12.2010р. та договору утримання торгівельного місця № 33 від 04.08.2017р. Вказані договори укладалися між позивачем та фізичною особою - підприємцем Беркуновою Раїсою Григорівною .

Додані до позову інші докази також містять посилання на те, що у спірних відносинах Беркунова Раїса Григорівна виступала як фізична особа - підприємець.

Враховуючи, що на дату відкриття провадження у даній справі відповідач мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, а також що вказані договори укладені між позивачем та Беркуновою Раїсою Григорівною саме як фізичною особою-підприємцем, спірні правовідносини пов`язані безпосередньо з підприємницькою діяльністю останньої, тому спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Ухвалою від 19.03.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 16.04.2019р. Розгляд справи призначений на 16.04.2019р. не відбувся в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою суду від 22.05.2019р. розгляд справи призначений на 18.06.2019р.

Ухвалою від 18.06.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.07.2019.

Про час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями від 21.06.2019р. та розпискою представників від 18.06.2019.

В судовому засіданні 22.07.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Підприємством Миргородської РСС "Центральний ринок" та Фізичною особою - підприємцем Беркуновою Раїсою Григорівною (відповідачем) був укладений договір утримання торгівельного місця № 99 від 28.12.2010р. (далі - Договір № 99 від 28.12.2010р.; а.с.11-13).

За умовами цього договору сторони домовилися про таке:

- предметом договору є земельна ділянка, виділена для утримання торговельного місця № 7 загальною площею 16 кв.м., що розташоване на території ринку ПМРСС "Центральний ринок" м. Миргород, вул. Воскресінська, 6 та, надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торгівельної діяльності (п.1 Договору);

- орендар набуває права користування торгівельним місцем з дня підписання договору (п.4 Договору);

- орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за утримання торгового місця (п.8 Договору);

- орендодавець зобов`язаний у разі реорганізації орендаря до припинення строку дії договору правонаступник зобов`язаний виконувати умови цього договору до припинення строку дії цього договору (п.6 Договору);

- плата обчислюється на підставі розрахунку згідно з додатком та вноситься передоплата в касу підприємства не пізніше 25-30 числа поточного місяця. Оплата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря (п.11 Договору);

- інші види платежів, не передбачені у договорі орендарем не вносяться (п.12 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством (п.14 Договору);

- договір укладено строком на 60 місяців та діє з 28.12.2010року до 28.12.2014р. включно (п.16 Договору);

- договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися місцем для торгівлі після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця (п.17 Договору);

- договір підлягає автоматичному продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору (п.18 Договору);

- зміни та доповнення до договору вносяться за взаємною згодою сторін і оформляються шляхом укладення додаткової письмової угоди. Зміни та доповнення, оформляються шляхом укладення додаткової письмової угоди. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.21 Договору);

- зміни тарифів на оренді і послуги, р/збір в додатку до договору не може бути підставою для розірвання цього договору (п. 23 Договору).

В Додатку до договору № 99 від 28.12.2010р. сторони уточнили вартість послуг за 1 торгове місце, а саме: утримання торгівельного місця - 3,10 грн. ринковий збір - 2,50 грн. Всього вартість послуг становить 5,60 грн. (а.с.13).

Згідно ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки, після 28.12.2014р. (після закінчення строку дії договору) заперечень з боку позивача щодо його продовження не було, то відповідно до п.17 та п.18 цього договору він автоматично продовжив свою дію на той самий строк (тобто на 4 роки, до 28.12.2018р.) і на тих самих умовах.

Підприємством Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" було прийнято наказ від 18.05.2017 року № 44 "Про зміну назви підприємства", яким перейменовано вказане Підприємство в Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" (а.с.110).

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок", затвердженого загальними зборами учасників № 1 від 20.06.2017 року, дане Товариство є правонаступником прав та зобов`язань Підприємства Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок". (а.с.107-109).

Згідно даних витягу від 19.03.2019 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.05.2017р. до цього Реєстру було внесено запис про припинення юридичної особи - Підприємства Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" (ідентифікаційний код 01561887) в результаті реорганізації. Правонаступником цього Підприємства зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" (ідентифікаційний код 01561887), тобто позивач.

Отже, позивач є правонаступником Підприємства Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" за правами та обов`язками, що витікають з договору №99 від 28.12.2010р.

Також, між позивачем та відповідачем був укладений договір утримання торгівельного місця від 04.08.2017р. № 33 (а.с.14-15; далі договір № 33 від 04.08.2017р.).

