Ухвала

від 24.07.2019 по справі 927/603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/603/19 Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № 6563 вих 19 від 19.07.2019

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави в особі

Позивачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 14243893, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

2. Деснянського басейнового управління водних ресурсів,

код ЄДРПОУ 34654458, проспект Перемоги, 39-А, м. Чернігів, 14017

до відповідача: Чернігівської міської громадської організації інвалідів Центр соціального добробуту Доброчин-Інваль ,

код ЄДРПОУ 37095082, вул. Бєлова, 11, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 33636,67 грн та зобов`язання повернути нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Деснянського басейнового управління водних ресурсів подав позов до Чернігівської міської громадської організації інвалідів Центр соціального добробуту Доброчин-Інваль , у якому просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33636,67 грн, з яких на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області 3160,85 грн заборгованості з орендної плати у розмірі 3160,85 грн, пені у розмірі 64,95 грн, 13953,90 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати, а усього 17179,70 грн, та на користь Деснянського басейнового управління водних ресурсів 16456,97 грн заборгованості з орендної плати;

- зобов`язати відповідача повернути нерухоме майно згідно з договором оренди №70-16 від 06.05.2016, що належить до державної власності, а саме: ділянки із залізобетонних плит площею 650,00 кв. м та ділянки із залізобетонних плит площею 150,00 кв.м шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №70-16 від 06.05.2016 в частині сплати орендної плати та повернення нерухомого майна.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурором фактично заявлено дві окремі майнові вимоги.

Прокурор не зазначив вартість спірного майна та не подав доказів в обґрунтування цієї вартості, натомість у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №70-16 від 06.05.2016 вартість спірного майна станом на 31.01.2016 становила 427032,00 грн.

Отже, прокурор за позовну вимогу про зобов`язання повернути нерухоме майно повинен сплатити судовий збір за ставкою, визначеною п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , від вартості спірного майна, який повинен становити 6405,48 грн.

З урахуванням вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33636,67 грн, загальний розмір судового збору, який прокурор мав сплатити за подання цієї позовної заяви, становить 8326,48 грн (1921,00+6405,48).

Прокурор як доказ, що підтверджує сплату судового збору, до позовної заяви додав платіжні доручення №1697 від 12.07.2019 на суму 1921,00 грн та №1701 від 12.07.2019 на суму 1921,00 грн.

Усього прокурором сплачено 3842,00 грн судового збору, що є значно меншим за ставку судового збору, визначеного законом.

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У даному випадку поняття попередньо, до звернення до суду означає повідомлення позивача саме до направлення позовної заяви до суду, а не, наприклад, надходження її до суду.

Відповідно до доданих до позовної заяви накладних Укрпошти та описів вкладення у лист повідомлення про намір подати позов прокурор направив позивачам 19.07.2019 о 18:22:21 та о 18:22:27. У цей же день - 19.07.2019 прокурор подав позов до суду, що підтверджується відміткою Укрпошти на конверті.

Однак з наданих прокурором документів неможливо встановити, яка дія відбулась раніше - направлення повідомлення позивачам чи направлення позову до суду, тобто чи направив прокурор повідомлення позивачам попередньо, до звернення до суду, а відтак неможливо встановити дотримання прокурором вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", Пелевін проти України , Наталя Михайленко проти України та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини , п. 59; рішення у справі Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі Z. Та інші проти Сполученого Королівства (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати прокурору строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду, позивачам та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України:

- доказів сплати судового збору у розмірі 4484,48 грн;

- доказів щодо часу направлення позовної заяви до суду (квитанції, фіскального чеку тощо).

Докази направлення позивачам та відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом десятиденний строк.

3. Роз`яснити прокурору, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Попередити прокурора про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 24.07.2019 та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В.В. Шморгун