За умовами договору № 33 від 04.08.2017 сторони домовились про наступне:

- предметом договору є земельна ділянка, виділена для утримання торговельного місця № 6 загальною площею 12 кв. м., що розташоване на території ринку ПМРСС "Центральний ринок" м. Миргород, вул. Воскресінська, 6, та, надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торгівельної діяльності (п.1 Договору);

- орендар набуває права користування торгівельним місцем з дня підписання договору (п.4 Договору);

- орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за утримання торгового місця (п.8 Договору);

-плата обчислюється на підставі розрахунку згідно з додатком та вноситься передоплата в касу підприємства не пізніше 25-30 числа поточного місяця. Оплата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря (п.10 Договору);

- інші види платежів, не передбачені у договорі, орендарем не вносяться (п.11 Договору);

- за порушення терміну перерахування коштів, орендар сплачує пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожний день просрочки (п.15 Договору);

- договір укладено строком на 24 місяці та діє з 04.08.2017року до 04.08.2019р. включно (п.16 Договору).

Визначений в пункті 10 договору № 33 від 04.08.2017 додаток з розрахунком плати за користування торгівельним місцем сторони в установленому законному порядку не уклали.

02.08.2018р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити борг за липень та серпень 2018р. та зазначив, що заперечує про продовження договору (а.с.16-17).

В постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-113гс11 викладено правову позицію про те, що за змістом Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. № 57/188/84/105 (що діяли на час виникнення спірних правовідносин) договори, укладені між адміністрацією ринку і суб`єктами підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю, є за своєю правовою природою договорами оренди (найму) торгових площ.

Згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Оскільки у претензії 02.08.2018 було заявлено про наявність боргу лише за 2 місяці (липень та серпень 2018), то згідно з вимогами ч. 1 ст.782 ЦК України у позивача станом на 02.08.2018 не настало право для відмови від договору.

Листом від 26.09.2018р. позивач вимагав відповідача звільнити торгівельні місця № 6 та № 7 та повністю провести розрахунок за договорами (а.с.23).

Як свідчить подане позивачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, лист від 26.09.2018р. був вручений відповідачу 27.09.2018р. (а.с.20).

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Судом також враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 26 листопада 2012 р. у справі № 3-54гс12, про те, що за положеннями статті 629 та частини другої статті 795 ЦК України вимоги про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання договору оренди є правомірними.

Позивач у позові посилається на те, що відповідач не сплатила плату за торгівельні місця за період липень 2018 - жовтень 2018р.

Відповідач не надала суду жодних документальних доказів звільнення орендованих торгівельних місць та передачі їх позивачу. У позові відповідач не заперечує факту зайняття нею в період липень 2018 - жовтень 2018р. спірних торгівельних місць. Натомість, в додаткових поясненнях від 11.04.2019р. відповідач зазначила свій розрахунок належних до сплати платежів за користування торгівельними місцями за період липень 2018 - жовтень 2018р. (а.с.96).

Позивач у позові посилається на те, що відповідач за період липень 2018 - жовтень 2018 заборгувала 5040,00 грн. - за договором № 99 від 28.12.2018р. за торгівельне місце № 7, а за договором № 33 від 04.08.2017р. за торгівельне місце № 6 - 3780,00 грн. (розрахунок - а.с.111).

При цьому позивач посилається на те, що розмір плати ним було встановлено своїми наказами.

Так, в наказі ТОВ "Підприємство Миргородської РСС "Центральний ринок" № 91 від 29.11.2017р. "Про встановлення граничних розмірів плати за послуги" затверджено розмір плати на утримання в належному стані одного торгового місця площею 1 погонний метр, або 2 метри квадратних, за один день торгівлі на рівні 5,50 грн. з 1 січня 2018р. (а.с.49).

В наказі ТОВ "Підприємство Миргородської РСС "Центральний ринок" № 26 від 23.01.2018р. "Про встановлення граничних розмірів плати за послуги" затверджено тарифи на послуги за один день торгівлі в гривнях відповідно кожного виду послуг у м`ясному, молочному відділах, у відділах "Птиця", "Мед", а також тарифи на послуги ринку за один день торгівлі з одного торгового місця площею 1 погонний метр, або 2 метри квадратних, за один день торгівлі з 1 лютого 2018р., зокрема, згідно додатку до наказу - розмір плати на утримання одного торгового місця на рівні 6,00 грн. (а.с.51-52).

Згідно ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п.21 Договорів вказано, що зміни та доповнення до договору вносяться за взаємною згодою сторін і оформляються шляхом укладення додаткової письмової угоди . Зміни та доповнення, оформляються шляхом укладення додаткової письмової угоди. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.21 Договору);

Позивач у позові посилається на те, що він направив відповідачу лист № 47 від 07.06.2018р. з вимогою переоформити договір № 99 від 28.12.2010р. в зв`язку з реорганізацією підприємства позивача.

Проте доказів направлення цього листа відповідачу позивач суду не надав.

Факт отримання цього листа відповідачем під час розгляду справи не підтверджений, разом з цим суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 284 ГК України реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Отже, в установленому порядку сторони не внесли зміни до договору № 99 від 28.12.2010р. та до договору № 33 від 04.08.2017 в частині зміни вартості послуг оренди та ринкового збору.

Посилання позивача на накази № 91 від 29.11.2017р. та № 26 від 23.01.2018р. (а.с.49, 51) не може бути прийнято судом як зміна умов договору в частині ціни, оскільки вказані накази прийняті позивачем в односторонньому порядку, вони не є нормативно - правовим актом органу державної чи комунальної влади.

Надана позивачем довідка від 17.01.2019 № 10 про сплату відповідачем сум за період січень - травень (без визначення року) не є доказом внесення змін до вказаних договорів, оскільки ця довідка складена одностороннє позивачем (а.с.48). Доказів укладення додаткової угоди до договорів в частині зміни вартості плати сторони суду не надали. Визначений у вказаній довідці період не є предметом спору у цій справі.

Позивачем також надані рахунки для оплати за утримання торгівельних місць (а.с.22-25), проте вони підписані позивачем одностороннє. Доказів погодження цих рахунків відповідачем позивач суду не надав. Доказів направлення чи вручення цих рахунків відповідачу позивач суду не надав. Факт отримання цих рахунків заперечується відповідачем у поясненнях від 11.04.2019 (а.с.96). Отже, вказані рахунки також не є доказом належного внесення змін до договорів щодо встановлення чи зміни розміри плати.

Суд зазначає, що в разі прийняття рішень про зміну орендних та інших платежів позивач мав провести процедуру внесення змін до договору № 99 від 28.12.2010р. та до договору № 33 від 04.08.2017 в установленому законодавством порядку. Проте, відповідні зміни до договорів не були внесені, а одностороння зміна умов договору не допускається згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України та ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ч.2 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами не внесено зміни до договору № 99 від 28.12.2010р. в частині зміни його ціни, то протягом дії договору діяла вартість послуг вказана у додатку до цього договору, а саме: утримання 1 торгівельного місця - 3,10 грн., ринковий збір 1 торгівельного місця - 2,50 грн. Всього 5,60 грн.

Позивачем та відповідачем у наданих суду розрахунках погоджено, що у липні, вересні та жовтні 2018 було по 26 торгових днів, у серпні - 27 торгових днів (а.с.96, 111).

Отже, за період липень 2018 - жовтень 2018 згідно умов діючого договору відповідач мала сплатити 588,00 грн. (у тому числі за липень, вересень, жовтень - по 145,60 грн., за серпень - 151,20 грн.).

Відповідач у відзиві посилається на те, що за спірний період за договором № 99 вона сплатила позивачу грошові кошти, в підтвердження чого відповідач надала копії фіскальних чеків ПАТ "Укрпошта" від 18.09.2018, від 31.10.2018р., від 17.12.2018р. на поштовий переказ готівки на загальну суму 253,00 грн. (а.с.34-36).

Позивач заперечує факт отримання цих коштів та надав довідку від 10.04.2019р. № 40 про те, що починаючи з вересня по грудень 2018р. щомісяця директору ринку надходили повідомлення про надходження грошових переказів, але ці перекази не отримувались, так як Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" має розрахунковий рахунок в АТ "Райффайзен банк Аваль" і кошти повинні надходити в банк. Перекази залишились не отриманими на поштовому відділенні м. Миргород, вул. Гоголя 196/9 (а.с.114).

В п.11 Договору № 99 від 28.12.2010р. зазначено, що плата за оренду торгівельних місць вноситься в касу підприємства.

Крім того, в договорі зазначені наступні банківські реквізити позивача: р/р НОМЕР_1 в КБ "Приватбанк".

В довідці № 40 від 10.04.2019р. позивач підтвердив, що оплата за утримання торгових місць № 6 - 6 торгових місць, № 7 - 8 торгових місць ФОП Беркуновою Р. Г. з 01.07.2018р. на розрахунковий рахунок позивача та через реєстратор розрахункових операцій/касовий апарат/ Товариства не проводилась (а.с.114).

Умовами договору не передбачено внесення плати готівкою шляхом поштового переказу через ПАТ "Укрпошта".

У поданих відповідачем копіях фіскальних чеків ПАТ "Укрпошта" не вказано, по якому правочину вноситься плата, за які місяці та за які саме види послуг чи товарів.

З огляду на викладене, подані відповідачем копії фіскальних чеків не є належними доказами оплати за договором.

Належних доказів оплати боргу в сумі 588,00 грн. за договором № 99 від 28.12.2010р. відповідач суду не надала.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 4351,12 грн. боргу за договором № 99 від 28.12.2010р. судом відхиляються, оскільки ця заборгованість безпідставно нарахована позивачем без внесення відповідних змін до договору № 99 від 28.12.2010р. щодо збільшення розміру орендної плати.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 10617,60 грн. пені нарахованої за період липень 2018р. - вересень 2018р. за невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 99 від 28.12.2010р. (розрахунок - а.с.111).

За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

В договорі № 99 від 28.12.2010р. сторони не передбачили відповідальності орендаря несвоєчасну оплату орендної плати за утримання торгівельного місця у вигляді нарахування пені.

Отже, підстави для нарахування пені відсутні. Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Також, згідно позовної заяви та наданого позивачем розрахунку (а.с.111) позивачем заявлено вимоги про стягнення 3780,00 грн. основного боргу з орендної плати та інших платежів за договором № 33 від 04.08.2017р. за період липень 2018 - жовтень 2018.

Як було встановлено вище судом, в п.10 договору № 33 зазначено, що плата обчислюється на підставі розрахунку згідно з додатком та вноситься передоплатою в касу підприємства не пізніше 25-30 числа поточного місяця. Оплата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря.

Визначений в п.10 додаток з розрахунком плати за користування торгівельним місцем сторони не уклали.

Отже, в договорі не визначено належної до сплати розміру плати, тобто сторонами не погоджена ціна цього договору.

В ч.2 ст. 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В ч. 1 ст. 284 ГК України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної адміністрації України, Державного комітету стандартизації, та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 288/6576.

В п.20 цих Правил зазначено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна , перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість .

Отже, за даними правилами саме на адміністрацію ринку покладено обов`язок щодо укладення договорів, в яких повинно бути зазначено розмір плати за оренду майна та вартість інших послуг.

Посилання позивача на накази № 91 від 29.11.2017р. та № 26 від 23.01.2018р. (а.с.49, 51) не може бути прийнято судом як встановлення умов договору в частині ціни, оскільки вказані накази прийняті позивачем в односторонньому порядку, вони не є нормативно-правовим актом органу державної чи комунальної влади, який є обов`язковим до виконання. В разі прийняття цих наказів позивач повинен був ініціювати внесення зміни до договору в частині встановлення вартості послуг.

Після звернення позивача з позовом до суду (згідно поштового штемпелю на конверті - 21.12.2018р.) відповідач сплатив 588,00 грн. за квитанцією банку №0.0.1270859542.1 від 18.02.2019р. в призначенні платежу зазначено згідно договору №33 від 04.08.2017року.

Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині, що є підставою для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 588,00 грн. основного боргу по договору № 33 від 04.08.2017року згідно з п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Оскільки вартість послуг у договорі сторонами не встановлена, в установленому порядку не була узгоджена, то відсутні підстави для стягнення залишку заявленої відповідачем суми боргу за користування торгівельним місцем за договором № 33 від 04.08.2017, оскільки позивач не довів належними доказами факт взяття відповідачем на себе договірних зобов`язань сплачувати визначену позивачем суму.

З огляду на викладене, також відсутні підстави для стягнення 7963,20 грн. пені, нарахованої позивачем за договором № 33 від 04.08.2017 року, оскільки відповідальність у вигляді пені застосовується за невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати грошових коштів, проте, як було констатовано вище, позивач не довів розмір грошових зобов`язань, які відповідач брала на себе за цим договором, оскільки їх сума не встановлена сторонами в договорі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 755 від 26.10.2018р. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 29.10.2018 (а.с.10, 30).

Відповідно до п. 2 ч.1 та п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 75,59 грн.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Беркунової Раїси Григорівни ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Миргородської райспоживспілки "Центральний ринок" (вул. Воскресінська, буд. 6, м.Миргород, Полтавська область, 37600; ідентифікаційний код 01561887) 588грн. 00 коп. основного боргу за договором № 99 від 28.12.2010р., 75грн. 59 коп . - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 588,00 грн. основного боргу за договором № 33 від 04.08.2017р.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 24.07.2019.

Суддя Т. М. Безрук